Юрій Григорович Швачка помер в віці 78 років (15.02.1946 - 10.10.2024) - визначний військовий діяч військ зв'язку СРСР, курсовий "батько" для багатьох поколінь молодих офіцерів, що навчалися в період з 1972 по 1989 роки в КВВІДКУС, Київському вищому військовому інженерному училищі звязку на Печерську в Києві.
Сьогодні нам ще складно переоцінити вклад старшого покоління військових в виховання офіцерських кадрів технологічних військових училищ Києва, в якому було не менше 7 вищих військових закладів з яких більше половини були інженерними. Тут готувалася фактична науково-технологічна база для усіх видів військ сучасного військового забезпечення.
Але з певного часу - такі військові елітні заклади почали знищуватися і наша країна в решті решт зустріла війну лише з командирами чергових батальонно-тактичних реформ, в яких не було жодного поділення військ на різноманітні технологічні підрозділи.
Юрій Григорович Швачка, фахівець кафедри ЗАЗ Гончар, випускник 39 курсу Міночкін намагалися вихопити училище з полум'я реформації знищення та захоплення рейдерами території училища на Печерську. Юрій Григорович приймав участь в усіх суспільних та біля політичних заходах, що стосуються збереження військового потенціалу військових взагалі та зокрема - технологічних інженерних галузей.
Юрій Григорович Швачка народився в козацькому краї Чигиринщини, в селищі Павлаш, Кіровоградської області 15 лютого 1946 року. на військовій офіцерській службі перебував в батальоні забезпечення навчального процесу в Бортничах з відомими військовими тих часів - Черняком та Коченовським. В 1975 році Юрій Григорович очолив процес набору 25 курсу молодих призовників на офіцерське навчання в училищі на Печерську, де до 1977 року керував разом з Захарчуком та Гончаруком першим своїм курсом майбутніх офіцерів. В 1981 році майор Швачка прийняв 21 курс, 186 молодих курсантів, який випустив в 1986 році з досить високими показниками якостей підготовлених офіцерів. Але це був час досить складний - порядок в СРСР вже починав "валитися" в романтичні суспільні та політичні новації а військова галузь - в тотальне роззброєння. Історія КВВІДКУС закінчується в 1992 році, але не закінчується історія військових інженерів зв'язку і засобів комунікації - на базі училища було створено ВІТІ, військовий інститут при КПІ. http://www.viti.edu.ua/history
Колишні вихованці Юрія Григоровича побували на Байковому кладовищі в Києві на могилі свого керівника курсу в листопаді, висловили співчуття жінці Юрія Григоровича - Надії та дітям - дочці Людмилі та сину Ігорю.
Ігор, до речі, закінчив те саме військове училище, в якому добросовісно служив та працював батько. Тому, військова династія зберігається - якщо країні треба досвідчені кадри зв'язківців з метою забезпечення війська таємністю комунікацій та збереженням особового складу.
Прощавайте Юрію Григоровичу, добра, світла людина нашого складного часу та життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий