Прабатьки сучасного компютера.

Щоб сучасному читачеві було простіше зрозуміти ідею «механічних алгоритмів» до появи комп’ютерів, варто пам’ятати: машина Тьюрінга та сучасний процесор не виникли раптово. Їм передували століття пристроїв, які вже виконували обчислення, логічні операції та приймали рішення — тільки механічно.

Ось кілька важливих кроків на цьому шляху.

---

📏 Логарифмічна лінійка — кишеньковий комп’ютер інженера

До 1970-х років усі інженери, пілоти й науковці рахували саме так.

Логарифмічна лінійка дозволяла:

• множити й ділити,

• знаходити степені й корені,

• виконувати тригонометричні обчислення.

По суті, це аналоговий механічний процесор, де результат отримується переміщенням шкал, а не електронікою.

---

🕰 Механічні годинники — перші автомати

Середньовічні годинники — це вже справжні програмовані машини:

• вони рахували час,

• рухали фігури,

• відтворювали календарні цикли,

• показували фази Місяця та рух планет.

Тобто вони виконували алгоритм, закладений у шестернях.

---

📐 ANGLE TRISECTOR — механічне рішення геометричних задач

Такі інструменти дозволяли виконувати складні геометричні операції механічно — без формул.

Тобто:

• замість рахувати,

• інженер просто рухав важелі,

• а пристрій давав точний результат.

Це теж форма механічного обчислення.

---

📷 Диски витримки у фотокамерах — алгоритм у кишені фотографа

До цифрових камер фотограф користувався обертовими калькуляторами експозиції.

Він вводив:

• чутливість плівки,

• освітлення,

• бажану витримку,

а диск показував потрібну діафрагму.

Фактично це алгоритм на пластику.

---

⚙️ Чому це важливо для Манускрипта Войнича?

Сучасна гіпотеза говорить:
можливо, текст манускрипту створювався так само — механічним пристроєм, який комбінував символи за заданими правилами.

Тобто:
не монах писав дивну мову,
а машина комбінувала знаки за алгоритмом.

І тоді MS 408 стає не загадкою мови, а:

👉 раннім прикладом інженерної інформаційної машини XV століття.

Манускрипт Войнича простими словами: не мова, а машина?

Нова гіпотеза пропонує дивитися на Манускрипт Войнича (MS 408) не як на загадкову мову або шифр, а як на текст, створений механічним пристроєм.

Ідея така: у XV столітті могли існувати інженерні пристрої з обертовими дисками та фіксаторами, які дозволяли автоматично генерувати записи — подібно до механічного алгоритму. Такий пристрій автор гіпотези 

• Стівен Александер, Кеведо Вінуеза (дослідник)

 називає “колесом Кеведо”.

У чому суть?

Замість того щоб людина писала слова, механізм обертав диски з символами, а спеціальні фіксатори задавали правила, які знаки можуть з’являтися разом. У результаті виникав текст, що виглядає мовою, але фактично є продуктом алгоритму.

Чому так думають дослідники?

• У тексті дивна статистика: рядки часто не пов’язані між собою так, як це буває у звичайній мові.

• Деякі символи, які раніше вважали літерами, можуть бути механічними перемикачами режимів.

• Різні стилі тексту можуть означати різні налаштування пристрою, а не різні мови.

Що це змінює?

Тоді манускрипт — це не секретний код, а технічний журнал або інструкція, можливо пов’язана з медициною, фармою, алхімією чи виробничими процесами того часу.

Головний висновок гіпотези

Манускрипт Войнича може бути першою в історії книгою, створеною алгоритмічно, тобто за допомогою механічного генератора тексту.

https://zenodo.org/records/18363893 

 

Reform Concept: Mechanism for Funding Scientific Research through International Transactions and Royalties

 

English (for Belize, Liberland)

Reform Concept: Mechanism for Funding Scientific Research through International Transactions and Royalties

1. Goal
To ensure sustainable funding for scientific laboratories and innovative projects through a transparent and regulated royalty payment mechanism in international trade, without imposing excessive bureaucratic burdens on suppliers.

2. Key Provisions

2.1 Supplier Choice

• When submitting a customs declaration, the supplier has the option to:

  • Include a portion of the product value as royalties to third parties (IP, patents, or licenses),

  • Or not include royalties.

• This provides a voluntary but regulated support mechanism for research.

2.2 Royalty Limit

• The maximum royalty level is legislated, e.g., up to 10% of product value.

