Коротке оповідання: Лісовий повертається

 

 

Коли Лісовий повернувся до міста, він спершу подумав, що помилився дорогою.

Ті самі вулиці — але інші обличчя.
Ті самі будинки — але ніби втомлені.
І люди говорили інакше.

За десять років сталося стільки подій, що ніби промайнуло кілька поколінь: революції, війна, хвороби, бідність, втрати. Люди навчилися говорити коротше, жорсткіше, обережніше. У словах з’явилися нові страхи й нові надії.

На заводі його довго розпитували:
— Де ти був? Ти що, нічого не знаєш?

А він і справді нічого не знав. Поки він слухав вітер у лісі, тут ламалися долі, люди втрачали домівки, хтось ішов на фронт, хтось виїжджав, хтось не повернувся.

Начальник цеху переглянув документи й сказав:

— Дивно, але ти все ще числишся працівником. І кімната в гуртожитку твоя.

Лісовий пішов туди ввечері. Двері скрипнули, і він увійшов у маленьку кімнату, де все залишилося майже так само, як десять років тому. Лише пил лежав товстішим шаром, ніби час тут накопичувався.

Він сів на ліжко й раптом зрозумів:
він повернувся додому, але дім став іншим.

Наступного ранку він прийшов у цех. Молоді хлопці жартували вже іншими словами, старші мовчки працювали, жінки говорили про нові турботи, нові ціни, нові втрати й нові плани.

Світ змінився без нього.

І тоді Лісовий зрозумів найважче:
коли людина тікає від часу, час не зупиняється.

Він узяв інструмент і став до роботи.
Тепер йому належало навчитися жити в новому світі — так само спокійно, як колись у лісі.

Бо навіть після бурі людям усе одно треба будувати життя знову.

Мова: Тарас Григорович Шевченко vs Середній Українець

 Цікава уява: зіставити умовного “Тараса Григоровича Шевченка, сформованого сучасною освітою” і середнього українця сьогодні — не як історичну постать, а як два соціально-культурні типи. Спробую описати це як соціолінгвістичний портрет, без оцінок — лише як модель.

---

1) Якою мовою вони говорять у житті

Уявний “сучасний Шевченко”

• У побуті: переважно українська, часто літературніша.

• Вміє перемикатися між стилями: офіційна, розмовна, діалектна, мистецька.

• Часто свідомо обирає українську як частину самоідентифікації.

• Може вільно розуміти російську, частково французьку.

Середній українець

• Мова залежить від регіону та середовища:

  • українська,

  • суржик,

  • російська,

  • або змішане перемикання мов.

• Часто вибір мови не ідеологічний, а практичний: як зручніше в оточенні.

---

2) Яку пару вони обрали в житті

Уявний “Шевченко”

• Часто обирає партнера зі спільними:

  • культурними інтересами,

  • мовним середовищем,

  • освітою,

  • цінностями.

• У сім'ї частіше підтримують читання, мистецтво, дискусії.

Середній українець

• Вибір партнера більше залежить від:

  • близькості характерів,

  • побутової сумісності,

  • економічної стабільності,

  • випадкових обставин.

• Культурні уподобання можуть сильно різнитись.

---

3) Якою мовою говорять діти

Родина	Мова дітей
Умовний Шевченко	Переважно українська, часто двомовність
Середній українець	Та мова, якою говорить школа, друзі, YouTube, ігри

Часто дитина обирає мову оточення, а не батьків.

---

4) Потреби на роботі

Умовний “Шевченко”

Потребує:

• читати складні тексти,

• писати,

• презентувати,

• перекладати,

• працювати з культурним змістом.

Мова — робочий інструмент.

Середній українець

На багатьох роботах достатньо:

• базової комунікації,

• стандартних фраз,

• професійного жаргону.

Мова — інструмент побутової взаємодії.

---

5) Скільки в житті культури, а скільки попси

Тип	Культура	Поп-контент
Умовний Шевченко	30–60%	40–70%
Середній українець	5–20%	80–95%

Бо поп-контент:

• простіший,

• швидший,

• не потребує концентрації.

