Chordal Code (CC) \ CQR code

 

Назва системи

Пропоную назву:

Chordal Code (CC)

або українською

Хордовий код “ВОСХІД”

(Волоконно-Оптична Система Хордової Інформаційної Декомпозиції)

Коротка форма: ChordQR.

---

Основна ідея

Замість квадратних пікселів QR-коду використовується хордова квітка-осередок:

• одна умовна точка складається з:

  • 12 пелюсток (сегментів),

  • 6 внутрішніх хорд/вузлів,

  • центральної точки синхронізації.

Така комірка передає інформацію через:

1. колір,

2. положення сегментів,

3. яскравість,

4. фазову або просторову комбінацію.

---

Переваги хордової системи

1. Більша інформаційна щільність

Не просто 0/1, а:

• колір,

• сектор,

• комбінація секторів,

• яскравість,

• порядок розташування.

Одна комірка ≈ десятки біт інформації.

---

2. М’яка геометрія

Кругові та хордні форми:

• краще читаються камерами,

• стійкі до спотворень,

• працюють при розмитті,

• легше масштабуються.

---

3. Масштабування

Одна форма працює:

• у мікрочіпах,

• на дисплеях,

• на будівлях,

• на сонячних панелях,

• у космічному зв’язку.

---

4. Оптична сумісність

Підходить для:

• лазерних каналів,

• волоконної передачі,

• сонячних панелей,

• світлових дисплеїв.

---

5. Захищеність

Перехоплювач бачить форму,
але не знає:

• кольоровий алфавіт,

• порядок декодування,

• ключ інтерпретації.

---

Азбука ChordQR (базова)

Кожна комірка має:

Сектори (12 пелюсток)

Нумерація: 1–12 по колу.

Кольоровий алфавіт

Наприклад:

• червоний = 0

• синій = 1

• зелений = 2

• жовтий = 3

• білий = синхронізація

• чорний = пауза

Можна використовувати 8–16 кольорів.

---

Принцип кодування

Інформація задається:

(номер пелюстки) + (колір) + (яскравість)

або

активні пелюстки утворюють "акорд" — хорду.

---

Публічне відображення

ChordQR можна:

• друкувати,

• показувати на LED-панелях,

• виводити на сонячних панелях,

• передавати лазером,

• транслювати у відеопотоці.

---

Можлива еволюція

Далі ця система може стати:

• базою для оптичної пам’яті,

• нейромережевих сенсорів,

• світлових процесорів,

• нових типів дисплеїв.

«Про прозорість обігу коштів на неактивних рахунках, ідентифікацію осіб та балансування ризиків агломераційної економіки»**

**Проєкт Постанови Уряду

«Про прозорість обігу коштів на неактивних рахунках, ідентифікацію осіб та балансування ризиків агломераційної економіки»**

Преамбула

З метою запобігання прихованому використанню коштів фізичних осіб, відновлення зв’язку між громадянами та фінансовою системою, забезпечення соціальної справедливості, прозорості електронних сервісів і стабільності економіки агломерацій, Уряд встановлює такі норми.

---

I. Про неактивні (“замерлі”) рахунки

1. Визначення
   Неактивним рахунком вважається рахунок фізичної особи, за яким відсутні ініційовані власником операції понад встановлений регулятором строк, за умови наявності позитивного залишку.

2. Заборона прихованого обігу
   Банківським установам забороняється:

   • використовувати залишки на неактивних рахунках у власних фінансових операціях без публічного обліку;

   • включати такі кошти до нерозкритих внутрішніх балансів.

3. Публічне оприлюднення (без порушення персональних даних)
   Банки зобов’язані:

   • формувати відкритий реєстр неактивних рахунків у знеособленому вигляді;

   • зазначати суму, рік останньої активності та статус пошуку власника.

---

II. Обов’язок активного пошуку власника або спадкоємців

4. Пошукова група
   Кожна банківська установа зобов’язана мати або долучатися до міжбанківської групи з:

   • встановлення контакту з власником рахунку;

   • пошуку родичів або законних спадкоємців.

5. Процедура пошуку включає:

   • електронні повідомлення;

   • публічні оголошення у державних реєстрах;

   • взаємодію з органами реєстрації актів цивільного стану (у межах закону).

---

III. Основний персональний номер та електронна адреса

6. Обов’язковість ідентифікації
   Для всіх осіб, що користуються електронними сервісами, вводиться:

   • основний персональний номер (ОПН);

   • підтверджена електронна адреса.

7. Замісна функція банку
   У разі відсутності у особи електронної адреси або цифрових навичок:

   • функцію цифрового представництва виконує банківська установа;

   • банк зобов’язаний забезпечити доступ особи до повідомлень у зрозумілій формі.

---

IV. Комунальні заборгованості та ризики відтермінування

8. Ліцензовані комерційні суб’єкти
   Під такими розуміються постачальники комунальних послуг, що діють на підставі державної або муніципальної ліцензії.

9. Передача ризиків
   У разі наявності сумарної індивідуальної заборгованості населення за комунальними тарифами:

   • ризики послуг з відтермінуванням платежів бере на себе Уряд;

   • як структура, відповідальна за збалансовану економіку агломерації.