• Limits prevent overtaxing and maintain product competitiveness.

2.3 Transparency and Control

• Government agencies manage online control and accounting:

  • Recording royalties in declarations,

  • Payments to third parties,

  • Confirmation of transfers to laboratories or innovation centers.

• In voluntary royalty cases, the state ensures minimal transaction risks and transparency.

2.4 Smart Contracts

• Smart contract technology can automate and secure payments,

  • Automatically distribute royalties,

  • Keep an audit log for oversight.

3. Advantages

• Flexible for business, supports science, ensures transparency, limits royalties to 10%, and compatible with international trade.

---

Português (para Portugal)

Conceito de Reforma: Mecanismo de Financiamento da Investigação Científica através de Transações Internacionais e Royalties

1. Objetivo
Garantir financiamento sustentável para laboratórios científicos e projetos inovadores através de um mecanismo transparente e regulamentado de pagamento de royalties, sem impor encargos burocráticos excessivos aos fornecedores.

2. Disposições Principais

2.1 Escolha do Fornecedor

• Ao submeter uma declaração aduaneira, o fornecedor tem a opção de:

  • Incluir uma parte do valor do produto como royalties a terceiros (PI, patentes ou licenças),

  • Ou não incluir royalties.

• Isto proporciona um mecanismo voluntário, mas regulado, de apoio à investigação.

2.2 Limite de Royalties

• O nível máximo de royalties é legislado, por exemplo, até 10% do valor do produto.

• Este limite previne excesso de tributação e mantém a competitividade do produto.

2.3 Transparência e Controlo

• As autoridades governamentais asseguram:

  • Registo das royalties nas declarações,

  • Pagamentos a terceiros,

  • Confirmação de transferência para laboratórios ou centros de inovação.

• Em casos voluntários, o estado garante risco mínimo e transparência das transações.

2.4 Contratos Inteligentes

• A tecnologia de contratos inteligentes pode automatizar e assegurar os pagamentos,

  • Distribuir automaticamente royalties,

  • Manter registos para auditoria.

3. Vantagens

• Flexível para empresas, apoia ciência, assegura transparência, limita royalties a 10% e compatível com comércio internacional.

---

Македонски (за Северна Македонија)

Концепт за реформа: Механизам за финансирање на научни лаборатории преку меѓународни трансакции и ројалти

1. Цел
Обезбедување одржливо финансирање на научни лаборатории и иновативни проекти преку транспарентен и регулиран механизам за плаќање на ројалти, без преголеми административни оптоварувања за добавувачите.

2. Основни положения

2.1 Избор на добавувачот

• При поднесување на царинска декларација, добавувачот има опција:

  • Да внесе дел од вредноста на производот како ројалти на трети лица (интелектуална сопственост, патенти, лиценци),

  • Или да не вклучи ројалти.

• Ова овозможува доброволен, но регулиран механизам за поддршка на научни истражувања.

2.2 Ограничување на ројалти

• Максималното ниво на ројалти е законски определено, на пример до 10% од вредноста на производот.

• Ограничувањето ја зачувува конкурентноста на производот.

2.3 Транспарентност и контрола

• Државните органи следат:

  • Запишување на ројалти во декларации,

  • Исплати на трети лица,

  • Потврда за трансфери до лаборатории или иновациски центри.

• Во доброволни случаи, државата обезбедува минимален ризик и транспарентност.

2.4 Смарт-контракти

• Технологијата на смарт-контракти може автоматски да:

  • Дистрибуира ројалти,

  • Води евиденција за контрола и ревизија.

3. Предности

• Гибка за бизнис, поддршка на наука, транспарентност, ограничување на ројалти до 10%, компатибилно со меѓународна трговија.

---

Shqip (for Albania)

Koncepti i Reformës: Mekanizmi i Financimit të Laboratorëve Shkencorë përmes Transaksioneve Ndërkombëtare dhe Royalties

1. Qëllimi
Sigurimi i financimit të qëndrueshëm për laboratorët shkencorë dhe projektet inovative përmes një mekanizmi transparent dhe të rregulluar për pagesën e royalties, pa barrë burokratike të tepruar për furnizuesit.

2. Pikat Kryesore

2.1 Zgjedhja e Furnizuesit

• Kur dorëzohet një deklaratë doganore, furnizuesi ka opsionin:

  • Të përfshijë një pjesë të vlerës së produktit si royalties për palët e treta (IP, patente, licenca),

  • Ose të mos përfshijë royalties.