---

6) Словниковий запас (орієнтовно)

Людина використовує лише частину відомих слів щодня.

Рівень	Умовний “Шевченко”	Середній українець
Активні щоденні слова	800–1500	300–800
Слова, які розуміє	5–15 тис.	3–8 тис.
Слова, що “десь чув”	20–40 тис.	10–20 тис.
Знає, де шукати значення	Майже завжди	Частково

У повсякденному житті люди часто обходяться 300–600 словами.

---

7) Головна різниця

Не в мові й не в освіті, а в звичці:

один тип людини регулярно розширює свій світ, інший — користується тим, що вже достатньо для життя.

І обидва нормально існують у суспільстві.

---

Якщо хочеш, можемо далі зробити цікавіший крок:

👉 Якою буде українська мова через 50 років — якщо переможе “середній українець”?
або
👉 Як виглядатиме “новий Шевченко” 2070 року?

Geometric-Cryptographic Encoding Experiment for Cyrillic and Latin Letters

 

Objective:
To encode Cyrillic and Latin letters, as well as symbols, into a chord-based geometric figure for cryptographic and visual experimentation. The system explores both aesthetic geometry and information density in encoding.

---

Geometric Structure

1. Core Shape:

   • The base figure consists of 12 petals arranged in a circular pattern, each representing a segment of the alphabet or a subset of symbols.

   • Between every pair of petals, there is a 6-lobed “tripod star” (referred to as a “вовік”), providing secondary encoding space and linking petals.

   • The geometry is chord-based: lines (chords) connect points on the circle to define both petals and stars, creating intersections that can encode additional information.

2. Visual Encoding:

   • Monochrome Version: Each letter or symbol is represented by a unique combination of filled and unfilled regions (black vs. white).

   • Colored Version: Each letter or symbol is encoded via distinct colors, with hue, saturation, or brightness providing additional distinction.

   • Unique Recognition: Each symbol has only one unique variant in the system, ensuring unambiguous identification.

3. Mapping to Geometry:

   • Each petal corresponds to a letter subset or symbol type.

   • Each tripod star encodes transitions or modifications (for example, diacritics or numeric indicators).

   • Chords define precise spatial placement of each symbol, so that the same symbol is always located in the same relative geometric position.

---

Cryptographic Features

1. Single Variant Recognition:

   • Each glyph has a unique geometric signature that allows it to be recognized independently of context.

   • Variations in line thickness, filling, and minor chord placement ensure robust symbol identification.

2. Ink-Weight Distribution:

   • Symbols are categorized by the amount of “ink” used, i.e., how many lines or filled areas are required to represent them.

   • This allows a form of steganographic weighting, where frequently used letters can be represented with lighter strokes and rare letters with heavier strokes.

   • Ink-weight can also be used for redundancy, error detection, or cryptographic masking.

3. Integration with Known Encoding Tables:

   • The geometric system can be mapped to standard letter-to-number tables, such as Unicode or ASCII for Latin letters and Unicode for Cyrillic, ensuring compatibility and recoverability.

   • Each letter or symbol has a direct table reference, which aligns with its geometric representation.

---

Applications and Variants

1. Visual Cryptography:

   • Can be used as a visual cipher, where letters are only legible when the geometric mapping is known.

   • Potential for layered encoding: black-and-white outlines for standard reading, colors for secondary metadata.

2. Aesthetic and Educational Uses:

   • Can serve as a teaching tool for geometry, symmetry, and coding.

   • The 12 petals and 6 tripod stars provide a visually pleasing structure, blending art with cryptography.

3. Encoding Extensions:

   • The system can be expanded to include numbers, punctuation, and control characters.

   • Additional layers (e.g., shading, chord intersections) can encode multi-symbol combinations or short words.

Дослідницький проект Інститут соціотопології

 

Дослідницький проєкт

Інститут соціотопології

«Уніфікація економічного простору України: подолання структурного сепаратизму економічних форм»

1. Передумова дослідження

Протягом тривалого періоду економічні та правові умови в Україні змінювалися через постійне коригування законодавства Верховною Радою, що призвело до виникнення численних форм господарювання, податкових режимів та економічних моделей.

