Соціотопологія: життя по правилам чи без.

Соціотопологічний та психологічний аналіз українського суспільства, і його можна спробувати подати через модель ймовірностей та кореляцій дій у невідомих умовах. Давай розберемо по кроках, щоб це можна було «математично» структурувати, але при цьому зберегти соціальний, моральний контекст.

Вибачаюся, формули тут показуються некоректно. 

---

1️⃣ Два типи дій

Позначимо два типи поведінки:

1. Дія за моделлю ($M$) – людина керується інструкцією, знанням «поля дії», конституцією або нормами.

2. Творча дія ($C$) – людина бачить «кращий шлях», виходить за рамки правил, креативна, але може як вдало, так і невдало реалізувати потенціал.

Нехай:

• $p(C|M)$ – ймовірність, що людина, яка діяла «по середньому», бачачи кращий шлях, буде діяти творчо.

• $p(C| \text{звільнення від правил})$ – ймовірність, що людина, яка звільнена від правил, почне діяти креативно, але можливо безглуздо.

---

2️⃣ Кореляція між моделлю та творчістю

• Можемо ввести умовну кореляцію $\rho$ між дотриманням моделі і творчим потенціалом:

  • Висока кореляція ($\rho > 0.7$) означає, що люди, які діють по моделі, при нагоді реалізують творчий потенціал ефективно.

  • Низька кореляція ($\rho < 0.3$) – творча дія стає хаотичною, без контролю.

Тоді:

$$Pr(C \text{ успішно } | M) = f(\rho, p(C|M))$$ $$Pr(C \text{ хаотично } | \text{звільнення від правил}) = 1 - \rho$$

---

3️⃣ Соціальний та інтелектуальний контекст

• Класичний інтелектуал ХХ ст. (як Тоні Джадт) – діє з критикою своєї спільноти, керується відповідальністю.

  • Його творча дія структурована: $C_\text{ефективне} \approx p(C|M) \cdot \rho$.

• В Україні після 1991 року частина суспільства втратила цей механізм:

  • Єдність рядів без критики → $\rho \to 0$

  • Нерефлексивна солідарність → $Pr(C_\text{хаотично}) \to 1$

  • Відсутність зворотнього зв’язку → неможливість системного покращення.

Математично можна уявити динаміку ефективності суспільства:

$$E_\text{суспільства}(t) = \rho(t) \cdot Pr(C|M) - (1-\rho(t)) \cdot Pr(C| \text{без правил})$$

• Якщо $\rho(t) \to 0$, система деградує навіть при великій кількості учасників.

• Якщо $\rho(t)$ відновлюється через критичний інтелект, зворотній зв’язок і рефлексію, ефективність росте.

---

4️⃣ Моральний висновок

• Нерефлексивна і статична система (солідарна «на показ») може зберігати видимість єдності, але не адаптується до криз і не зможе виграти «головну війну» (будь-який системний виклик).

• Відновлення зворотнього зв’язку + критики власної спільноти → підвищує $\rho$, дозволяє креативність бути ефективною.

• Тобто, класичний інтелектуал – це «ключовий коефіцієнт кореляції» у системі, який робить творчу дію структурованою і корисною для суспільства.

The Corporate-Cooperative model of business

 

Introduction

There are countries where the real cost of storing value becomes negative. In weak economic systems, weak governments often extract 20–25% of circulating profit almost immediately, covering inflation and fiscal gaps by pulling liquidity out of the real sector.

As a result, businesses operate under constant financial pressure. Instead of reinvesting into growth, innovation, or cooperation, they are forced into defensive survival mode. Over time, this dynamic pushes enterprises toward pre-bankruptcy conditions — not because their models are inherently flawed, but because systemic extraction undermines stability.

At the same time, the cooperative (CO-OP) movement remains underdeveloped in many regions. Trust between participants is limited, and relationships often become transactional or even greedy — “whoever initiated the project takes the revenue.” Such asymmetry discourages long-term collaboration and creates structural unfairness.

However, the emergence of Bitcoin demonstrated something fundamentally important: within a properly designed protocol, trust can possess intrinsic value. In the blockchain system, trust is not based on personal relationships or centralized authority, but on transparent rules, distributed verification, and shared incentives. The protocol itself becomes a stabilizing architecture.

With this in mind, we now present a comparison between:

• The Fiat-based business model, built around centralized monetary extraction and debt structures.

• The Corporate-Cooperative model, built around distributed resource contribution, shared circulation, and structural trust.