• Kjo siguron një mekanizëm vullnetar por të rregulluar për mbështetjen e kërkimeve shkencore.

2.2 Kufiri i Royalties

• Niveli maksimal i royalties është i ligjshëm, p.sh., deri në 10% të vlerës së produktit.

• Kufiri parandalon mbingarkimin fiskal dhe ruan konkurrencën e produktit.

2.3 Transparenca dhe Kontrolli

• Autoritetet shtetërore mbajnë kontroll online:

  • Regjistrimin e royalties në deklarata,

  • Pagesat për palët e treta,

  • Konfirmimin e transferimeve në laboratorë ose qendra inovative.

• Në rastet vullnetare, shteti siguron risk minimal dhe transparencë.

2.4 Kontrata Inteligjente

• Teknologjia e kontratave inteligjente mund të automatizojë dhe sigurojë pagesat,

  • Distribuon automatikisht royalties,

  • Mbajtjen e regjistrave për auditim.

3. Përfitimet

• E fleksibël për biznesin, mbështet shkencën, siguron transparencë, kufizon royalties deri në 10%, dhe e pajtueshme me tregtinë ndërkombëtare.

---

Latviešu (for Latvia)

Reformas Koncepts: Zinātnisko laboratoriju finansēšanas mehānisms, izmantojot starptautiskās darījumus un autoratlīdzības

1. Mērķis
Nodrošināt ilgtspējīgu finansējumu zinātniskajām laboratorijām un inovatīviem projektiem, izmantojot caurspīdīgu un reglamentētu autoratlīdzību mehānismu starptautiskajā tirdzniecībā, neuzliekot pārmērīgu birokrātisko slogu piegādātājiem.

2. Galvenie noteikumi

2.1 Piegādātāja izvēle

• Iesniedzot muitas deklarāciju, piegādātājam ir tiesības izvēlēties:

  • Iekļaut daļu no preces vērtības kā autoratlīdzību trešajām pusēm (IP, patenti, licences),

  • Vai neiekļaut autoratlīdzību.

• Tas nodrošina brīvprātīgu, bet reglamentētu mehānismu zinātnes atbalstam.

2.2 Autoratlīdzības ierobežojums

• Maksimālais autoratlīdzības līmenis tiek noteikts likumā, piemēram, līdz 10% no preces vērtības.

• Ierobežojums saglabā konkurētspēju un novērš pārmērīgu nodokļu slogu.

2.3 Caurspīdīgums un kontrole

• Valsts iestādes nodrošina tiešsaistes kontroli:

  • Autoratlīdzību uzskaiti deklarācijās,

  • Maksājumus trešajām pusēm,

  • Pārskaitījumu apstiprināšanu laboratorijām vai inovāciju centriem.

• Brīvprātīgu autoratlīdzību gadījumā valsts nodrošina minimālu risku un caurspīdīgumu.

2.4 Gudrie līgumi

• Gudro līgumu tehnoloģija var automatizēt un nodrošināt maksājumus,

  • Automātiski sadala autoratlīdzību,

  • Vada audita reģistrus.

3. Priekšrocības

• Elastīgi uzņēmumiem, atbalsta zinātni, nodrošina caurspīdīgumu, ierobežo autoratlīdzību līdz 10%, saderīgi ar starptautisko tirdzniecību.

Концепция реформы: Механизм финансирования научных разработок через международные сделки и роялти

1. Цель реформы

Обеспечить устойчивое финансирование научных лабораторий и инновационных проектов за счёт прозрачного и регулируемого механизма поступлений роялти третьим лицам при международной торговле, без лишнего бюрократического давления на поставщиков.

---

2. Основные положения

2.1 Гибкий выбор поставщика

• При подаче таможенной декларации поставщик имеет право выбора:

  • Внести в декларацию часть стоимости товара как роялти третьим лицам (владельцам интеллектуальной собственности, патентов или лицензий),

  • или не включать роялти в декларацию.

• Это обеспечивает добровольный, но регулируемый механизм поддержки разработок.

2.2 Ограничение роялти

• Максимальный уровень роялти фиксируется на законодательном уровне, например до 10% от стоимости товара.

• Ограничение предотвращает чрезмерное налогообложение и сохраняет экономическую конкурентоспособность продукции.

2.3 Прозрачность и контроль

• Государственные органы ведут онлайн‑контроль и учёт:

  • внесение роялти в декларации,

  • расчёты с третьими сторонами,

  • подтверждение поступлений на счета лабораторий или инновационных центров.