У результаті сформувався складний набір економічних «комірок»:

• ФОП різних груп,

• ТОВ,

• ПП,

• АТ, ПАТ,

• державні підприємства,

• комунальні підприємства,

• іноземні представництва,

• прибуткові й неприбуткові організації,

• підприємства з ПДВ і без ПДВ,

• спрощені та загальні режими,

• спеціальні податкові режими,

• грантові, донорські, бюджетні моделі.

Це призвело до формування фрагментованої економічної структури, де суб'єкти часто обирають форму не через економічну доцільність, а через податкові або адміністративні обмеження.

У соціотопологічному сенсі це створює економічний сепаратизм, коли кожна форма існує як окрема «економічна територія».

---

2. Проблема дослідження

Сучасна економіка України функціонує як:

• набір ізольованих економічних ніш,

• середовище податкової оптимізації,

• простір частково легального, сірого та тіньового обігу,

• система, де підприємства вимушені змінювати юридичну форму для виживання.

Наслідки:

• складність адміністрування,

• податкова нерівність,

• конкуренція через форму, а не ефективність,

• розрив між громадянами, бізнесом і державою.

---

3. Гіпотеза дослідження

Економічний сепаратизм виникає тоді, коли:

юридичні форми господарювання стають важливішими за економічну діяльність.

Іншими словами — суб’єкт господарювання змушений обирати форму виживання, а не форму розвитку.

---

4. Мета проєкту

Розробити модель єдиного економічного простору, у якому:

• приватна ініціатива,

• кооперативи,

• муніципальні підприємства,

• державні оператори,

• інвестиційні фонди

працюють за єдиними принципами економічної діяльності, відрізняючись лише:

• масштабом,

• функціями,

• рівнем відповідальності,

• джерелами капіталу.

---

5. Основні напрями дослідження

5.1. Соціотопологія економічних форм

Картографування економічних «комірок»:

• де виникають,

• чому ізолюються,

• як взаємодіють.

---

5.2. Аналіз економічної міграції

Як бізнес:

• переходить між формами,

• дробиться,

• оптимізується,

• мігрує в тінь.

---

5.3. Аналіз податкових перекосів

Де система стимулює:

• дроблення бізнесу,

• фіктивні структури,

• уникнення офіційних відносин.

---

5.4. Моделювання уніфікованої системи

Створення моделі:

• єдиної базової економічної форми,

• єдиної логіки оподаткування,

• масштабування без зміни юридичної суті.

---

6. Практичний результат

Проєкт має запропонувати:

1. модель уніфікації економічних форм;

2. алгоритм переходу без руйнування існуючих підприємств;

3. модель спільного простору держави, громад і бізнесу;

4. зменшення сірих схем через спрощення правил;

5. основу для економічної політики розвитку.

---

7. Стратегічна мета

Створення в Україні:

• єдиного економічного простору,

• без структурного сепаратизму,

• де форма підприємства не визначає можливість розвитку.

---

Якщо хочете, наступним кроком можемо зробити одну з трьох ключових речей:

1. Карту "зоопарку" економічних форм України

2. Модель єдиного економічного суб'єкта

3. План реформи без руйнування існуючої системи.

Яку частину дослідження будуємо наступною?

Що треба знати AI-композитору

Опишу узагальнено, як зазвичай використовують музичні стилі в піснях, і чим вони відрізняються за темпом та кількістю інструментів. Це не «академічна» класифікація, а практична — така, якою реально користуються автори, гурти й продюсери.

