📘 Назва пісенного роману (робоча):
"Echoes of Sword and Blood" / «Відлуння меча і крові»
📚 СТРУКТУРА ПІСЕННОГО РОМАНУ
Роман поділимо на три частини (acts), кожна з кількома розділами, які відповідають сценам рок-опери + додаткові.
ЧАСТИНА I: ПАДІННЯ І БЛАГОСЛОВЕННЯ (The Fall and the Blessing)
Розділ 1: Тінь Гарольда
-
Смерть короля Гарольда на полі битви при Гастінгсі
-
Дух батька переслідує Гіту у снах: "Твоя доля — за межами острова"
-
Перед смертю Гарольд віддає Гіті загадковий Ключ Часу
Song 🎵 Ballad of the Time Key 🎵
(Folk epic, in 6/8 or free rhythm; suitable for harp, lute, or modern acoustic guitar with deep drum beats in climax)
[Intro – Prologue]
When Halley's fire lit the sky,
The Saxon king looked up on high.
A crown of gold, a fate of flame —
And whispers carved his name in shame.
To Gytha’s hands he gave a stone,
A key of time, carved from the bone
Of kings long lost to war and sand:
“Take this and run from England’s end.”
[Verse 1 – The Omen and Betrayal]
The nobles smiled with swords behind,
A serpent curled in every mind.
North he rode through icy rain,
Not knowing home would burn again.
While Harold fought with valored hand,
The traitors called another’s brand.
And south the Norman sails were drawn,
Beneath the red October dawn.
[Chorus]
🔔 Ring, O ring, you ghostly chime,
The crown is lost, undone by time.
One girl runs with fate in hand —
The key, the wolf, the broken land.
[Verse 2 – The Arrow and the Blood Oath]
At Hastings Hill, the banners flew,
The air was thick with death and dew.
The Norman’s bow let loose its lie —
And struck the king full in the eye.
The world stood still, the time unmade,
As blood ran cold across his blade.
He whispered low, through crimson breath:
“Let not this be England’s death.”
[Chorus]
🔔 Ring, O ring, you ghostly chime,
The crown is lost, undone by time.
One girl runs with fate in hand —
The key, the wolf, the broken land.
[Verse 3 – The Flight]
White-Ear howled through stone and tide,
As Gytha fled the southern side.
A tunnel carved in secret past,
Where kings once walked when war was cast.
By moonlit shore, a ship set sail,
With silent monks and ghostly veil.
Behind her burned the Saxon shore,
Ahead — a fate unknown in lore.
[Bridge – Arrival in Italy]
In Pisa’s port, a cloaked one waits,
A monk who speaks of turning fates.
“The Time Key wakes,” he said with dread,
“And dreams may rise from ancient dead.”
To Florence then, through art and flame,
Where alchemists once cursed God’s name —
She found the books, the stars, the line…
And learned the clock obeys no time.
[Final Chorus – Legacy]
🔔 Ring, O ring, you ghostly chime,
The blood lives on beyond the grime.
The key is hidden, but the hand still guides,
The child of kings whom fate provides.
🔔 Run, O time, through ash and sand,
The last of Saxon line shall stand.
Not with a sword, but with a flame,
And write anew the kingdom’s name.
[Outro – Whisper]
So if you hear a howl at night,
When moon is pale and stars burn bright —
Remember her, the wolf, the sea…
The girl who kept the time-bound key.
Розділ 2: Біг до Півдня
-
Гіта втікає на південь, до Пізи, Флоренції, шукає захисту серед освідчених людей
-
Магічна буря переслідує її — перше явлення чудесного вітру
Назва сцени: "Вогонь і тінь" (Fire and Shadow)
Місце: Пізанський шлях до Флоренції, 1070 рік. У гірських передгір'ях з виноградниками, лавровими кущами й запахом моря.
Гіта, виснажена подорожжю, тримає в кишені шкіряний мішечок з ключем часу. Біле Вухо йде поряд, тихий, пильний. На перевалі біля давнього монастиря вони зустрічають вершницю — Матильду, маркграфиню Тосканську, одягнену просто, але з владним поглядом. Монах супроводжує її й упізнає Гіту — "донька короля з Півночі".
Діалог:
Гіта (з обережністю): "Мене звуть Гіта. Я шукаю спокій... і відповіді. Ви знаєте щось про ключі часу?"
Матильда (після паузи): "Я знаю про відповідальність. І знаю, що час не дає відповідей, лише ставить запитання. Але твій погляд не бреше — ти несеш щось велике."
Вони їдуть разом. Гіта довіряє їй уривок правди — про смерть батька, зраду племен, і свою втечу. Матильда слухає мовчки, а в її серці борються юнацька щирість і майбутній розрахунок володарки, яка повинна втримати Тоскану під натиском імператора й папи.
Увечері, коли вони зупиняються в башті Бальдовинетти у Флоренції, Гіта бачить, як Матильда веде перемовини з купцями й єпископами — вже не дівчина, а лідерка. Її очі холодні. Але перед сном Матильда передає Гіті сувій з мапою старих тунелів Флоренції та каже:
Матильда: "Можливо, я не зможу бути тобі подругою, Гіто. Але в цьому світі жінки мають творити історію одна одній. Тримайся. І ніколи не відкривай ключ без серця."
