Економічна пастка: немає грошей, щоб погасити борги

 

📌 1. Структура проблеми: штрафи, кредити, суди, майно

Уявімо суспільство, де:

• Суди регулярно ухвалюють рішення на користь фінансових або адміністративних структур.

• Штрафи за порушення (наприклад, ЖКГ, податкові, адміністративні) є неспівмірними з доходами людей.

• Кредити видаються масово, але з непрозорими або кабальними умовами — наприклад, 30–60% річних у валюті чи гривні при інфляції й девальвації.

• Люди фактично не мають доступу до засобів довгострокового планування — лише короткотермінове виживання.

• За несплату відчужується майно: квартири, техніка, автомобілі, навіть домашнє обладнання, що є єдиною базою для мікровиробництва (самозайнятості).

---

⚖️ 2. Що це означає на системному рівні?

Механізм "реприватизації знизу":

Багаті фінансові або державні інституції за рахунок судів, законів і боргового тиску відбирають у середнього/нижчого класу те, що залишилось після 90-х: житло, власність, виробничу базу.

Тобто:

• Штрафи = штучна заборгованість → відчуження.

• Кредити = ілюзія доступу до ресурсів → пастка → відчуження.

• Судові рішення = легалізація вилучення майна.

Це — приховане насильство, не через зброю, а через право, бюрократію і монетарну політику.

---

📉 3. Економічна пастка: немає грошей, щоб погасити борги

У сучасній монетарній системі гроші на погашення всіх кредитів із відсотками не існують фізично.

Це означає:

• Сума боргу в системі завжди більша, ніж обсяг доступних грошей.

• Хтось завжди буде винен, і цю вину використають як привід до конфіскації.

---

🔥 4. Соціальний наслідок — передумови до бунту (Коліївщини, Майдану, війни)

У таких умовах:

• Людина позбавлена контролю над майбутнім.

• Почуття справедливості порушено.

• Інституції втрачають легітимність.

• Кожен наступний суд/штраф/вилучення сприймається як акт грабунку.

• Суспільство повертається до архаїчної логіки: "взяв меч — відстояв право".

---

🧨 5. Історичні паралелі: чому повстання — передбачувані?

Коліївщина (1768) — реакція на соціальну несправедливість, кріпацтво, зростання податків, релігійний та національний гніт.

Майдан (2004, 2013–2014) — реакція на політичну корупцію, безправ’я, відчуття глухого кута.

Війна на Сході (з 2014) — розірване суспільство, втрати контролю держави, нерівність доступу до ресурсів, спроба локального самовизначення.

---

✅ Висновок

Економічне насильство через суди, борги, штрафи та відчуження майна — це сучасна форма неофеодалізму.

Як тільки:

• більшість втрачає майно, контроль і надію,

• легальні шляхи захисту прав зникають,

• влада залишається безвідповідальною,

починається соціальний вибух: Майдан, повстання, громадянська непокора, війна.