---

1. Поп

Для чого: масове сприйняття, емоція «тут і зараз»

• Темп: середній
  ▸ ~90–120 BPM

• Інструменти: 5–10
  ▸ вокал, синтезатори, бас, драм-машина, гітара/піано

• Особливість:

  • мінімум зайвого

  • усе працює на мелодію й приспів

  • часто 1–2 домінуючі тембри

---

2. Рок

Для чого: енергія, протест, внутрішня напруга

• Темп: середній → швидкий
  ▸ ~100–160 BPM

• Інструменти: 4–6
  ▸ вокал, електрогітара (1–2), бас, ударні

• Особливість:

  • жива ритм-секція

  • гітара як головний носій характеру

  • мінімум електроніки

---

3. Хард-рок / Метал

Для чого: агресія, сила, катарсис

• Темп: швидкий або змінний
  ▸ ~120–220 BPM

• Інструменти: 5–7
  ▸ 2 гітари, бас, ударні, вокал (+ іноді клавіші)

• Особливість:

  • висока щільність звуку

  • багато технічних партій

  • складні ритми, паузи, злами

---

4. Хіп-хоп / Реп

Для чого: текст, сенс, ритмічна мова

• Темп: повільний → середній
  ▸ ~70–100 BPM

• Інструменти: 3–6
  ▸ біт, бас, семпли, вокал

• Особливість:

  • інструменти мінімалістичні

  • головне — ритм голосу

  • часто 1 основний грув на всю пісню

---

5. Електронна музика (EDM, House, Techno)

Для чого: рух, танець, транс

• Темп: стабільний
  ▸ House ~120–128 BPM
  ▸ Techno ~125–135 BPM

• Інструменти: 10+ (але віртуальні)
  ▸ синтезатори, драм-машини, ефекти

• Особливість:

  • багато шарів

  • інструменти входять і виходять поступово

  • мінімум живого виконання

---

6. Фолк / Акустика

Для чого: історія, коріння, щирість

• Темп: повільний → середній
  ▸ ~60–100 BPM

• Інструменти: 2–5
  ▸ акустична гітара, вокал, скрипка, бандура, флейта

• Особливість:

  • простота

  • багато простору

  • кожен інструмент добре чутний

---

7. Джаз / Соул / Блюз

Для чого: глибина, імпровізація, «людське» звучання

• Темп: дуже варіативний
  ▸ ~60–180 BPM

• Інструменти: 5–8
  ▸ піано, контрабас, духові, ударні, вокал

• Особливість:

  • живий темп

  • інструменти «розмовляють» між собою

  • не все строго по сітці

---

8. Оркестрова / Кіномузика

Для чого: епічність, масштаб, наратив

• Темп: змінний
  ▸ від 40 до 160 BPM у межах одного твору

• Інструменти: 30–100+

• Особливість:

  • динаміка замість ритму

  • темп підлаштовується під сюжет

  • багато шарів і груп інструментів

---

Узагальнююча таблиця

Стиль	Темп	Кількість інструментів	Фокус
Поп	середній	середня	мелодія
Рок	середній/швидкий	мала	енергія
Метал	швидкий	середня	сила
Реп	повільний	мала	текст
EDM	стабільний	велика	рух
Фолк	повільний	мала	щирість
Джаз	змінний	середня	імпровізація
Оркестр	змінний	дуже велика	масштаб

https://youtu.be/9ySS49--_eY

SAP — Systems, Applications and Products in Data Processing

 SAP — це одна з найбільших у світі систем управління підприємством (ERP-система).

Повна назва компанії:
SAP — Systems, Applications and Products in Data Processing
(Системи, додатки і продукти для обробки даних).

Простими словами

SAP — це програма, яка допомагає великим організаціям керувати:

• фінансами,

• складом,

• закупівлями,

• виробництвом,

• продажами,

• персоналом,

• логістикою,

• сервісом,

• державними ресурсами.

Тобто це єдина система управління всією компанією або установою.

Приклад

Завод отримав замовлення:

1. SAP перевіряє склад.

2. Якщо матеріалу нема — створюється закупівля.

3. Планується виробництво.

4. Рахується зарплата працівників.

5. Ведеться бухгалтерія.

6. Формуються документи клієнту.

Все — в одній системі.

Де використовується

SAP використовують:

• великі заводи,

• банки,

• мережі магазинів,

• логістичні компанії,

• державні структури,

• армії багатьох країн,

• міжнародні корпорації.

