Техніка самоконтролю суб’єктів регуляції та "народний контроль"

 

Техніка самоконтролю суб’єктів регуляції

(для збалансованого та безкорупційного бюджетного процесу)

I. Базовий принцип: «Замкнений контур відповідальності»

Бюджет — це не лише фінансовий документ, а система потоків:

• податки (вхід),

• розподіл (внутрішній рух),

• витрати (вихід),

• зворотний зв’язок (контроль).

У соціотопологічній моделі це замкнена крива — якщо контур розірваний, виникає корупційна порожнина.

---

II. Чотири рівні самоконтролю регулятора

1️⃣ Рівень наміру (Intent Audit)

Суб’єкт регуляції (посадова особа або орган):

• фіксує мету бюджетного рішення письмово,

• публікує критерії успіху ДО реалізації,

• декларує конфлікти інтересів.

Контрольне питання:

Чи можна виміряти заявлену мету?

---

2️⃣ Рівень формули розподілу

Бюджет не має бути «ручним», він має бути формульним.

Класична макроекономічна модель:

$$GDP = C + I + G + (X - M)$$

У спрощеному вигляді для державного рівня:

• G (державні витрати) повинні мати прозору формулу залежності від:

  • чисельності населення,

  • базових стандартів,

  • інфраструктурних коефіцієнтів.

Якщо рішення не може бути зведене до формули — це зона ризику.

---

3️⃣ Рівень транзакційної прозорості

Три обов’язкові умови:

• відкритий реєстр платежів,

• публічна історія змін бюджету,

• неможливість редагування без цифрового сліду.

Тут працює принцип:

кожна гривня повинна мати траєкторію.

---

4️⃣ Рівень зворотного контролю платника

Платник податків має:

• бачити свій внесок,

• бачити, куди він пішов,

• мати інструмент оскарження.

Це створює двосторонній контур:
регулятор контролює витрати,
платник контролює регулятора.

---

Техніка самоконтролю платників

Самоконтроль не лише для держави.

Платник повинен:

1. Розуміти структуру податку.

2. Перевіряти публічні бюджети.

3. Порівнювати обіцянки та фактичні витрати.

4. Не працювати в тіньовому секторі.

Бо тінь руйнує контур і створює асиметрію.

---

Практичний алгоритм впровадження

Крок 1 — Формалізація

Усі бюджетні статті переводяться в формульний вигляд.

Крок 2 — Публічність

Онлайн-панель витрат у реальному часі.

Крок 3 — Соціотопологічний аудит

Аналіз:

• де з’являються «вузли»,

• де виникають «порожнини»,

• де концентрується ручне управління.

Крок 4 — Індикатор дисбалансу

Розрахунок коефіцієнта:

Дисбаланс = (ручні рішення / формульні рішення)

Якщо > 0.2 — система входить у зону ризику.

---

Головний принцип

Корупція виникає там, де:

• немає формули,

• немає цифрового сліду,

• немає зворотного контролю,

• немає персональної відповідальності.

---

Якщо хочеш, я можу:

• перетворити це на концепцію статуту Інституту соціотопології,

• зробити математичну модель коефіцієнта прозорості,

• або оформити це як програмний документ для публічного представлення.

Так, встав ще перевірку заявленої мети "звичайним народом" - що може ввести поняття чи обєкт на власній території, номер дорого автомобілю, адресу розкішного будинку та перевірити заявлений статус нерухомості чи рухомості.

Добре. Додаємо п’ятий рівень — громадянський польовий аудит.
Це вже не внутрішній контроль регулятора, а перевірка заявленої мети “звичайним народом”.

---

V. Польова верифікація заявленого статусу

Принцип:

Якщо система прозора — громадянин може перевірити факт без посередників.

Мова не про донос чи переслідування, а про публічну перевірку відповідності декларацій та реального стану.