This comparison explores whether business systems can transition from extraction-driven models toward trust-driven economic topology.

🔹 STARTING POINT: INITIAL RESOURCE (20–25%)

In the second model, the starting point is not simply “money,” but an initial resource, which may take different forms:

• 💰 Money (fiat)

• 📦 Goods

• 🛠 Equipment

• 🎨 Author’s product / proprietary technology

• 🧠 Expertise / service

This resource represents 20–25% of the full business-cell capacity.

The remaining 75–80% is formed through:

• cooperation

• barter

• mutual offsets

• network interaction

---

🔹 MODEL 1. Credit-Based Business Model

Start

Initial resource = 100% money (through a loan).

Mechanism

• Interest accrues on the full amount from day one.

• Financial pressure exists regardless of actual turnover.

• The entrepreneur carries the full business risk.

Cost Structure

• Inventory

• Equipment

• Premises

• Staff

• Marketing

• Partnerships

Cash flow is mandatory and enforced by debt obligations.

---

🔹 MODEL 2. Corporate–Cooperative (Socio-Topological) Model

Start

Initial resource = 20–25%
(money, goods, or proprietary technology)

Principle

The resource becomes a network gravity point.

It initiates an exchange chain:

• A restaurant receives your technology → provides meals.

• A venue receives services → provides space.

• People receive meals → provide labor or participation.

• A taxi service receives services → provides transportation.

A closed business cell is formed.

---

📊 UPDATED COMPARISON TABLE

Parameter	Model 1 – Credit	Model 2 – Cooperative
Initial resource	100% money (loan)	20–25% resource (money / goods / technology)
Interest	On full amount	None
Risk	Concentrated on entrepreneur	Distributed
Team formation	Salaries in cash	Partial exchange / mutual value
Market formation	External search	Internal network formation
Financial pressure	High	Low
Scaling	Through new loans	Through new “caravanserai” nodes

---

🧩 What Is 100% Cell Completion?

It is the state where:

• all key functions are covered,

• internal exchange is stable,

• external money is minimally required.

Simplified formula:

R₀ (20–25%) → N (network) → Σ (mutual offsets) = 100%

Where:
R₀ = initial resource
N = density of cooperation
Σ = cumulative functional coverage

---

🔁 Scaling Mechanism

Once one cell reaches 100% completion:

→ a new application point of the technology is created
(a new “caravanserai” node)

Again:

• 20–25% new resource

• 75–80% network-based completion

---

⚖️ Core Structural Difference

Model 1 — Money creates structure.
Model 2 — Structure creates economy.

In the first model, resource = debt.
In the second model, resource = coordination point of cooperation.

Як створювати справу: дві схеми старту

 

🔹 ВИХІДНА ТОЧКА: ПОЧАТКОВИЙ РЕСУРС (20–25%)

У другій схемі стартуємо не з “грошей”, а з ресурсу, який може мати різну форму:

• 💰 Гроші (фіат)

• 📦 Товар

• 🛠 Обладнання

• 🎨 Авторський виріб / технологія

• 🧠 Експертність / послуга

Цей ресурс становить 20–25% від повного заповнення бізнес-ячейки.

Решта 75–80% формується через:

• кооперацію

• бартер

• взаємозалік

• мережеву взаємодію

---

🔹 СХЕМА 1. Кредитна модель

Старт

Початковий ресурс = 100% у грошах (через кредит).

Механіка

• Відсотки на всю суму з першого дня.

• Фінансове навантаження незалежно від реального обороту.

• Повний ризик складання бізнесу на підприємці.

Структура витрат

• Товар

• Обладнання

• Приміщення

• Люди

• Маркетинг

• Партнери

Грошовий потік обов’язковий і примусовий.

---

🔹 СХЕМА 2. Корпоративно-кооперативна (соціотопологічна)

Старт

Початковий ресурс = 20–25%
(гроші, товар або авторська технологія)

Принцип

Ресурс стає точкою тяжіння мережі.

Він запускає ланцюг обміну:

• Ресторан отримує твою технологію → дає харчування.

• Локація отримує послугу → дає місце.

• Люди отримують харчування → дають працю.

• Таксі отримує послугу → дає перевезення.

Формується замкнута бізнес-ячейка.

