Буча давно була відома подіями навколо лісних угідь та захопленням їх відомими корупціонерами - комуністом Калєтніком та регіоналом Арєф'євим, низкою скандальних судових процесів, коли одночасно існує два абсолютно протилежних за змістом судових вироки .Верховного Суду. Тому, приносимо відразу свої співчуття Феміді - проти грошей тяжко змагатися, особливо в інтересах зичайних людей.
Ця статя саме про такий випадок - як держава захищає звичайного власника гаражу.
Місце події: Буча, провулок Санаторний, звичайні для
минулого сторіччя гаражі та прибудови.
Час:
кінець вересня – на місце події прибувають десяток робочих та починають
розбирати гаражі без фундаменту, а в жовтні – починають валяти гаражі з
фундаментом. Громада гаражів обурена – люди вже кидаються «під екскаватор»,
гаражі – спадщина батьків, важливий елемент індивідуального побуту, допомоги та
захисту під час окупації.
Громадянам жодного письмового документу з приписом на дії на
цій території не показують, максимум – «ми все показали поліції». Поліція на
десяток викликів та заяв про погрози не реагують, Бучанська поліція всі заяви в
решті решт «списує» на «цивілку» та розбір дільничим, копію протоколу по факту
події бучанські поліцейські на руки заявнику не видають, кажуть – «такий
порядок», бо … в протоколі залишаються незаповнені графи, які заповнюються
«потім». Цікава процедура, римське право відпочиває. Що це за поліція з її «все
потім». Коли? Коли об’єкт
злочину вже буде знищено? Нарешті – 30.10.2024 року прокуратура заводить
кримінальну справу. Скоріш за все – ця «випадковість» сталася через скандал в
самій прокуратурі. В решті решт громадянка Б. оформлює технічні паспорти – аж
дві штуки та звертається до суду з вимогою заборони незаконних дій для
забезпечення позову та збереження власне - предмету позову.

Суд негайно заводить справу, але… Справа № 367/11084/24 30
жовтня 2024 суддя Леонід Мерзлий.
Заявниця Б. просить суд негайно припинити дії підозрюваних в
злочині групи осіб, трохи пізніше виникає вже номер кримінального провадження в
ЄРДР 42024112320000115 через загрозу її майну, суддя про це ще не знає, бо
комерційні інтереси в Бучі виявляються кожен раз вже протягом останніх 12 років
вищими за індивідуальні інтереси. До справи причетна Бучанська міська рада, її
«комерціна група», що готовить та приймає 99% земельних питань на кожній сесії.
Бучанські ділки вже давно намагаються захистити комерційне рейдерство,
привласнення та знищення майна – є привід знищення індивідуальних гаражів – в
рішенні ради записали суспільний інтерес, когенерацію на вулиці Героїв Майдану,
15, а лист на скаргу про волюнтарне знищення майда до президента від виконкому ради
підписав «свіжий заступник» Дмитро Чейчук, який відомий своєю «ефективною
роботою» ще з часів захоплення в Ворзелі старої аптеки на великій земельній
ділянці та відключенням енергії від колишнього гуртожитку по Курортній, 45, де
бучанські комерсанти намагаються давити та травити мешканців як тарганів –
відключення енергії, приниження, звинувачення в неоплаті енергії на самознищене
владою комунальне підприємство Ворзеля, саме тому - у мешканців завжди «відсутні документи», в чому
панове мають звинувати себе, та частіше дивитися в зеркало – для чого вони нам
потрібні, якщо в решті решт згідно Конституції, статті 13, держава має захищати
власника, а такий факт пригадати бучанцям складно. Але ж Бучанська міська рада
не держава, кажуть – десь вже написано, що мер міста вже просто директор юридичної
особи з назвою Бучанська міська рада.

30 жовтня в Ірпінському міському суді Київської області суддя
Мерзлий Л.В., розглянувши заяву Б. про забезпечення позову до подання позовної
заяви,- встановив: до Ірпінського міського суду Київської області надійшла
заява Б. про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить
заборонити Бучанській міській раді Київської області та будь-яким іншим особам
вчиняти дії щодо гаражу, розташованого по провулку Санаторний 9а в місті Буча
Київської області (під порядковим номером 18) в тому числі, заборони на
реконструкцію, демонтаж та знесення. В обґрунтування заяви зазначає, що в
1970-х був побудований спірний гараж, згідно технічного паспорту, виготовленого
на замовлення Б. на гараж, що
розташований за адресою: пров. Санаторний 9а місто Буча Київської області
(порядковий номер гаражу 18), загальна площа гаража становить 16.24 кв.м.