---

1️⃣ Об’єктна перевірка (територіальний аудит)

Громадянин може ввести:

• кадастровий номер земельної ділянки

• адресу нерухомості

• номер транспортного засобу (у межах відкритих реєстрів)

• назву підприємства

І перевірити:

• форму власності

• заявлений статус (службове, приватне, орендоване)

• дату набуття

• тип майна (рухоме/нерухоме)

• чи є об’єкт у декларації посадовця

---

2️⃣ Формула публічного дисбалансу

Інститут соціотопології може вводити індикатор невідповідності:

$$D = (Observed Assets - Declared Assets) / Declared Assets$$

де

• Observed Assets — виявлені публічно об’єкти

• Declared Assets — задекларовані

Якщо D > 0 → є розрив
Якщо D ≈ 0 → відповідність
Якщо D < 0 → надлишкова декларація (рідкісний випадок)

---

3️⃣ Перевірка заявленої мети

Кожне бюджетне рішення має мету (наприклад: “соціальна підтримка”, “інфраструктура”).

Громадянин повинен мати можливість:

• побачити суму витрат

• побачити підрядника

• побачити фізичний результат на місцевості

• співвіднести витрати і реальний стан об’єкта

---

4️⃣ Індекс довіри території

Інститут може вводити коефіцієнт прозорості громади:

$$T = Verified Objects / Total Public Objects$$

Якщо T → 1
Громада повністю прозора.

Якщо T < 0.6
Є значний простір непрозорості.

---

Важливі обмеження (щоб система не стала інструментом хаосу)

1. Перевірка здійснюється лише через офіційні відкриті реєстри.

2. Забороняється публікація персональних даних, що не є публічними.

3. Будь-яке звинувачення має ґрунтуватися на документі.

4. Остаточну правову оцінку дають компетентні органи, а не натовп.

---

Соціотопологічний ефект

Коли кожен знає, що:

• його декларацію можуть перевірити,

• його бюджетне рішення можна простежити,

• об’єкт можна співвіднести з витратами,

система переходить із моделі страху в модель передбачуваності.

---

Повна структура контролю

1. Намір (мета)

2. Формула розподілу

3. Цифровий слід

4. Самоконтроль платника

5. Польова верифікація громадянином

Chord Area metods

 

Extension: On the Role of Euclidean Geometry and Dynamic Space Representation

Linear Euclidean geometry and the arithmetic of static quantities have enormously advanced scientific and technological progress, despite their inherent “approximation” when interpreted dynamically.

Their strength lies in:

• structural clarity,

• algebraic stability,

• computational efficiency,

• and universal applicability in static or quasi-static systems.

However, when dealing with:

• field phenomena,

• frequency propagation of signals,

• quantum interactions,

• interactions of continuous flows,

a purely linear representation of space becomes less natural.

In such domains, a more adequate geometric representation may be what we call Chord Geometry, or a coordinate system of Astral Lines — meaning a curved, dynamically responsive spatial parameterization.

---

Dynamic Discretization vs Static Discretization

Euclidean space assumes fixed discretization and linear continuity.
But dynamic systems often require:

• rapidly changeable scale resolution,

• flexible metric adjustment,

• curvature-sensitive boundary interpretation.

Chord geometry allows:

• dynamic discretization,

• mobile scaling of measurement modules,

• curvature-aware metric transitions between regions of different density parameters.

It treats space not as rigidly segmented, but as a continuously re-parameterizable field.

---

Boundary Curvature and Density Transitions

In dynamic environments, boundaries between regions with different density or field parameters are rarely linear.

Chord-based representation:

• better captures curvature probability,

• models transition zones more smoothly,

• reduces artificial discontinuities introduced by linear grids.

This becomes particularly relevant when:

• geometric scale must change rapidly,

• response time is critical,

• or the process itself evolves faster than static discretization can adapt.

---

Technological Interpretation

In technological applications, such a framework corresponds to:

• more mobile discretization of energy sampling,

• improved modeling of radiation emission surfaces,

• pressure calculations in water and submarine systems,

• structural analysis of pressurized containers,

• interaction modeling of aerial vehicles and their safety envelopes.

Importantly, this is not about weaponization, but about:

• stability modeling,

• structural safety,

• fluid interaction control,

• field-based system optimization.

• 
  
  

  
  

---

Conceptual Summary

Euclidean geometry remains foundational and indispensable.