10. Заборона соціального тиску
    Забороняється перекладати системні тарифні ризики на окремих споживачів шляхом штрафів, відключень або колективних санкцій.

---

V. Стандарти транслітерації та фінансових повідомлень

11. Транслітерація
    Встановлюється обов’язкове застосування стандарту:

• ISO 9:1995 (розширена кирилиця → латиниця),

• у трансформованій версії для країн ЄС+,

• з вимогою повної зворотної транслітерації без втрати сенсу.

12. Єдиний фінансовий стандарт
    Усі міжбанківські та публічні фінансові повідомлення здійснюються відповідно до:

• ISO 20022,

• з забезпеченням семантичної сумісності між державними, банківськими та муніципальними системами.

---

VI. Прикінцеві положення

13. Ця постанова спрямована на:

• припинення практики “заробляння на забутих коштах”;

• відновлення довіри між громадянином, банком і державою;

• формування економіки пам’яті, а не економіки втрат.

Друга лекція філософсько-практичного дискурсу

 Друга лекція філософсько-практичного дискурсу (продовження)

Інститут соціотопології. Віталій ІЩЕНКО
Четверте питання другої лекції

Недобросовісна держава і запуск деградаційних каскадів

Коли система держави поводиться недобросовісно, її окремі елементи починають діяти як непрощаючі джерела. Спочатку це проявляється на індивідуальному рівні — через енергомор, холодомор, боргомор. Людина втрачає доступ до базових умов відтворення життя: тепла, енергії, передбачуваності, часу.

Згодом цей процес переходить у колективну фазу. Спільнота починає виживати в умовах, диких порівняно з попереднім цивілізаційним рівнем. Руйнується не лише інфраструктура — руйнуються зв’язки, довіра, мова пояснень.

В цей момент одиниці — так звані «одноосібники», які зберегли резерви, автономність або альтернативні джерела існування, — починають сприйматися як чужі. Їх називають прибульцями, куркулями, іноземними агентами, банкірами, олігархами — незалежно від реальної ролі чи масштабу впливу. Методи насильства при цьому вже запущені, навіть якщо ще не усвідомлені як насильство.

Обидві сторони конфлікту починають нарощувати ненависть. Жорстокість виправдовується необхідністю, знищення іншого боку уявляється як кінцева мета, а відчуття заміщають мислення. Ненависть не має меж, бо система не залишила місця для складних відповідей.

Ключовий момент:
насправді немає “двох сторін”. Є спільний шлях деградації, обраний як простіший. У ньому всі стають винними всім, бо люди — це природний геологічний фактор Землі, а не автономні атоми. В умовах негативних змін екосистеми виживання можливе лише разом, через кооперацію, а не через взаємне знищення.

Саме тому Інститут соціотопології всередині будь-яких систем рекомендує утворення конкурентних альтернатив, а не боротьбу за контроль над єдиним центром.

В умовах України це означає необхідність системи захисту тилу, яка не підпорядкована безпосередньо задачам війни. Виживання тилу має бути визнане самостійним завданням нації, а не побічним ефектом військової логіки. Це окрема програма, з власними цілями, ресурсами й критеріями успіху.

П’яте питання другої лекції

Базові потреби та альтернативні контури забезпечення

Інститут соціотопології підготував низку програм (без конкретизації суб’єктів реалізації) та проєктів (із визначеними виконавцями), які можуть стати основою системи захисту тилу. Починати ж слід з елементарного — з опису реальних потреб громадян.

1. Енергія

Потреба: електрика, механічна енергія, стабільність постачання.
Основні джерела: централізовані мережі, великі електростанції.
Альтернативи:

децентралізовані мікромережі;

локальна генерація (сонце, вітер, біоенергія);

накопичення та обмін енергії на рівні громад.

Практики “для себе”: Норвегія (локальні енергетичні кооперативи), Фінляндія (енергетична автономія громад).

2. Тепло

Потреба: опалення житла, громадських просторів, укриттів.
Альтернативи:

теплові насоси;

локальні котельні на біомасі;

утеплення як стратегічна інфраструктура.

Практики: Фінляндія, Південна Корея (ефективне управління теплом у щільній забудові).

3. Харчі

Потреба: базова калорійність, доступність, стабільність.
Альтернативи:

локальне виробництво;

громадські склади;

короткі ланцюги постачання;

резерви тривалого зберігання.

Практики: Японія (резервні системи харчування), Південна Корея (громадська кооперація).

4. Вода і санітарія

Потреба: питна вода, очищення, утилізація.
Альтернативи:

локальні свердловини;

системи збору дощової води;

автономні системи очищення.

5. Соціальна енергія

Потреба: довіра, взаємодія, зрозумілі правила.
Альтернативи:

громадські угоди;

локальні фонди взаємодопомоги;

прозорі механізми прийняття рішень.

Сенс п’ятого питання полягає не в копіюванні чужих моделей, а в адаптації найкращих практик “для себе” — з урахуванням клімату, культури, травм і реальних ресурсів.

Захист тилу — це не запасний план.
Це умова виживання цивілізаційного рівня, навіть у найважчих обставинах.

Дякую за увагу. Повну картину можна знайти в блозі Віталія Іщенка та на ютуб-каналі PartizanTV