Вже з самого представлення обставин справи на заявницю суддя
намагається помістити негативний антураж – володіла але не оформила, гараж
раптом став «спірною власністю», сучасний бюрократичний хайп - примус
приватизації землі під будь-якою власністю є так само негативом для власника
гаражу. Той факт, що заявниця Б. отримала вказаний гараж у власність більше 15
років тому, однак оформити на той час місцева чи центральна влада не вимагала,
земельну ділянку під гаражі в Бучі не оформлювали, а існуючі гаражні кооперативи
«Кермо», «Космос» та профспілки Інституту на Тарасовській завжди були під
загрозою знищення. Відомий в Бучі факт для земельних рейдерів та громадян.
З 2004 року вказаним гаражем заявниця користувалась
самостійно. Право власності на гараж за адресою: пров. Санаторний 9а в місті
Буча Київської області, ні за ким не зареєстровано. Земельна ділянка обмежена
провулком Санаторним, земельною ділянкою за адресою вулиця Героїв Майдану, 11
та 13, Санаторний провулок, 9, Санаторний провулок 6\1. Заявниця добросовісно
вступила у володіння даним гаражем, відкрито та постійно ним користується до
даного часу. Тобто відкрито, безперервно володіє нерухомим майном більше
пʼятнадцяти років. Жодних претензій стосовно володіння гаражем за весь період
такого володіння заявник не мала.
Заявниця Б. зазначає про те, що має намір звернутися до суду
з метою визнання права власності на вказаний гараж за набувальною давністю.
Згідно відповіді Бучанської міської ради № 12.1-09/6852 від
17.10.2024 в Бучанській міській раді існує процедура повідомлення про знесення
в певних межах вулиць, а тому якщо в 10 добовий термін невідомі Бучанській
міській раді власники з невизначеними документами на прибудуть з своїми
аусвайсами до міської ради по Енергетиків, 12
на такій невизначеній в законний
спосіб та відведеній земельній ділянці Бучанська міська рада може обіцяти
відведення такої території для подальшої установки обʼєкту розподіленої
генерації в межах провулку Санаторний та вулиці Героїв Майдану в місті Буча без
конкретизації технічних даних та способу присвоєння майна Б. для подальшого
підключення до обʼєкта теплопостачання (котельні), що знаходиться в м. Буча по
вул. Героїв Майдану, 15. Хоча насправді – за цією адресою є лише
багатоповерховий будинок. Котельна в Бучі не має адреси та земельна ділянка під
котельнею не виділена та ніяк не зареєстрована. Фактично – хтось показав
напрямок і екскаватор почав знищувати гаражі. В Бучі! Під час війни. Їм так
треба. Та чи для генерації в 50 метрах від садочку та в 30 метрах від житла
будинку та комерційно-суспільного простору? Ті, хто палить ТПшки в Бучі
підключаючи ще до війни атракціони знають про існування зони відчудження та
когенераційної установки?
Заявниця Б. висловила своє занепокоєння вже знищеними
гаражами номер 11, 12, 14, 13, 15, вже поряд з її гаражем руїни в мирному
місті, де міське угрупування поплутало суспільну необхідність когенерації,
комерційні інтереси, свої та чужі права. Тому, на даний час є екстрена
необхідність в забезпеченні позову, а саме в забороні демонтажу обʼєктів, які
розташовані по провулку Санаторний у місті Буча Київської області, оскільки
відповідач вже почав привласнення та знищення чужого майна, хоча ніякої
реконструкції мережі, підведення газу, площадки під когенерації, немає ніякої
загрози зриву опалювального процесу, а є лише – комерційні інтереси,
привласнення індивідуального ресурсу з застосуванням насильницького
привласнення. Гараж заявниці Б. знаходиться поруч з гаражем вже пошкодженого
гаражу №17, власник якого живе в Бучі на квартирі, бо його житло в військовому
містечку Гостомель було пошкоджено під час вторгнення військ РФ в лютому 2022
року. На даний час дах гаражу сусіда вже пошкоджено, не менше шести гаражів вже
знищено. Включаючи гараж ветерана Кононенка, досі підключеного до електрики та
гараж постраждалого ветерана Зусіка, який отримав дозвіл на будівництво ще в
1965 році.