Chord geometry does not replace it —
rather, it supplements it as a dynamic coordinate framework for:

• flow-dominated systems,

• field interactions,

• rapid-scale transformations,

• curvature-sensitive processes.

Where Euclidean geometry excels in static clarity,
Chord Geometry aims at dynamic adaptability.

It provides a mathematical language better suited for describing space when space behaves not as a rigid container, but as a continuously interacting field structure.

Розширення: Про роль евклідової геометрії та динамічного представлення простору

Лінійна евклідова геометрія та арифметика статичних величин надзвичайно просунули науковий і технологічний прогрес, незважаючи на їхню певну «наближеність» у динамічному розумінні.

Їхня сила полягає в:

• структурній ясності,

• алгебраїчній стабільності,

• обчислювальній ефективності,

• універсальній застосовності до статичних або квазістатичних систем.

Проте при роботі з:

• польовими явищами,

• частотним поширенням сигналів,

• квантовими взаємодіями,

• взаємодіями безперервних потоків,

чисто лінійне представлення простору стає менш природним.

У таких сферах більш адекватним може бути те, що ми називаємо Хордовою геометрією, або системою координат Астральних ліній — тобто криволінійною, динамічно адаптивною параметризацією простору.

---

Динамічна дискреція проти статичної

Евклідовий простір передбачає фіксовану дискрецію та лінійну безперервність.
Однак динамічні системи часто потребують:

• швидкої зміни масштабу роздільної здатності,

• гнучкого налаштування метрики,

• чутливого до кривизни трактування меж.

Хордова геометрія дозволяє:

• динамічну дискрецію,

• мобільне масштабування вимірювальних модулів,

• метричні переходи з урахуванням кривизни між областями з різними параметрами щільності.

Вона розглядає простір не як жорстко сегментований, а як безперервно перепараметризовуване поле.

---

Кривизна меж і переходи щільності

У динамічних середовищах межі між областями з різними параметрами щільності або поля рідко є лінійними.

Хордове представлення:

• краще відображає ймовірність кривизни,

• плавніше моделює перехідні зони,

• зменшує штучні розриви, які створює лінійна сітка.

Це особливо важливо тоді, коли:

• масштаб геометрії повинен швидко змінюватися,

• час реакції є критичним,

• процес розвивається швидше, ніж статична дискреція може адаптуватися.

---

Технологічне трактування

У технологічних застосуваннях такий підхід може відповідати:

• більш мобільній дискреції зйому енергії,

• вдосконаленому моделюванню поверхонь випромінювання,

• розрахункам тиску у водних та підводних системах,

• аналізу конструкцій ємностей під тиском,

• моделюванню взаємодії літальних об’єктів та їхніх безпекових оболонок.

Йдеться не про застосування в небезпечних цілях, а про:

• моделювання стабільності,

• забезпечення конструктивної безпеки,

• контроль взаємодії потоків,

• оптимізацію польових систем.

---

Концептуальний підсумок

Евклідова геометрія залишається фундаментальною та незамінною.

Хордова геометрія її не замінює —
вона доповнює її як динамічний координатний каркас для:

• систем, у яких домінують потоки,

• польових взаємодій,

• швидких змін масштабу,

• процесів, чутливих до кривизни.

Там, де евклідова геометрія забезпечує статичну ясність,
хордова геометрія пропонує динамічну адаптивність.

Вона створює математичну мову, більш придатну для опису простору тоді, коли простір поводиться не як жорсткий контейнер, а як безперервна взаємодіюча польова структура.

Соціотопологія: життя по правилам чи без.

Соціотопологічний та психологічний аналіз українського суспільства, і його можна спробувати подати через модель ймовірностей та кореляцій дій у невідомих умовах. Давай розберемо по кроках, щоб це можна було «математично» структурувати, але при цьому зберегти соціальний, моральний контекст.

Вибачаюся, формули тут показуються некоректно. 

---

1️⃣ Два типи дій

Позначимо два типи поведінки:

1. Дія за моделлю ($M$) – людина керується інструкцією, знанням «поля дії», конституцією або нормами.

2. Творча дія ($C$) – людина бачить «кращий шлях», виходить за рамки правил, креативна, але може як вдало, так і невдало реалізувати потенціал.