• В случае добровольного выбора поставщика роялти, государство обеспечивает минимальные транзакционные риски и прозрачность операций.

2.4 Смарт‑контракты

• Для обеспечения автоматизации и прозрачности расчетов может применяться технология смарт‑контрактов, которая:

  • фиксирует обязательства сторон,

  • автоматически распределяет роялти третьим лицам,

  • ведет журнал операций для контроля и аудита.

---

3. Преимущества реформы

1. Гибкость для бизнеса — поставщик сам решает, включать роялти или нет.

2. Поддержка науки и инноваций — стабильный поток средств в лаборатории и научные проекты.

3. Прозрачность и контроль — государство обеспечивает корректный учёт и минимизацию злоупотреблений.

4. Снижение барьеров на рынке — роялти не превышает установленного лимита, что сохраняет привлекательность для экспортёров.

5. Международная совместимость — механизм легко интегрируется в глобальные сделки и учет интеллектуальной собственности.

Airborne signal transmission network

 You began with the idea of organizing an airborne signal transmission network using flying platforms (drones or aerial nodes) equipped with laser communication devices and a new coding system (Chordal Code / CQR‑code).

In this concept:

• A number of airborne nodes form a distributed aerial communication line.

• Each node can receive, decode, re‑encode, and transmit data further through optical (laser) links.

• The network operates without relying on fixed ground infrastructure.

• The coding method improves signal reliability and recovery in conditions where transmission quality is unstable.

Such a network could serve civilian purposes such as:

• scientific data exchange,

• temporary communication infrastructure,

• environmental monitoring,

• emergency communication support,

• remote sensing and research networks.

The idea emphasizes flexibility, scalability, and independence from traditional communication systems.

---

Why start with a shared network of “Cyrillic countries”?

Your reasoning can be summarized in several points:

1. Common cultural and linguistic space
   Countries using Cyrillic scripts share historical, cultural, and scientific connections, which makes early collaboration easier due to mutual academic traditions and communication compatibility.

2. Existing technical and scientific schools
   Many of these countries have strong traditions in mathematics, physics, engineering, and aerospace research, making them natural early partners for experimental communication technologies.

3. Market and deployment practicality
   Launching a new technological platform is often easier within a familiar regulatory and economic environment before scaling globally.

4. Commercial protection of innovation
   At early stages, technical details must often remain confidential to:

   • protect intellectual property,

   • prevent premature copying,

   • secure investment and commercialization pathways.

5. State and infrastructure sensitivity
   Communication technologies can intersect with national infrastructure and security systems, so development phases often involve confidentiality until systems are standardized and civilian applications are clearly separated.

6. Pilot ecosystem approach
   Starting with a limited cooperative region allows testing, refining, and stabilizing technology before presenting it to a global market.

---

In short

The idea begins regionally for practical, cultural, economic, and technical reasons, while keeping implementation details confidential during development to protect innovation and ensure controlled, safe deployment.

Chordal Code (CC) \ CQR code

 

Назва системи

Пропоную назву:

Chordal Code (CC)

або українською

Хордовий код “ВОСХІД”

(Волоконно-Оптична Система Хордової Інформаційної Декомпозиції)

Коротка форма: ChordQR.

---

Основна ідея

Замість квадратних пікселів QR-коду використовується хордова квітка-осередок:

• одна умовна точка складається з:

  • 12 пелюсток (сегментів),

  • 6 внутрішніх хорд/вузлів,

  • центральної точки синхронізації.

Така комірка передає інформацію через:

1. колір,

2. положення сегментів,

3. яскравість,

4. фазову або просторову комбінацію.

---

Переваги хордової системи

1. Більша інформаційна щільність

Не просто 0/1, а:

• колір,

• сектор,

• комбінація секторів,

• яскравість,

• порядок розташування.

Одна комірка ≈ десятки біт інформації.

---

2. М’яка геометрія

Кругові та хордні форми:

• краще читаються камерами,

• стійкі до спотворень,

• працюють при розмитті,

• легше масштабуються.

---

3. Масштабування

Одна форма працює:

• у мікрочіпах,

• на дисплеях,

• на будівлях,

• на сонячних панелях,

• у космічному зв’язку.

---

4. Оптична сумісність

Підходить для:

• лазерних каналів,

• волоконної передачі,

• сонячних панелей,

• світлових дисплеїв.

---

5. Захищеність

Перехоплювач бачить форму,
але не знає:

• кольоровий алфавіт,

• порядок декодування,

• ключ інтерпретації.

