Легенда про стражів неба

 РОЗДІЛ I. ДОПОВІДЬ НА ЗАЧИНЕНИХ ДВЕРЯХ

П’ятнадцять генералів авіації сиділи мовчки, кожен — у своїй формі, зі своїм поглядом, з власною вагою на погонах. У кімнаті не було камер, мікрофонів, навіть мобільні — під замком у шафі з глушниками.

На стіні — екран, на якому вже вдесяте крутили одне й те саме: червоне світло нічної оптики, контур дрона, зникаючого без вибуху, без гулу ППО, без сигналу знищення.

— Це вже дев’ятий, — доповів полковник розвідки, показуючи на мапу. — Район охоплення — західна околиця міста. Час — між другою і четвертою ночі. Погодні умови — дощ, вітер. Стандартне нічне патрулювання.

— Дев’ять "мух", — прорік генерал Рогозян, глухо. — Без сліду. Без радіоперехоплень. Без теплового сліду. Що це — нова система ППО? Партизани? Електромагнітна зброя?

— Ми... не знаємо, — обережно сказав інженер з технічного аналізу. — Але сигнали перед зникненням усі однакові: короткий імпульс перешкоди, схожий на дитячий планшет. А потім — тиша. Як у могилі.

Генерали перезирнулись. Хтось кашлянув.

— Добре. Розслідування негайно. І без витоку, — сказав головуючий. — Виведіть аналітиків, дрони-розвідники, камери в кожен гараж, в кожне підворіття. Нам потрібні відповіді.

РОЗДІЛ II. СЛІД ВЕДЕ ДО ГАРАЖІВ

Через два тижні після початку розслідування, молодий офіцер, майор Ільченко, привіз звіт, якого ніхто не чекав:

— Панове, дозвольте доповісти. У місті є група дітей... Працюють ночами. Пересуваються на велосипедах. Один має прилад, схожий на імпровізований локатор. Інший керує зв’язком. Один — за навігацію. І дівчинка — технічна підтримка. Збирають і модифікують обладнання. Їх четверо.

— Діти?

— Так точно. Вік — приблизно 13–15 років. І, панове... ми не змогли їх спіймати. Вони нас обійшли. Нас — дорослих, з камерами, дронами, спецгрупами.

— І чого вони хочуть?

— Тримати небо. Щоб "мухи" більше не падали на їхнє місто.

РОЗДІЛ III. СТРАЖІ НЕБА

Коли надіслали ще один дрон, він не дійшов до цілі. Його збили. Без ракети. Без вибуху. Він просто зник, як і попередні.

А за три дні в одному з покинутих гаражів знайшли дитячий малюнок. Аквареллю. На ньому — міський горизонт, зоряне небо, і четверо фігур на велосипедах. Підпис: "Ми тут. Ми бачимо. Ми — Стражі Неба."