Нехай:

• $p(C|M)$ – ймовірність, що людина, яка діяла «по середньому», бачачи кращий шлях, буде діяти творчо.

• $p(C| \text{звільнення від правил})$ – ймовірність, що людина, яка звільнена від правил, почне діяти креативно, але можливо безглуздо.

---

2️⃣ Кореляція між моделлю та творчістю

• Можемо ввести умовну кореляцію $\rho$ між дотриманням моделі і творчим потенціалом:

  • Висока кореляція ($\rho > 0.7$) означає, що люди, які діють по моделі, при нагоді реалізують творчий потенціал ефективно.

  • Низька кореляція ($\rho < 0.3$) – творча дія стає хаотичною, без контролю.

Тоді:

$$Pr(C \text{ успішно } | M) = f(\rho, p(C|M))$$ $$Pr(C \text{ хаотично } | \text{звільнення від правил}) = 1 - \rho$$

---

3️⃣ Соціальний та інтелектуальний контекст

• Класичний інтелектуал ХХ ст. (як Тоні Джадт) – діє з критикою своєї спільноти, керується відповідальністю.

  • Його творча дія структурована: $C_\text{ефективне} \approx p(C|M) \cdot \rho$.

• В Україні після 1991 року частина суспільства втратила цей механізм:

  • Єдність рядів без критики → $\rho \to 0$

  • Нерефлексивна солідарність → $Pr(C_\text{хаотично}) \to 1$

  • Відсутність зворотнього зв’язку → неможливість системного покращення.

Математично можна уявити динаміку ефективності суспільства:

$$E_\text{суспільства}(t) = \rho(t) \cdot Pr(C|M) - (1-\rho(t)) \cdot Pr(C| \text{без правил})$$

• Якщо $\rho(t) \to 0$, система деградує навіть при великій кількості учасників.

• Якщо $\rho(t)$ відновлюється через критичний інтелект, зворотній зв’язок і рефлексію, ефективність росте.

---

4️⃣ Моральний висновок

• Нерефлексивна і статична система (солідарна «на показ») може зберігати видимість єдності, але не адаптується до криз і не зможе виграти «головну війну» (будь-який системний виклик).

• Відновлення зворотнього зв’язку + критики власної спільноти → підвищує $\rho$, дозволяє креативність бути ефективною.

• Тобто, класичний інтелектуал – це «ключовий коефіцієнт кореляції» у системі, який робить творчу дію структурованою і корисною для суспільства.

The Corporate-Cooperative model of business

 

Introduction

There are countries where the real cost of storing value becomes negative. In weak economic systems, weak governments often extract 20–25% of circulating profit almost immediately, covering inflation and fiscal gaps by pulling liquidity out of the real sector.

As a result, businesses operate under constant financial pressure. Instead of reinvesting into growth, innovation, or cooperation, they are forced into defensive survival mode. Over time, this dynamic pushes enterprises toward pre-bankruptcy conditions — not because their models are inherently flawed, but because systemic extraction undermines stability.

At the same time, the cooperative (CO-OP) movement remains underdeveloped in many regions. Trust between participants is limited, and relationships often become transactional or even greedy — “whoever initiated the project takes the revenue.” Such asymmetry discourages long-term collaboration and creates structural unfairness.

However, the emergence of Bitcoin demonstrated something fundamentally important: within a properly designed protocol, trust can possess intrinsic value. In the blockchain system, trust is not based on personal relationships or centralized authority, but on transparent rules, distributed verification, and shared incentives. The protocol itself becomes a stabilizing architecture.

With this in mind, we now present a comparison between:

• The Fiat-based business model, built around centralized monetary extraction and debt structures.

• The Corporate-Cooperative model, built around distributed resource contribution, shared circulation, and structural trust.

This comparison explores whether business systems can transition from extraction-driven models toward trust-driven economic topology.

🔹 STARTING POINT: INITIAL RESOURCE (20–25%)

In the second model, the starting point is not simply “money,” but an initial resource, which may take different forms:

• 💰 Money (fiat)

• 📦 Goods

• 🛠 Equipment

• 🎨 Author’s product / proprietary technology

• 🧠 Expertise / service

This resource represents 20–25% of the full business-cell capacity.