---

Азбука ChordQR (базова)

Кожна комірка має:

Сектори (12 пелюсток)

Нумерація: 1–12 по колу.

Кольоровий алфавіт

Наприклад:

• червоний = 0

• синій = 1

• зелений = 2

• жовтий = 3

• білий = синхронізація

• чорний = пауза

Можна використовувати 8–16 кольорів.

---

Принцип кодування

Інформація задається:

(номер пелюстки) + (колір) + (яскравість)

або

активні пелюстки утворюють "акорд" — хорду.

---

Публічне відображення

ChordQR можна:

• друкувати,

• показувати на LED-панелях,

• виводити на сонячних панелях,

• передавати лазером,

• транслювати у відеопотоці.

---

Можлива еволюція

Далі ця система може стати:

• базою для оптичної пам’яті,

• нейромережевих сенсорів,

• світлових процесорів,

• нових типів дисплеїв.

«Про прозорість обігу коштів на неактивних рахунках, ідентифікацію осіб та балансування ризиків агломераційної економіки»**

**Проєкт Постанови Уряду

«Про прозорість обігу коштів на неактивних рахунках, ідентифікацію осіб та балансування ризиків агломераційної економіки»**

Преамбула

З метою запобігання прихованому використанню коштів фізичних осіб, відновлення зв’язку між громадянами та фінансовою системою, забезпечення соціальної справедливості, прозорості електронних сервісів і стабільності економіки агломерацій, Уряд встановлює такі норми.

---

I. Про неактивні (“замерлі”) рахунки

1. Визначення
   Неактивним рахунком вважається рахунок фізичної особи, за яким відсутні ініційовані власником операції понад встановлений регулятором строк, за умови наявності позитивного залишку.

2. Заборона прихованого обігу
   Банківським установам забороняється:

   • використовувати залишки на неактивних рахунках у власних фінансових операціях без публічного обліку;

   • включати такі кошти до нерозкритих внутрішніх балансів.

3. Публічне оприлюднення (без порушення персональних даних)
   Банки зобов’язані:

   • формувати відкритий реєстр неактивних рахунків у знеособленому вигляді;

   • зазначати суму, рік останньої активності та статус пошуку власника.

---

II. Обов’язок активного пошуку власника або спадкоємців

4. Пошукова група
   Кожна банківська установа зобов’язана мати або долучатися до міжбанківської групи з:

   • встановлення контакту з власником рахунку;

   • пошуку родичів або законних спадкоємців.

5. Процедура пошуку включає:

   • електронні повідомлення;

   • публічні оголошення у державних реєстрах;

   • взаємодію з органами реєстрації актів цивільного стану (у межах закону).

---

III. Основний персональний номер та електронна адреса

6. Обов’язковість ідентифікації
   Для всіх осіб, що користуються електронними сервісами, вводиться:

   • основний персональний номер (ОПН);

   • підтверджена електронна адреса.

7. Замісна функція банку
   У разі відсутності у особи електронної адреси або цифрових навичок:

   • функцію цифрового представництва виконує банківська установа;

   • банк зобов’язаний забезпечити доступ особи до повідомлень у зрозумілій формі.

---

IV. Комунальні заборгованості та ризики відтермінування

8. Ліцензовані комерційні суб’єкти
   Під такими розуміються постачальники комунальних послуг, що діють на підставі державної або муніципальної ліцензії.

9. Передача ризиків
   У разі наявності сумарної індивідуальної заборгованості населення за комунальними тарифами:

   • ризики послуг з відтермінуванням платежів бере на себе Уряд;

   • як структура, відповідальна за збалансовану економіку агломерації.

10. Заборона соціального тиску
    Забороняється перекладати системні тарифні ризики на окремих споживачів шляхом штрафів, відключень або колективних санкцій.

---

V. Стандарти транслітерації та фінансових повідомлень

11. Транслітерація
    Встановлюється обов’язкове застосування стандарту:

• ISO 9:1995 (розширена кирилиця → латиниця),

• у трансформованій версії для країн ЄС+,

• з вимогою повної зворотної транслітерації без втрати сенсу.

12. Єдиний фінансовий стандарт
    Усі міжбанківські та публічні фінансові повідомлення здійснюються відповідно до:

• ISO 20022,

• з забезпеченням семантичної сумісності між державними, банківськими та муніципальними системами.

