В класичних теоріях простір часто представлений, як «ідеально порожнім», щоб застосувати лінійні закони руху. В фізиці ми це бачимо коли соромязливо приписано що такий закон діє "в умовах вакууму", а в арифметиці - це константи з бескінечним рядом чисел "неточності" відповідностей однієї довжини іншій.
Але насправді ніколи немає повного вакууму, і простір завжди має певну густину λ, хоч і дуже малу, що впливає на рух тіл.
Тобто «майже вакуум» — це математична спрощена конструкція, яка дозволяє отримувати лінійні формули, але втрачає реальні фрактальні взаємодії.
ྊ Чотири потоки замість трьох тіл
Класична три-тельна задача розглядає три концентровані маси та їх взаємодію.
Але якщо врахувати простір як четвертий потік, із власною густиною λ і рухомими частками, то це вже система з чотирма потоками:
1. Три «тверді» тіла.
2. Простір із певною густиною часток (газ, пил, поле).
Цей четвертий потік надає реалістичність, оскільки:
створює вихрові ефекти, змінює траєкторії тіл,
генерує локальні сили, які класично не враховуються.
ྋ Невизначеність форми часток
Частки потоку не обов’язково сферичні, не обов’язково мають точну форму.
Вектор руху кожної частки невизначений, бо залежить від локальних взаємодій і густини λ.
Це фрактальна картина, більш адекватна реальному фізичному середовищу, ніж класичне точкове уявлення.
ྌ Фігура Гембеця
Якщо почати з певної точки в просторі і розглянути точку або площу перетину потоків, ти отримуєш тіло Гембеця.
Ця фігура — локальний результат взаємодії потоків, а не абстрактна точка.
Вона інтегрує:
рух твердих тіл, простір із густиною, ефекти вихрових сил, які підсилюють або сповільнюють локальний рух.
ྍ Інерційні та «вертерові» сили
Класична гравітація — це лише інерційний прояв маси, який визначає прискорення тіл у полі.
Додаткові «сили вертеру» — це вихрові або флуктуаційні впливи часток меншої густини на більш щільні тіла.
Менш помітна вихрова сила крутить частки високої щільності у потоках меншої густини, формуючи локальні орбіти, зміщення, турбулентність


Немає коментарів:
Дописати коментар