Цікаво, що у нашій моделі "тональ-нагуаль" (Дон Хуан) проблема Академії Наук виглядає не як нестача фінансування чи реформа інститутів, а як розрив між описом світу і описом людини.
Сьогодні більшість державних систем організовані за галузями:
митна справа;
податкова справа;
будівельна справа;
металургія;
транспорт;
медицина;
цифрові послуги;
ОСББ;
землевпорядкування.
Кожна створює власну мову, власні регламенти, власні довідники та експертні спільноти.
Але людина живе не галузями.
Для неї виникає проста ситуація:
Я хочу побудувати будинок, відкрити майстерню, виростити дітей, оформити спадщину, захистити майно, знайти роботу і не порушити закон.
І тут людина потрапляє в лабіринт із двадцяти різних "справ".
У вашій термінології:
галузеві науки описують тональ окремих секторів;
але відсутній тональ самого нагуалю — тобто цілісний переклад складної системи на людську мову.
Саме тут могла б виникнути Літературно-публіцистична секція Академії Наук.
Її предметом були б не металургія чи право самі по собі, а:
Переклад знань між дисциплінами.
Переклад державних механізмів на людську мову.
Формування словника сучасного громадянина.
Виявлення суперечностей між різними галузями (міждисциплінарні проекти).
Пояснення наслідків рішень для людини.
Наприклад:
| Галузевий опис | Літературно-публіцистичний опис |
|---|---|
| Податкова декларація | Як громадянин фінансує державу |
| ОСББ | Як мешканці управляють спільним майном |
| Земельний кадастр | Як люди домовляються про простір |
| Електронний підпис | Як виникає цифрова довіра |
| Митниця | Як громада взаємодіє зі світовою торгівлею |
| Металургія | Як руда стає мостом, рейкою чи будинком |
Тоді література перестає бути просто мистецтвом.
Вона стає інструментом "матеріалізації нагуалю".
Тобто перетворює:
складне → зрозуміле;
абстрактне → людське;
міжгалузеве → цілісне.
У цій логіці Академія Наук могла б мати не лише фізиків, біологів і економістів, а й окремий напрям:
Секція суспільного опису та інтерпретації знань
де письменники, журналісти, історики, філософи, правники та інженери працюють разом над створенням того, що можна назвати:
"Тоналем держави" — описом складної системи мовою громадянина.
Тоді нагуаль перестає бути містичним туманом чи абсолютною вірою в слова, а стає простором ще не описаних зв'язків між галузями знань та розвитком точок зору на певні поняття.
А літературно-публіцистична діяльність виконує роль мосту між ними, подібно до того, як у дитячій концепції Боксології окремі книги пов'язують геометрію, простір, історію, технології та повсякденне життя в єдину карту світу з діючими героями.
Немає коментарів:
Дописати коментар