The remaining 75–80% is formed through:

• cooperation

• barter

• mutual offsets

• network interaction

---

🔹 MODEL 1. Credit-Based Business Model

Start

Initial resource = 100% money (through a loan).

Mechanism

• Interest accrues on the full amount from day one.

• Financial pressure exists regardless of actual turnover.

• The entrepreneur carries the full business risk.

Cost Structure

• Inventory

• Equipment

• Premises

• Staff

• Marketing

• Partnerships

Cash flow is mandatory and enforced by debt obligations.

---

🔹 MODEL 2. Corporate–Cooperative (Socio-Topological) Model

Start

Initial resource = 20–25%
(money, goods, or proprietary technology)

Principle

The resource becomes a network gravity point.

It initiates an exchange chain:

• A restaurant receives your technology → provides meals.

• A venue receives services → provides space.

• People receive meals → provide labor or participation.

• A taxi service receives services → provides transportation.

A closed business cell is formed.

---

📊 UPDATED COMPARISON TABLE

Parameter	Model 1 – Credit	Model 2 – Cooperative
Initial resource	100% money (loan)	20–25% resource (money / goods / technology)
Interest	On full amount	None
Risk	Concentrated on entrepreneur	Distributed
Team formation	Salaries in cash	Partial exchange / mutual value
Market formation	External search	Internal network formation
Financial pressure	High	Low
Scaling	Through new loans	Through new “caravanserai” nodes

---

🧩 What Is 100% Cell Completion?

It is the state where:

• all key functions are covered,

• internal exchange is stable,

• external money is minimally required.

Simplified formula:

R₀ (20–25%) → N (network) → Σ (mutual offsets) = 100%

Where:
R₀ = initial resource
N = density of cooperation
Σ = cumulative functional coverage

---

🔁 Scaling Mechanism

Once one cell reaches 100% completion:

→ a new application point of the technology is created
(a new “caravanserai” node)

Again:

• 20–25% new resource

• 75–80% network-based completion

---

⚖️ Core Structural Difference

Model 1 — Money creates structure.
Model 2 — Structure creates economy.

In the first model, resource = debt.
In the second model, resource = coordination point of cooperation.

Як створювати справу: дві схеми старту

 

🔹 ВИХІДНА ТОЧКА: ПОЧАТКОВИЙ РЕСУРС (20–25%)

У другій схемі стартуємо не з “грошей”, а з ресурсу, який може мати різну форму:

• 💰 Гроші (фіат)

• 📦 Товар

• 🛠 Обладнання

• 🎨 Авторський виріб / технологія

• 🧠 Експертність / послуга

Цей ресурс становить 20–25% від повного заповнення бізнес-ячейки.

Решта 75–80% формується через:

• кооперацію

• бартер

• взаємозалік

• мережеву взаємодію

---

🔹 СХЕМА 1. Кредитна модель

Старт

Початковий ресурс = 100% у грошах (через кредит).

Механіка

• Відсотки на всю суму з першого дня.

• Фінансове навантаження незалежно від реального обороту.

• Повний ризик складання бізнесу на підприємці.

Структура витрат

• Товар

• Обладнання

• Приміщення

• Люди

• Маркетинг

• Партнери

Грошовий потік обов’язковий і примусовий.

---

🔹 СХЕМА 2. Корпоративно-кооперативна (соціотопологічна)

Старт

Початковий ресурс = 20–25%
(гроші, товар або авторська технологія)

Принцип

Ресурс стає точкою тяжіння мережі.

Він запускає ланцюг обміну:

• Ресторан отримує твою технологію → дає харчування.

• Локація отримує послугу → дає місце.

• Люди отримують харчування → дають працю.

• Таксі отримує послугу → дає перевезення.

Формується замкнута бізнес-ячейка.

