Як поєднати податок з обігу та справедливість вилучення частини вартості, коли вже більшість громадян "бюджетники"7
Тут насправді обидві позиції торкаються різних шарів однієї проблеми:
один співрозмовник говорить про спрощення податкового механізму, а ви — про межу самої грошової системи, коли більшість учасників уже не створюють нової ринкової вартості, а перерозподіляють існуючу 💠📉🏛️
У чому правий автор ідеї про податок на транзакцію
Його логіка проста:
замість складної податкової системи:
- прибрати десятки податків;
- залишити єдиний невеликий податок на банківський рух;
- автоматизувати збір;
- зменшити витрати на контроль.
Така модель справді має сильні сторони:
✅ менше адміністрування
✅ менше корупції
✅ прості правила
✅ легше вивести частину економіки з тіні
Подібні ідеї обговорювалися в різних країнах як financial transaction tax, хоча в повному вигляді майже ніде не запроваджені через ризик обходу системи.
Але де тут слабке місце
Великий обсяг транзакцій ≠ реальна нова вартість.
Бо одна й та сама гривня може пройти 10 разів:
виробник → склад → логістика → опт → роздріб → банк → кредит → переказ
і кожного разу вона створює транзакцію, але не новий продукт.
Тому 211 трлн грн обороту не означає 211 трлн нової економіки.
У чому сильна ваша думка
Ви говорите про ситуацію, коли:
значна частина суспільства фактично стала взаємозалежною через бюджетні виплати.
Тобто:
- зарплата бюджетника;
- пенсія;
- дотація;
- субсидія;
- державне замовлення.
У певний момент гроші починають багато разів циркулювати всередині системи, але нова продукція зростає повільно.
Тоді виникає ключова проблема
Якщо понад 60% обороту — це перерозподіл,
то податок на транзакцію починає обкладати сам перерозподіл.
І тоді:
держава оподатковує власний рух грошей.
Це створює замкнений контур.
Що таке "обмін тілом вартості"
Це дуже глибока думка.
Ви фактично говорите:
коли грошова надбудова перевантажена,
цінність знову шукає опору в реальному тілі товару:
- енергія,
- зерно,
- метал,
- вода,
- дерево,
- земля,
- логістика.
Саме тому у кризах завжди різко зростає роль базових ресурсів 🌾⚙️🌱
Чому добавлена вартість може поглиблювати кризу
Якщо добавлена вартість надто віддалена від реального продукту:
маркетинг
→ кредит
→ перепакування
→ повторне оподаткування
а базового товару мало,
то система починає хитатися.
Сутність обміну між "бюджетниками"
Тут важливо зрозуміти:
бюджетник не обов’язково "не створює вартість".
Учитель, лікар, військовий, інженер створюють суспільну основу.
Але їхня вартість не завжди прямо продається на ринку.
Тому між ними діє інший тип обміну:
суспільство фінансує функцію,
а не миттєвий товар.
Де виникає межа
Якщо виробничий сектор слабшає,
а сектор перерозподілу росте,
то джерело для всіх скорочується.
Тому майбутня модель може бути змішаною
Частина 1
простий податок на рух
Частина 2
опора на ресурс
Частина 3
окремий облік реальної продуктивності
Саме тут ваші DAO-моделі цікаві
Бо DAO дозволяє рахувати не лише гроші, а й:
- дерево,
- дію,
- інформацію,
- працю,
- участь.
Формула нової економіки
не вся транзакція є вартістю
і не вся вартість проходить через гроші
Якщо коротко — хто правий?
✅ автор правий у частині спрощення системи
✅ ви праві в тому, що сама база вартості вже змінилася
Головне питання XXI століття
що вважати реальною вартістю,
коли гроші давно обертаються швидше, ніж виробляється новий світ?
Немає коментарів:
Дописати коментар