---

📊 ОНОВЛЕНА ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Параметр	Схема 1 – Кредит	Схема 2 – Кооператив
Початковий ресурс	100% гроші (позика)	20–25% ресурс (гроші / товар / технологія)
Відсотки	На всю суму	Відсутні
Ризик	Концентрований	Розподілений
Формування команди	Зарплата	Частково обмін
Формування ринку	Зовнішній пошук	Внутрішня мережа
Грошовий тиск	Високий	Низький
Масштабування	Новий кредит	Новий “караван-сарай”

---

🧩 Що таке 100% заповнення ячейки?

Це стан, коли:

• усі ключові функції забезпечені,

• обмін всередині стабільний,

• зовнішні гроші потрібні мінімально.

Формула (спрощено):

R₀ (20–25%) → M (мережа) → Σ(взаємозаліки) = 100%

де
R₀ — початковий ресурс
M — щільність кооперації
Σ — сумарне заповнення функцій

---

🔁 Масштабування

Коли одна ячейка досягла 100%:

→ створюється наступна точка застосування технології
(умовний “караван-сарай”)

І знову:

• 20–25% нового ресурсу

• 75–80% через мережеве заповнення

---

⚖️ Ключова різниця

Схема 1 — гроші створюють структуру.
Схема 2 — структура створює економіку.

У першій моделі ресурс = борг.
У другій ресурс = точка кооперації.

Віталій ІЩЕНКО, Інститут соціотопології

buchalive@gmail.com

099 9190708

 

Модель внутрішнього кешфлоу (Self-Issued Internal Flow Model)

Екосистема Інститут соціотопології (земля-людина-небо). 

1️⃣ Стартова позиція: Ресурс №1

Людина №1 має певний ресурс:

• приміщення

• обладнання

• інтелектуальний продукт

• бренд / аудиторію

• команду

• доступ до дистрибуції

Він оцінює цей ресурс у власному балансі як 20% від умовної повної вартості майбутнього проєкту.

Це не ринкова оцінка, а внутрішня — для моделювання структури.

Інститут соціотопології, ТПП, кооператив (структура CO-OP) як правло видає сертифікат відповідності, ліцензійну пропозицію, індивідуально чи публічною офертою. Веде реєстр таких сертифікатів відповідності з терміном дії. 

---

2️⃣ Принцип множника ×5

Логіка така:

Якщо 20% — це наявний матеріальний вклад,
то повна операційна ємність проєкту = 100%.

Тобто:

20% × 5 = 100%

Таким чином формується внутрішній стартовий пакет кешфлоу, який існує як:

• внутрішній розрахунковий інструмент

• система взаємозаліків

• проєктна “одиниця вартості”

Це не емісія грошей у юридичному сенсі, а створення внутрішнього облікового ресурсу.

---

3️⃣ Внутрішній кешфлоу як обмінний механізм

Далі відбувається ключове:

Людина №1 починає “оперувати” 100% внутрішнього кешфлоу.

Він:

• обмінює частину на послуги

• частину — на відкладену участь

• частину — на партнерські зобов’язання

• частину — на нематеріальні ресурси

Тобто формується внутрішній економічний простір, де одиниця обліку дорівнює довірі до стартового ресурсу.

---

4️⃣ Складні комунікації (за логікою Юрія Сенюка)

Механіка працює тільки за умови:

• прозорої домовленості

• фіксації внесків

• розуміння, що кешфлоу — це право на частку результату

Це і є “складні комунікації”:

• домовленість не про гроші,

• а про майбутній продукт,

• про участь у створенні вартості.

---

5️⃣ Структура руху

Хронологія виглядає так:

1. Оцінка наявного ресурсу (20%).

2. Формування внутрішньої емісії (100% операційного потенціалу).

3. Обмін внутрішніх одиниць на:

   • монтаж

   • дизайн

   • програмування

   • маркетинг

   • юридичну підтримку

4. Створення кінцевого продукту.

5. Реальний зовнішній кешфлоу (продаж, ліцензія, підписка).

6. Конвертація внутрішніх зобов’язань у реальні виплати або частки.