---

📊 ОНОВЛЕНА ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Параметр	Схема 1 – Кредит	Схема 2 – Кооператив
Початковий ресурс	100% гроші (позика)	20–25% ресурс (гроші / товар / технологія)
Відсотки	На всю суму	Відсутні
Ризик	Концентрований	Розподілений
Формування команди	Зарплата	Частково обмін
Формування ринку	Зовнішній пошук	Внутрішня мережа
Грошовий тиск	Високий	Низький
Масштабування	Новий кредит	Новий “караван-сарай”

---

🧩 Що таке 100% заповнення ячейки?

Це стан, коли:

• усі ключові функції забезпечені,

• обмін всередині стабільний,

• зовнішні гроші потрібні мінімально.

Формула (спрощено):

R₀ (20–25%) → M (мережа) → Σ(взаємозаліки) = 100%

де
R₀ — початковий ресурс
M — щільність кооперації
Σ — сумарне заповнення функцій

---

🔁 Масштабування

Коли одна ячейка досягла 100%:

→ створюється наступна точка застосування технології
(умовний “караван-сарай”)

І знову:

• 20–25% нового ресурсу

• 75–80% через мережеве заповнення

---

⚖️ Ключова різниця

Схема 1 — гроші створюють структуру.
Схема 2 — структура створює економіку.

У першій моделі ресурс = борг.
У другій ресурс = точка кооперації.

Віталій ІЩЕНКО, Інститут соціотопології

buchalive@gmail.com

099 9190708

 

Модель внутрішнього кешфлоу (Self-Issued Internal Flow Model)

Екосистема Інститут соціотопології (земля-людина-небо). 

1️⃣ Стартова позиція: Ресурс №1

Людина №1 має певний ресурс:

• приміщення

• обладнання

• інтелектуальний продукт

• бренд / аудиторію

• команду

• доступ до дистрибуції

Він оцінює цей ресурс у власному балансі як 20% від умовної повної вартості майбутнього проєкту.

Це не ринкова оцінка, а внутрішня — для моделювання структури.

Інститут соціотопології, ТПП, кооператив (структура CO-OP) як правло видає сертифікат відповідності, ліцензійну пропозицію, індивідуально чи публічною офертою. Веде реєстр таких сертифікатів відповідності з терміном дії. 

---

2️⃣ Принцип множника ×5

Логіка така:

Якщо 20% — це наявний матеріальний вклад,
то повна операційна ємність проєкту = 100%.

Тобто:

20% × 5 = 100%

Таким чином формується внутрішній стартовий пакет кешфлоу, який існує як:

• внутрішній розрахунковий інструмент

• система взаємозаліків

• проєктна “одиниця вартості”

Це не емісія грошей у юридичному сенсі, а створення внутрішнього облікового ресурсу.

---

3️⃣ Внутрішній кешфлоу як обмінний механізм

Далі відбувається ключове:

Людина №1 починає “оперувати” 100% внутрішнього кешфлоу.

Він:

• обмінює частину на послуги

• частину — на відкладену участь

• частину — на партнерські зобов’язання

• частину — на нематеріальні ресурси

Тобто формується внутрішній економічний простір, де одиниця обліку дорівнює довірі до стартового ресурсу.

---

4️⃣ Складні комунікації (за логікою Юрія Сенюка)

Механіка працює тільки за умови:

• прозорої домовленості

• фіксації внесків

• розуміння, що кешфлоу — це право на частку результату

Це і є “складні комунікації”:

• домовленість не про гроші,

• а про майбутній продукт,

• про участь у створенні вартості.

---

5️⃣ Структура руху

Хронологія виглядає так:

1. Оцінка наявного ресурсу (20%).

2. Формування внутрішньої емісії (100% операційного потенціалу).

3. Обмін внутрішніх одиниць на:

   • монтаж

   • дизайн

   • програмування

   • маркетинг

   • юридичну підтримку

4. Створення кінцевого продукту.

5. Реальний зовнішній кешфлоу (продаж, ліцензія, підписка).

6. Конвертація внутрішніх зобов’язань у реальні виплати або частки.