Близько 80% найбільших компаній світу працюють на SAP.

Чому це важливо

SAP — це як операційна система для великої економіки, тільки не для комп’ютера, а для підприємства.

Агломерація: формальна ієрархія та соціотопологія міст

 Тут ми заходимо у соціотопологію та планування агломерацій, і питання дуже цікаве: як координувати управління територіями з різною щільністю та цивілізаційним рівнем, якщо адміністративні ієрархії різні. Давай розберемо крок за кроком.

---

1️⃣ Проблема

• Київ: місто → райони міста (наприклад, Печерський, Голосіївський).

• Білгород-Дністровський: місто → район міста → підпорядковані села, але сам район знаходиться під адміністрацією великого району Одеської області.

• В Одесі: місто → райони міста → агломераційна зона навколо міста.

Виникає конфлікт:

• Одні райони підпорядковані місту, інші — області.

• Сервіси (медицина, школа, соціальні послуги) різної якості.

• Люди пересуваються по територіях з різною щільністю і рівнем послуг.

---

2️⃣ Принципи уніфікації з точки зору соціотопології

1. Крокова досяжність послуг

   • Кожен громадянин має право на базові послуги у 15–30 хв пішки або 10–15 хв транспортом.

   • Для цього території діляться на локальні підрайони (micro-districts) незалежно від адміністративної ієрархії.

2. Мережеве управління

   • Замість строгої вертикальної ієрархії місто → район → область, вводиться агломераційна мережа, де:

     • вузли = центри послуг (школи, лікарні, соціальні центри),

     • ребра = транспортні зв’язки та пересувні сервіси,

     • населення обслуговується через близький вузол, навіть якщо він формально в іншому адміністративному районі.

3. Диференційовані стандарти послуг

   • «Більш цивілізовані» послуги (наприклад, спеціалізована медицина) можуть бути централізовані, але доступні через транспортну мережу агломерації.

   • «Базові» послуги (школа, поліклініка першого рівня) мають бути локально рівномірні.

4. Соціотопологічні кластери

   • Агломерації поділяються на кластерні зони, де кластери формуються не по адміністрації, а по фактичній взаємодії людей із сервісами.

   • Наприклад:

     • Кластер Білгорода-Дністровського включає міську територію + Шабо, Випасне, Затоку, Сергіївку.

     • Кластер Одеси включає місто + приміські села, які реально користуються міськими послугами.

5. Синхронізація ієрархій

   • Адміністративні ієрархії залишаються формальними, але фактичне управління сервісами базується на соціотопології.

   • Тобто люди «в зоні доступу» до лікарні в Білгороді обслуговуються там, навіть якщо юридично вони в іншому районі.

   • Можна ввести агломераційний бюджет послуг, який фінансує інфраструктуру по фактичному використанню.

---

3️⃣ Модель уніфікації

1. Розподіл територій на кластери за щільністю і сервісами

   • Високощільні міста → локальні зони з високим рівнем послуг.

   • Низькощільні села → підключаються до найближчого кластера.

2. Мережеві зв’язки

   • Всі базові послуги доступні через вузли мережі (10–15 хв транспортом).

   • Розвинені послуги централізовані у великих вузлах (місто), але доступні для навколишніх районів.

3. Соціотопологічне планування

   • Фокус на фактичному користуванні, а не на адміністративній приналежності.

   • Вводяться “віртуальні адміністративні зони”, які накладаються на класичні райони і області.

4. Динамічне коригування

   • Кластерні зони можуть змінюватися, якщо населення або транспортні потоки змінюються.

   • Наприклад, коли Випасне або Шабо розвивається, вони можуть стати окремим кластером або підключитися до іншого вузла.

---

✅ Висновок:
Щоб уніфікувати управління агломераціями з різними щільностями і цивілізаційними рівнями, треба відокремити юридичні адміністративні межі від фактичних кластерів обслуговування, заснованих на доступності послуг і соціальних потоках.

Тобто агломераційна соціотопологія = мережеве управління по кластерах з кроковою доступністю послуг і централізацією більш складних ресурсів.