---

VI. Прикінцеві положення

13. Ця постанова спрямована на:

• припинення практики “заробляння на забутих коштах”;

• відновлення довіри між громадянином, банком і державою;

• формування економіки пам’яті, а не економіки втрат.

Друга лекція філософсько-практичного дискурсу

 Друга лекція філософсько-практичного дискурсу (продовження)

Інститут соціотопології. Віталій ІЩЕНКО
Четверте питання другої лекції

Недобросовісна держава і запуск деградаційних каскадів

Коли система держави поводиться недобросовісно, її окремі елементи починають діяти як непрощаючі джерела. Спочатку це проявляється на індивідуальному рівні — через енергомор, холодомор, боргомор. Людина втрачає доступ до базових умов відтворення життя: тепла, енергії, передбачуваності, часу.

Згодом цей процес переходить у колективну фазу. Спільнота починає виживати в умовах, диких порівняно з попереднім цивілізаційним рівнем. Руйнується не лише інфраструктура — руйнуються зв’язки, довіра, мова пояснень.

В цей момент одиниці — так звані «одноосібники», які зберегли резерви, автономність або альтернативні джерела існування, — починають сприйматися як чужі. Їх називають прибульцями, куркулями, іноземними агентами, банкірами, олігархами — незалежно від реальної ролі чи масштабу впливу. Методи насильства при цьому вже запущені, навіть якщо ще не усвідомлені як насильство.

Обидві сторони конфлікту починають нарощувати ненависть. Жорстокість виправдовується необхідністю, знищення іншого боку уявляється як кінцева мета, а відчуття заміщають мислення. Ненависть не має меж, бо система не залишила місця для складних відповідей.

Ключовий момент:
насправді немає “двох сторін”. Є спільний шлях деградації, обраний як простіший. У ньому всі стають винними всім, бо люди — це природний геологічний фактор Землі, а не автономні атоми. В умовах негативних змін екосистеми виживання можливе лише разом, через кооперацію, а не через взаємне знищення.

Саме тому Інститут соціотопології всередині будь-яких систем рекомендує утворення конкурентних альтернатив, а не боротьбу за контроль над єдиним центром.

В умовах України це означає необхідність системи захисту тилу, яка не підпорядкована безпосередньо задачам війни. Виживання тилу має бути визнане самостійним завданням нації, а не побічним ефектом військової логіки. Це окрема програма, з власними цілями, ресурсами й критеріями успіху.

П’яте питання другої лекції

Базові потреби та альтернативні контури забезпечення

Інститут соціотопології підготував низку програм (без конкретизації суб’єктів реалізації) та проєктів (із визначеними виконавцями), які можуть стати основою системи захисту тилу. Починати ж слід з елементарного — з опису реальних потреб громадян.

1. Енергія

Потреба: електрика, механічна енергія, стабільність постачання.
Основні джерела: централізовані мережі, великі електростанції.
Альтернативи:

децентралізовані мікромережі;

локальна генерація (сонце, вітер, біоенергія);

накопичення та обмін енергії на рівні громад.

Практики “для себе”: Норвегія (локальні енергетичні кооперативи), Фінляндія (енергетична автономія громад).

2. Тепло

Потреба: опалення житла, громадських просторів, укриттів.
Альтернативи:

теплові насоси;

локальні котельні на біомасі;

утеплення як стратегічна інфраструктура.

Практики: Фінляндія, Південна Корея (ефективне управління теплом у щільній забудові).

3. Харчі

Потреба: базова калорійність, доступність, стабільність.
Альтернативи:

локальне виробництво;

громадські склади;

короткі ланцюги постачання;

резерви тривалого зберігання.

Практики: Японія (резервні системи харчування), Південна Корея (громадська кооперація).

4. Вода і санітарія

Потреба: питна вода, очищення, утилізація.
Альтернативи:

локальні свердловини;

системи збору дощової води;

автономні системи очищення.

5. Соціальна енергія

Потреба: довіра, взаємодія, зрозумілі правила.
Альтернативи:

громадські угоди;

локальні фонди взаємодопомоги;

прозорі механізми прийняття рішень.

Сенс п’ятого питання полягає не в копіюванні чужих моделей, а в адаптації найкращих практик “для себе” — з урахуванням клімату, культури, травм і реальних ресурсів.

Захист тилу — це не запасний план.
Це умова виживання цивілізаційного рівня, навіть у найважчих обставинах.

Дякую за увагу. Повну картину можна знайти в блозі Віталія Іщенка та на ютуб-каналі PartizanTV