---

6️⃣ Переваги моделі

• відсутність зовнішньої залежності

• немає розмивання контролю

• швидкий старт

• мотивація через участь у результаті

---

7️⃣ Ризики

• переоцінка стартового ресурсу

• недостатній рівень довіри

• слабка комунікація

• відсутність реального зовнішнього попиту

---

Концептуально

Це модель:

• внутрішньої емісії довіри

• самофінансування через структуру зобов’язань

• запуску через комунікаційний капітал

Фактично це:

• кооперативна логіка

• проєктний barter 2.0

• або креативна економіка без банку

Олексій Костенко: суть простору DigitalUA

Ключове протиріччя: ринок може існувати лише там, де існує довіра до опису ресурсів, але коли реєстри непрозорі або керовані приватними інтересами, формується не ринок, а ринок доступу до реєстрів, базар доступу до достовірної інформації. Тоді прибуток отримують не виробники чи власники ресурсів, а посередники доступу до даних, "ручне управління" доступом обмежує час, який витрачається на невиробничі заходи.

Спробуємо розкласти проблему та можливий вихід системно.

---

1. У чому реальна суперечність?

Є дві моделі.

❌ Поточна проблема

• облік ресурсів контролюють групи інтересів;

• реєстри неповні або суперечливі;

• записи можна змінити;

• вартість об’єктів маніпулюється;

• держава не є гарантом достовірності.

Тобто вартість важливіша за факт існування ресурсу.

---

✅ Пропонована модель (DigitalUA)

Тут логіка змінюється:

1. спочатку фіксується існування ресурсу;

2. описуються його фізичні характеристики;

3. власність і права фіксуються прозоро;

4. вартість не є частиною реєстру.

Тобто:

спочатку факт, потім ринок, а не навпаки.

---

2. Чому блокчейн тут логічний?

Тому що він дозволяє:

✔ запис не можна змінити заднім числом
✔ кожна зміна має історію
✔ дані не належать одному органу
✔ немає єдиного центру маніпуляції

Але важливо: блокчейн не вирішує все сам. Він лише:

захищає запис після того, як він внесений.

Головна проблема — хто і як вносить дані.

---

3. Суть ідеї DigitalUA

Якщо правильно розумію пропозицію, яку просуває Інститут соціотопології разом з ідеями, пов'язаними з підходом Олексій Костенко:

Реєстр містить:

• координати об’єкта;

• фізичні характеристики;

• стан;

• правовий статус;

• історію змін.

Але не містить ціни.

Ціна формується тільки на ринку.

Тоді:

• неможливо маніпулювати кадастровою вартістю;

• неможливо “намалювати” актив;

• неможливо приховати ресурс.

---

4. Головна суперечність, яку треба вирішити

Блокчейн не рятує, якщо:

• корумпований первинний запис,

• старі реєстри конфліктують,

• чиновник вирішує, що є правдою.

Тому рішення має три рівні.

Рівень 1 — первинна об'єктивізація

Дані підтверджуються:

• супутниковими знімками,

• сенсорами,

• відкритими геоданими,

• незалежними аудитами.

---

Рівень 2 — множинне підтвердження

Запис стає дійсним лише якщо:

• підтверджений кількома незалежними вузлами;

• не суперечить іншим записам.

---

Рівень 3 — право громадянина на перевірку

Будь-хто може:

• побачити запис,

• оскаржити його,

• внести уточнення через публічну процедуру.

---

5. Чому ринок без вартості працює краще?

Бо тоді:

не продається "ціна", а продається властивість ресурсу.

Приклад:

• земля: ґрунт, волога, доступ, інфраструктура;

• нерухомість: площа, стан, енергоефективність;

• товар: склад, походження, сертифікація.

Ціна стає наслідком, а не інструментом маніпуляції.

---

6. Формула примирення протиріччя

Вашу ідею можна звести до простої формули:

Ресурс → Об’єктивний опис → Відкрите право → Ринок → Ціна

А не:

Ціна → Маніпуляція реєстром → Контроль ринку

---

7. Найважче питання (і найважливіше)

Не технологія, а:

Хто перший погодиться втратити контроль над реєстром?

Бо прибуток сьогодні отримується саме з непрозорості.

---

Приватна ТПП, митниця, податкова, числені агенства сертифікації стану обєктів, товарів - яких десятки по міністерствам, сотні на національному рівні?