🔥 Ессе: "Суд, борг і вогонь"
або Хроніка занепаду, де правник перетворився на рейдера, а держава — на кредитного колектора
На зламі тисячоліть, у період, коли Україна балансувала між втратою пострадянської ідентичності та народженням нової цивільної свідомості, з’являються ті, хто мав би знати краще.
Один із них — Андрій Портнов.
Юрист, фахівець у сфері цінних паперів, людина, яка володіла знанням:
цінний папір — це не лише інструмент спекуляцій, а й механізм довіри, що дозволяє активним громадянам будувати майбутнє.
Ці папери в ідеалі — розписки майбутнього:
їх мали б отримувати ті, хто бере на себе ризик:
підприємець, що відкриває справу, молода родина, що народжує дитину, фермер, що засіває поле.
Але Портнов обрав інше.
📉 1. Знання — на службу маніпуляціям
У 2000-х роках, замість побудови системи підтримки активного класу, Портнов стає архітектором легалізованого рейдерства.
Він бачить, як судова система може не захищати право, а використовуватись для його перехоплення:
-
змінюються власники підприємств,
-
виносяться потрібні рішення,
-
накладаються арешти на майно конкурентів,
-
блокується бізнес, поки не продадуть за копійки.
Це не просто юридичний тиск — це інституційне піратство.
⚖️ 2. Рейдерство масштабувалось до всієї економіки
До 2010-х років схеми розширюються.
Починається рейдерство в сфері соціального життя:
-
Закони про борги по аліментах — суспільно привабливі, але механізми не відрізняються від тих, якими захоплювали заводи.
-
Споживче кредитування — лібералізується, але не в інтересах людей: ставки зашкалюють, умови не регулюються, а покарання — повне відчуження майна.
-
ФОПи і самозайняті — беззахисні перед банками та держорганами.
Суди перестали бути місцем пошуку справедливості.
Вони стали інструментом вилучення.
🔥 3. Коли закони обслуговують грабунок
Портнов у цей період — вже ключовий гравець Адміністрації Президента Януковича, один із тих, хто "вписував" у державу логіку рейдерства:
-
Закони писались для надійного вилучення, а не для захисту.
-
Гроші, які не існують у монетарній системі, штучно перетворювались на борги, за які потім забирали останнє.
-
Відповідальні, активні, продуктивні — покарані.
-
Паразити — прикриті законом.
⚔️ 4. Падіння у війну — передбачуване
Коли:
-
права власності стали ілюзією,
-
штрафи зросли до рівня річного доходу,
-
суди відбирали останнє,
-
папери стали важливішими за людську гідність,
суспільство почало шукати іншу форму справедливості.
Її знайшло не в судах, а на вулиці.
2013–2014 — Майдан.
Між тими, хто віддавав усе за справедливість,
і тими, хто все вже мав завдяки несправедливості.
2014–2022 — війна.
Між державою, що розграбовувала свій народ,
і народом, що більше не мав що втрачати.
🧨 Висновок: юридичний інструмент, перетворений на зброю
Андрій Портнов міг би бути будівничим фінансової підтримки нового середнього класу.
Але замість емісії довіри —
він сприяв емісії страху.
Не кожен юрист — архітектор справедливості.
Дехто — інженер її краху.
Комментариев нет:
Отправить комментарий