Далі по тексту рішення:
Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України,
суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали заяви, суд дійшов
наступного висновку. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149
ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених
статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову
допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду
справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити
виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи
оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має
намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено,
що позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії . Відповідно до ч.
3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із
заявленими позивачем вимогами. Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду
України «Про практику застосування судами цивільного процесуального
законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006
року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням
доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,
зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза
невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення
позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також
відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра
звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз`ясненнями,
викладеними у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22
грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального
законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову -
це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі
задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз`яснено, що
розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням
доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,
зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза
невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення
позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також
відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра
звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Далі суддя перелічує дуже багато умов для забезпечення
захисту державою власника, що є прямою вимогою Конституції в 13 статті. Але
суддя позбавлений можливості призначити місцеву експертизу власності – майно
існує! Небезпека знищення предмету позову очевидна! Кому потрібні всі ці штучні
моделі захисту та право, якщо екскаватор наступає на власність як танк орка!
До речі, серед сімей власників гаражів є вже три загиблих на
війні, є такі власники, які втратили родичі, а гараж є фактично багаторічним
рарітетом, нагадуванням про ланшафт колишнього життя та сімейної історії.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у
провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових
інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим,
щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо
воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження
потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення
позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача
або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому
актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Відповідно до частини
четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права
до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних
норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати
Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №
14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом
негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними
наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням
відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається
до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи
майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи
забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання
можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності,
оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та
законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про
забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на
підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами
дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання
можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог,
дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,
який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним
вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити
негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними
наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність
застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які
свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе
до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення
позову». При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про
захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS №
005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі -
ЄСПЛ), як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та
застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до статті
6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи
упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції,
було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному
органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої
офіційні повноваження.

Офіційні повноваження досі виконували працівники колишнього ЖЕКу, що знищали архіви, чи спалили їх в БТІ, а потім ще один з працівників досі викликається на допити, що частина архіву Ірпінського БТІ просто зникла. То кому і як вірити - коли вам виписуються довілку, що технічного паспорту на ваше майно немає в БТІ? Що це означає - немає тому що його не було, чи немає тому що халтурно зберігали?
А які офіційні повноваження виконує Бучанська міська рада,
коли звільнює земельні ділянки які сама і блокує для реєстрації належним чином
для реальних власників та індивідуальних потреб громадян? Але – добре,
припустимо що «комерційні інтереси Бучанської міської ради важливіші, бо
наприклад такі інтереси забезпечують місцевий бюджет податками від нежитлової
площі. Так давайте запитаємо у статистів податкової – скільки в Бучі нежитлоої
площі що обкладаєтьяс податками. Або, чому існує примус землевідведення для
малого майна? Адже автовласник в такому разі – мусять платити з одніє корисної
функціх, максимум двох – чотири податки, акциз на паливо, податок на авто,
податок на обєкт нерухомості, та ще податок на землю з таким відношенням влади,
що коли захоче – обкладе таким податком, що громадяни тоді точно не захочуть
такої власності… В чому раціональний
сенс реєструвати земельну ділянку під гаражі, це ж ті самі колективні форми об’єкту,
як багатоповерхові будинки. Для управління такими власниками – має бути достатньо
управлінця, юрособи без фінансового утримання, бо де ми візьмемо «комерцію» в
соціальній функції крокової досяжності місця зберігання автомобіля? Чому приватна компанія - ДТЕК намагається понизити статус малої ласності та заганяє власників в умови 19 сторіччя?
З матеріалів заяви вбачається, що заявник просить заборонити
Бучанській міській раді Київської області та будь-яким іншим особам вчиняти дії
щодо гаражу, розташованого по провулку Санаторний 9а в місті Буча Київської
області (під порядковим номером 18) в тому числі, заборони на реконструкцію,
демонтаж та знесення. Разом з тим, жодних правовстановлюючих документів, в тому
числі, на земельну ділянку, у заявника немає. Заявником надано лише копію
технічного паспорту, виготовленого на її замовлення станом на 01.10.2024. Заява
про прийняття заявника до членів обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний
кооператив «Кабінети Майстрів Бритівки» датована 22.09.2024.

