Техніка самоконтролю суб’єктів регуляції та "народний контроль"

 

Техніка самоконтролю суб’єктів регуляції

(для збалансованого та безкорупційного бюджетного процесу)

I. Базовий принцип: «Замкнений контур відповідальності»

Бюджет — це не лише фінансовий документ, а система потоків:

• податки (вхід),

• розподіл (внутрішній рух),

• витрати (вихід),

• зворотний зв’язок (контроль).

У соціотопологічній моделі це замкнена крива — якщо контур розірваний, виникає корупційна порожнина.

---

II. Чотири рівні самоконтролю регулятора

1️⃣ Рівень наміру (Intent Audit)

Суб’єкт регуляції (посадова особа або орган):

• фіксує мету бюджетного рішення письмово,

• публікує критерії успіху ДО реалізації,

• декларує конфлікти інтересів.

Контрольне питання:

Чи можна виміряти заявлену мету?

---

2️⃣ Рівень формули розподілу

Бюджет не має бути «ручним», він має бути формульним.

Класична макроекономічна модель:

$$GDP = C + I + G + (X - M)$$

У спрощеному вигляді для державного рівня:

• G (державні витрати) повинні мати прозору формулу залежності від:

  • чисельності населення,

  • базових стандартів,

  • інфраструктурних коефіцієнтів.

Якщо рішення не може бути зведене до формули — це зона ризику.

---

3️⃣ Рівень транзакційної прозорості

Три обов’язкові умови:

• відкритий реєстр платежів,

• публічна історія змін бюджету,

• неможливість редагування без цифрового сліду.

Тут працює принцип:

кожна гривня повинна мати траєкторію.

---

4️⃣ Рівень зворотного контролю платника

Платник податків має:

• бачити свій внесок,

• бачити, куди він пішов,

• мати інструмент оскарження.

Це створює двосторонній контур:
регулятор контролює витрати,
платник контролює регулятора.

---

Техніка самоконтролю платників

Самоконтроль не лише для держави.

Платник повинен:

1. Розуміти структуру податку.

2. Перевіряти публічні бюджети.

3. Порівнювати обіцянки та фактичні витрати.

4. Не працювати в тіньовому секторі.

Бо тінь руйнує контур і створює асиметрію.

---

Практичний алгоритм впровадження

Крок 1 — Формалізація

Усі бюджетні статті переводяться в формульний вигляд.

Крок 2 — Публічність

Онлайн-панель витрат у реальному часі.

Крок 3 — Соціотопологічний аудит

Аналіз:

• де з’являються «вузли»,

• де виникають «порожнини»,

• де концентрується ручне управління.

Крок 4 — Індикатор дисбалансу

Розрахунок коефіцієнта:

Дисбаланс = (ручні рішення / формульні рішення)

Якщо > 0.2 — система входить у зону ризику.

---

Головний принцип

Корупція виникає там, де:

• немає формули,

• немає цифрового сліду,

• немає зворотного контролю,

• немає персональної відповідальності.

---

Якщо хочеш, я можу:

• перетворити це на концепцію статуту Інституту соціотопології,

• зробити математичну модель коефіцієнта прозорості,

• або оформити це як програмний документ для публічного представлення.

Так, встав ще перевірку заявленої мети "звичайним народом" - що може ввести поняття чи обєкт на власній території, номер дорого автомобілю, адресу розкішного будинку та перевірити заявлений статус нерухомості чи рухомості.

Добре. Додаємо п’ятий рівень — громадянський польовий аудит.
Це вже не внутрішній контроль регулятора, а перевірка заявленої мети “звичайним народом”.

---

V. Польова верифікація заявленого статусу

Принцип:

Якщо система прозора — громадянин може перевірити факт без посередників.

Мова не про донос чи переслідування, а про публічну перевірку відповідності декларацій та реального стану.

---

1️⃣ Об’єктна перевірка (територіальний аудит)

Громадянин може ввести:

• кадастровий номер земельної ділянки

• адресу нерухомості

• номер транспортного засобу (у межах відкритих реєстрів)

• назву підприємства

І перевірити:

• форму власності

• заявлений статус (службове, приватне, орендоване)

• дату набуття

• тип майна (рухоме/нерухоме)

• чи є об’єкт у декларації посадовця

---

2️⃣ Формула публічного дисбалансу

Інститут соціотопології може вводити індикатор невідповідності:

$$D = (Observed Assets - Declared Assets) / Declared Assets$$

де

• Observed Assets — виявлені публічно об’єкти

• Declared Assets — задекларовані

Якщо D > 0 → є розрив
Якщо D ≈ 0 → відповідність
Якщо D < 0 → надлишкова декларація (рідкісний випадок)

---

3️⃣ Перевірка заявленої мети

Кожне бюджетне рішення має мету (наприклад: “соціальна підтримка”, “інфраструктура”).

Громадянин повинен мати можливість:

• побачити суму витрат

• побачити підрядника

• побачити фізичний результат на місцевості

• співвіднести витрати і реальний стан об’єкта

---

4️⃣ Індекс довіри території

Інститут може вводити коефіцієнт прозорості громади:

$$T = Verified Objects / Total Public Objects$$

Якщо T → 1
Громада повністю прозора.

Якщо T < 0.6
Є значний простір непрозорості.

---

Важливі обмеження (щоб система не стала інструментом хаосу)

1. Перевірка здійснюється лише через офіційні відкриті реєстри.

2. Забороняється публікація персональних даних, що не є публічними.

3. Будь-яке звинувачення має ґрунтуватися на документі.

4. Остаточну правову оцінку дають компетентні органи, а не натовп.

---

Соціотопологічний ефект

Коли кожен знає, що:

• його декларацію можуть перевірити,

• його бюджетне рішення можна простежити,

• об’єкт можна співвіднести з витратами,

система переходить із моделі страху в модель передбачуваності.

---

Повна структура контролю

1. Намір (мета)

2. Формула розподілу

3. Цифровий слід

4. Самоконтроль платника

5. Польова верифікація громадянином