---

6️⃣ Переваги моделі

• відсутність зовнішньої залежності

• немає розмивання контролю

• швидкий старт

• мотивація через участь у результаті

---

7️⃣ Ризики

• переоцінка стартового ресурсу

• недостатній рівень довіри

• слабка комунікація

• відсутність реального зовнішнього попиту

---

Концептуально

Це модель:

• внутрішньої емісії довіри

• самофінансування через структуру зобов’язань

• запуску через комунікаційний капітал

Фактично це:

• кооперативна логіка

• проєктний barter 2.0

• або креативна економіка без банку

Олексій Костенко: суть простору DigitalUA

Ключове протиріччя: ринок може існувати лише там, де існує довіра до опису ресурсів, але коли реєстри непрозорі або керовані приватними інтересами, формується не ринок, а ринок доступу до реєстрів, базар доступу до достовірної інформації. Тоді прибуток отримують не виробники чи власники ресурсів, а посередники доступу до даних, "ручне управління" доступом обмежує час, який витрачається на невиробничі заходи.

Спробуємо розкласти проблему та можливий вихід системно.

---

1. У чому реальна суперечність?

Є дві моделі.

❌ Поточна проблема

• облік ресурсів контролюють групи інтересів;

• реєстри неповні або суперечливі;

• записи можна змінити;

• вартість об’єктів маніпулюється;

• держава не є гарантом достовірності.

Тобто вартість важливіша за факт існування ресурсу.

---

✅ Пропонована модель (DigitalUA)

Тут логіка змінюється:

1. спочатку фіксується існування ресурсу;

2. описуються його фізичні характеристики;

3. власність і права фіксуються прозоро;

4. вартість не є частиною реєстру.

Тобто:

спочатку факт, потім ринок, а не навпаки.

---

2. Чому блокчейн тут логічний?

Тому що він дозволяє:

✔ запис не можна змінити заднім числом
✔ кожна зміна має історію
✔ дані не належать одному органу
✔ немає єдиного центру маніпуляції

Але важливо: блокчейн не вирішує все сам. Він лише:

захищає запис після того, як він внесений.

Головна проблема — хто і як вносить дані.

---

3. Суть ідеї DigitalUA

Якщо правильно розумію пропозицію, яку просуває Інститут соціотопології разом з ідеями, пов'язаними з підходом Олексій Костенко:

Реєстр містить:

• координати об’єкта;

• фізичні характеристики;

• стан;

• правовий статус;

• історію змін.

Але не містить ціни.

Ціна формується тільки на ринку.

Тоді:

• неможливо маніпулювати кадастровою вартістю;

• неможливо “намалювати” актив;

• неможливо приховати ресурс.

---

4. Головна суперечність, яку треба вирішити

Блокчейн не рятує, якщо:

• корумпований первинний запис,

• старі реєстри конфліктують,

• чиновник вирішує, що є правдою.

Тому рішення має три рівні.

Рівень 1 — первинна об'єктивізація

Дані підтверджуються:

• супутниковими знімками,

• сенсорами,

• відкритими геоданими,

• незалежними аудитами.

---

Рівень 2 — множинне підтвердження

Запис стає дійсним лише якщо:

• підтверджений кількома незалежними вузлами;

• не суперечить іншим записам.

---

Рівень 3 — право громадянина на перевірку

Будь-хто може:

• побачити запис,

• оскаржити його,

• внести уточнення через публічну процедуру.

---

5. Чому ринок без вартості працює краще?

Бо тоді:

не продається "ціна", а продається властивість ресурсу.

Приклад:

• земля: ґрунт, волога, доступ, інфраструктура;

• нерухомість: площа, стан, енергоефективність;

• товар: склад, походження, сертифікація.

Ціна стає наслідком, а не інструментом маніпуляції.

---

6. Формула примирення протиріччя

Вашу ідею можна звести до простої формули:

Ресурс → Об’єктивний опис → Відкрите право → Ринок → Ціна

А не:

Ціна → Маніпуляція реєстром → Контроль ринку

---

7. Найважче питання (і найважливіше)

Не технологія, а:

Хто перший погодиться втратити контроль над реєстром?

Бо прибуток сьогодні отримується саме з непрозорості.

---

Приватна ТПП, митниця, податкова, числені агенства сертифікації стану обєктів, товарів - яких десятки по міністерствам, сотні на національному рівні?

 

Коротке оповідання: Лісовий повертається

 

 

Коли Лісовий повернувся до міста, він спершу подумав, що помилився дорогою.

Ті самі вулиці — але інші обличчя.
Ті самі будинки — але ніби втомлені.
І люди говорили інакше.

За десять років сталося стільки подій, що ніби промайнуло кілька поколінь: революції, війна, хвороби, бідність, втрати. Люди навчилися говорити коротше, жорсткіше, обережніше. У словах з’явилися нові страхи й нові надії.