Ця сцена поєднує ніжність, недовіру, політичну складність і закладену напругу майбутньої трансформації Матильди — від союзниці папи до жінки, яка дозволяє народженню першої міської республіки. А Гіта — подорожує далі з частиною серця, залишеною в Тоскані.
Розділ 3: Сноррі Сіверссон
-
Вступ Сноррі — варязький вояк, відлюдник, якого мучать спогади про Константинополь
-
Вони зустрічаються, але не довіряють одне одному
ЧАСТИНА II: ШЛЯХІВ БАГАТО, ІСТИНА — ОДНА (Many Roads, One Truth)
Розділ 4: Сни в Константинополі
-
Спогади Сноррі: служба імператору Алексію Комніну, зрада, втеча
-
Алексій Комнін (латинізоване ім’я: Alexius Komnenon) дізнається про Ключ Часу й посилає переслідувачів
Ось переклад пісні «The City That Dared My Soul» українською мовою, у форматі трьох стовпчиків для зручності читання (оригінал — англійською, поруч — український переклад):
Англійською (оригінал) Український переклад Примітки / контекст (за бажанням)
- I came from windswept island shores, Я прибула з вітряних островів, Англія, де народилась Гіта With tales of kings and ancient wars. Де лунали казки про королів і давні війни. But when I reached this golden land, Та коли я дісталась цієї золотої землі, Константинополь, величезне місто The city's weight I could not stand. Мені здалась надто важкою вага міста.
| 2. The domes like suns, the marble tall, | Куполи, наче сонця, мармур – мов скеля, | Опис архітектури Візантії | | The echo of the muezzin's call. | І лине заклик муеззина у далечінь. | Ісламська присутність у торгових кварталах | | I felt so small, my name unknown — | Я відчула себе малою, невідомою — | | | A leaf inside a storm of stone. | Листком у бурі кам’яних стін. | |
| 3. The bazaar sang in colored threads, | Базар співав у кольорових нитках, | Опис яскравого ринку | | With spices thick and copper reds. | У пахощах спецій, в мідному блиску. | | | I learned to haggle, laugh, and trade, | Я вчилась торгуватись, сміятись, міняти, | | | And walk in light, unroyal-made. | Іти в світлі, не як принцеса, а як людина. | |
| 4. A girl in silk with hennaed hands | Дівчина в шовках, з руками в хні, | Дружба з місцевою дівчиною | | Taught me the names of foreign lands. | Мене навчила назв чужих земель. | | | A potter’s wife gave bread and tea, | Гончарева жінка пригощала хлібом і чаєм, | Гіта живе просто, як люди | | And in their eyes — they welcomed me. | І в їх очах — була я бажаною. | |
| 5. The guards were kind, though eyes were stern, | Вартові були стримані, та добрі, | Зустріч з охоронцем Сноррі | | They saw me watch, and let me learn. | Вони бачили — я вчуся, і не заважали. | | | And in the garden, near the wall, | А в саду, поблизу мурів, | Місце зустрічі з мудрецем | | A blind old man told tales of all. | Сліпий старець розповідав легенди. | |
| 6. I knew then peace was not just crown, | Тоді я зрозуміла: мир — не лише в короні, | Філософський висновок | | But woven deep in common ground. | А вплетений в просту, земну тканину. | | | Not in the sword, nor courtly grace, | Не в мечі, не в величі палацу, | | | But in the laughter of this place. | А в щирім сміху цих людей. | |
| 7. So when the city ceased to scare, | І коли місто перестало лякати, | Завершення внутрішнього шляху | | I kept its scent in braided hair. | Я вплела його аромат у своє волосся. | | | I was a guest, yet somehow known — | Я була гостею, та водночас своєю, | | | The city dared, and I had grown. | Місто кликало — і я дорослішала. | |
Розділ 5: Дух Холодного Квітня
-
На шляху до Києва — весна зупиняється
-
Люди в паніці. Гіта зустрічає Духа Квітня — чорняву жінку, провісницю
-
Дух каже: «Весна не повернеться, поки ви не станете однією істотою — двома як одним»
Розділ 6: Випробування Племен
-
Вони потрапляють до поліянських племен (міфічний синкретичний образ слов'янських та північних кланів)
-
Сноррі проходить ритуал битви — отримує титул Меч Землі
-
Гіту визнають як Голос Вітру
Розділ 7: Вічний Вітер
-
Гіта навчається керувати вітрами — друге чудо
-
Вітер стає мовою предків, інструментом переміщення та порятунку
-
Сила вітру допомагає обійти переслідувачів Алексія
ЧАСТИНА III: ЗРАДА І ВІЧНЕ СЯЙВО (Betrayal and the Eternal Flame)
Розділ 8: Роздоріжжя в серці Сноррі
-
Уві сні він бачить легенду про Ельдорадо, місто істинної слави
-
Залишає Гіту, шукає свою славу
Розділ 9: Вогонь і коріння
-
Гіта одна. Київ у кризі — народ впадає в магічний хаос
-
Вона викликає Духа Квітня, приносить жертву
-
Весна повертається. Гіта втрачає голос — її жертва
Розділ 10: Повернення Сноррі
-
Сноррі повертається. Ельдорадо виявилося міражем
-
Знаходить Гіту немою, але її очі світяться
-
Ритуал з’єднання: Fac duo sicut unum
-
Пісня без слів — вітри несуть її голос
Епілог
-
Імператор гине у змові
-
Нове плем’я з’являється у поліських болотах — нащадки Гіти й Сноррі
-
Меч у болоті, голос у вітрі
✨ КЛЮЧОВІ ОБРАЗИ:
-
Ключ Часу — здатність розуміти цикли історії, бачити майбутнє
-
Вітер Півночі — засіб спілкування з предками, магія руху
-
Дух Квітня — образ весни, жертви, часу смерті й відродження
-
Fac duo sicut unum — латинська формула злиття: "Хай стануть двоє як один"
Друге Чудо — Мистецтво Вітру (Ars Ventorum)
Стародавнє знання північних родів, передане через лінії матері. Лише ті, хто має золоте волосся, торкнуте снігом, можуть викликати вітер — не як стихію, а як музику руху, дихання світу, слово, що йде попереду кроку.