Стаття 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа
має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї
власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і
загальними принципами міжнародного права. Стаття 41 Конституції України, серед
іншого, встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися
своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право
приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може
бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є
непорушним.
А далі – абсолютно протилежний висновок судді Мерзлого:
Згідно ч. 1 ст.321 ЦК України, право власності є
непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений
у його здійсненні. Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що
заходи забезпечення, які просить вжити позивач, фактично направлені на
обмеження (позбавлення) відповідача права користування своєю власністю, яке на
даний час є чинним, тобто не скасоване у спосіб визначений чинним
законодавством, що фактично є неспівмірними із заявленими вимогами.
Це ж яка така власність є у Бучанської міської ради? На повітря, на землю, що не виділена та не реєстрована, на право присвоєння власності, на яку в 10-денний термін має прибігти кріпак до пана в кабінет та на колінах просити не знищувати його домашнє майно? Це з якого такого світу ці люди, що чинять таке свавілля в Бучі? Чи є у
цієї інституції взагалі хоч щось, що відповідає характеристикам господарчого
суб’єкту? Бучанцям відомі лише витрати донорів та центрального бюджету, за
рахунок яких ремонтували Бучу, а Бучанська міська рада – це взагалі не власник,
це публічний орган, що виконує функції місцевого урядування. Та, до речі - досі не має аналітики за межами картинки генплану, бо як так сталося, що у залізниці фактично вкрали частину земельної ділянки - з рельсами, трансформаторами, що живлять електрикою тягловий склад, але то вже інша історія.

По тексту судді Ірпінського суду далі формулюються здатність захисту майна наступним чином. ... Також, зважаючи на наведені вище доводи та норми закону, при
вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має
дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи
є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення
позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для
застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або
неможливості виконання рішення суду у справі...
Коментар автора (знищення майна - не проблема, а виконання рішення суду - то є головне).
...Крім того, заявник просить
здійснити забезпечення та постановити ухвалу, якою фактично частково
вирішується (курсив автора) спір без розгляду справи по суті, оскільки оцінка правових підстав
набуття Б. права власності на гараж може бути надана лише у процесі судового
розгляду, зокрема після дослідження доказів, а також після з`ясування та
визначення правового статусу спірного майна. За таких обставин, аналізуючи
вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми законодавства, з
врахуванням наведеної практики Верховного Суду, виходячи з оцінки
обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення
позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника
щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін;
наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної
вимоги, яку в майбутньому має намір пред’явити заявник, в тому числі,
спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову,
забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття
таких заходів, суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення
позову задоволенню не підлягає, оскільки в ході її розгляду не встановлено те,
що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим
виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Який висновок з цієї історії, сценарію – коли багато років
влада не реєструє, принижує малу індивідуальну власність, шукає лише «великі
капітали та приживається при таких капіталах?
А висновок може бути лише такий – що влада нарешті має погодитися з
реєстрацією малої власності без реєстрації земельної ділянки в той спосіб, що
таку ділянку хтось має «очолити», щоб довести до банкрутства, як це сталося в
колгоспах чи в комунальних жеках. То була влада монополій, а тепер – важливий
кожен, бо «держава захищає власника», а для визнання власності – громада має
інституцію, комісію кооперативу, ОСН, ОСББ та спільний орган фасилітації міста
для досудового розбору спорів.
А що, якщо – ні? Тоді громада почне в відповідності до
законів України жити власним життям – електронні реєстри сьогодні можуть вести
саморегулівні організації, деривативи можуть випускати компанії нефіатних
ресурсів, а спільноти неприбуткових організацій кооперації з задоволенням
приймають нових учасників – в Британії та інших країнах, в решті решт –
напрямок європейського розвитку ніхто не відміняв і цей напрямок має не
знищувати майно минулого, батьківську спадщину, а включати в загальний обіг
країни.
В решті решт - нас досі не задовольняють будь-які монополії, бо у них власний комерційний інтерес, а звичайні люди - або гинуть на фронті або микаються по сіту в пошуках нового життя, так як зробити хоча б тим, хто ще залишились - життя без агресивного вторгнення "комерсантів" з чорним налом на незначні приватні ресурси звичаних громадян?
Франц V Брайтон