На заводі його довго розпитували:
— Де ти був? Ти що, нічого не знаєш?

А він і справді нічого не знав. Поки він слухав вітер у лісі, тут ламалися долі, люди втрачали домівки, хтось ішов на фронт, хтось виїжджав, хтось не повернувся.

Начальник цеху переглянув документи й сказав:

— Дивно, але ти все ще числишся працівником. І кімната в гуртожитку твоя.

Лісовий пішов туди ввечері. Двері скрипнули, і він увійшов у маленьку кімнату, де все залишилося майже так само, як десять років тому. Лише пил лежав товстішим шаром, ніби час тут накопичувався.

Він сів на ліжко й раптом зрозумів:
він повернувся додому, але дім став іншим.

Наступного ранку він прийшов у цех. Молоді хлопці жартували вже іншими словами, старші мовчки працювали, жінки говорили про нові турботи, нові ціни, нові втрати й нові плани.

Світ змінився без нього.

І тоді Лісовий зрозумів найважче:
коли людина тікає від часу, час не зупиняється.

Він узяв інструмент і став до роботи.
Тепер йому належало навчитися жити в новому світі — так само спокійно, як колись у лісі.

Бо навіть після бурі людям усе одно треба будувати життя знову.

Мова: Тарас Григорович Шевченко vs Середній Українець

 Цікава уява: зіставити умовного “Тараса Григоровича Шевченка, сформованого сучасною освітою” і середнього українця сьогодні — не як історичну постать, а як два соціально-культурні типи. Спробую описати це як соціолінгвістичний портрет, без оцінок — лише як модель.

---

1) Якою мовою вони говорять у житті

Уявний “сучасний Шевченко”

• У побуті: переважно українська, часто літературніша.

• Вміє перемикатися між стилями: офіційна, розмовна, діалектна, мистецька.

• Часто свідомо обирає українську як частину самоідентифікації.

• Може вільно розуміти російську, частково французьку.

Середній українець

• Мова залежить від регіону та середовища:

  • українська,

  • суржик,

  • російська,

  • або змішане перемикання мов.

• Часто вибір мови не ідеологічний, а практичний: як зручніше в оточенні.

---

2) Яку пару вони обрали в житті

Уявний “Шевченко”

• Часто обирає партнера зі спільними:

  • культурними інтересами,

  • мовним середовищем,

  • освітою,

  • цінностями.

• У сім'ї частіше підтримують читання, мистецтво, дискусії.

Середній українець

• Вибір партнера більше залежить від:

  • близькості характерів,

  • побутової сумісності,

  • економічної стабільності,

  • випадкових обставин.

• Культурні уподобання можуть сильно різнитись.

---

3) Якою мовою говорять діти

Родина	Мова дітей
Умовний Шевченко	Переважно українська, часто двомовність
Середній українець	Та мова, якою говорить школа, друзі, YouTube, ігри

Часто дитина обирає мову оточення, а не батьків.

---

4) Потреби на роботі

Умовний “Шевченко”

Потребує:

• читати складні тексти,

• писати,

• презентувати,

• перекладати,

• працювати з культурним змістом.

Мова — робочий інструмент.

Середній українець

На багатьох роботах достатньо:

• базової комунікації,

• стандартних фраз,

• професійного жаргону.

Мова — інструмент побутової взаємодії.

---

5) Скільки в житті культури, а скільки попси

Тип	Культура	Поп-контент
Умовний Шевченко	30–60%	40–70%
Середній українець	5–20%	80–95%

Бо поп-контент:

• простіший,

• швидший,

• не потребує концентрації.

---

6) Словниковий запас (орієнтовно)

Людина використовує лише частину відомих слів щодня.

Рівень	Умовний “Шевченко”	Середній українець
Активні щоденні слова	800–1500	300–800
Слова, які розуміє	5–15 тис.	3–8 тис.
Слова, що “десь чув”	20–40 тис.	10–20 тис.
Знає, де шукати значення	Майже завжди	Частково

У повсякденному житті люди часто обходяться 300–600 словами.

---

7) Головна різниця

Не в мові й не в освіті, а в звичці:

один тип людини регулярно розширює свій світ, інший — користується тим, що вже достатньо для життя.

І обидва нормально існують у суспільстві.

---

Якщо хочеш, можемо далі зробити цікавіший крок:

👉 Якою буде українська мова через 50 років — якщо переможе “середній українець”?
або
👉 Як виглядатиме “новий Шевченко” 2070 року?