✨ Властивості:
-
Вітри можуть:
-
переносити голос на велику відстань;
-
змінювати напрям кораблів без вітрил;
-
розвіювати отруйні випари й обман;
-
зупиняти стріли в повітрі;
-
відкривати тайні двері (якщо сказано "вірне ім’я").
-
🌀 Застосування в опері:
Сцена II: Зустріч у Візантії
Гіта демонструє Snorri вміння піднімати вітер співом. Він розуміє — це не просто принцеса, а нащадок Північного Вогню.
Сцена IV: Холодний Квітень
Коли весна зникає, Гіта намагається викликати вітер, щоб розвіяти млу над Києвом — але вітер не приходить. Тоді вона розуміє: вітер не слухає без правди.
Сцена VII: Повернення Тіні Гарольда
Тінь батька Гіти приносить "назад голос вітру" — стародавню формулу, що дозволяє знову говорити з вітрами.
Сцена IX: Відродження Весни
Гіта стоїть одна. Вона поєднує Ключ Часу і Мистецтво Вітру — відкриває "Двері Рівнодення", через які повертається Весна.
🔮 Символічно:
-
Ключ Часу — мудрість, що з’єднує покоління.
-
Мистецтво Вітру — внутрішня свобода, що не підкорюється імперіям.
-
Разом — це сила нового світу, народженого не мечем, а піснею.
🎭 Echoes of Sword and Blood
Рок-опера у 9 сценах + пролог / епілог
Fac duo sicut unum — Нехай двоє стануть як одне
🔱 Синопсис
У час, коли меч говорить голосніше за правду, Англія падає. Принцеса Гіта Гарольдівна, донька останнього саксонського короля, тікає від смерті до землі імперій, магії й зради. У Візантії вона зустрічає Сноррі Сіверссона, колишнього воїна Імператорської гвардії, що шукає сенс у світі, спаленому війною. Між ними виникає союз — не лише плоті, а долі.
Вони несуть із собою Ключ Часу, реліквію старих знань, що здатна пробудити Весну в землі, де замовкли пісні. Але імператор Alexius Comnenus Imperator, володар залізної волі, прагне оволодіти цією силою.
Подорож пари — від палаців до боліт, через міста Краю, язичницькі випробування, ритуали кохання і смерті. На перехресті весни та зради Сноррі покидає Гіту, аби знайти міфічне Ельдорадо, спокусу воїна, яка веде його в безвість. У цей момент до Гіти приходить Тінь батька — Гарольда, що нагадує: бути зламаним — не значить бути переможеним.
Коли Гіта лишається сама, до неї приходить Дух Холодного Квітня — чорнява жінка-бард, що співає мовою смерті й перетворення. Вона вчить Гіту: життя — це не спротив обставинам, а гідне прийняття втрат і відродження через жертву.
🔥 Ключові теми
-
Зрада та вірність
-
Любов як містичний ритуал
-
Міфічна подорож героя
-
Жіноча сила проти патріархальної імперії
-
Весна як метафора відродження
-
Смерть як мова істини
🎶 Стилістика
-
Жанр: рок-опера з елементами містичної драми
-
Музика: важкий прог-рок + етно-мотиви (слов’янські, скандинавські, візантійські)
-
Образи: сакральні маски, ритуальні танці, сцени боротьби і голосів духів
🧙♀️ Фінал
Весна повертається, але не завдяки силі меча, а завдяки тому, що Гіта стає новою Вартовою Часу. Сноррі не повертається, але його легенда — частина пісні. Там, де кров — там і коріння. І тільки той, хто втратив усе, може почати заново.
Комментариев нет:
Отправить комментарий