Какие переменные и константы в четырех геометриях?

Давайте разберемся в каждой из четырех геометрий с точки зрения их переменных x,y,z,t и определим, какие параметры являются константами, виртуальными или могут принимать фактические значения.

1. Евклидова геометрия Основное положение: существует бесконечная прямая.

Пространство: 2D (на самом деле, классическая Евклидова геометрия описывает и фиксированное 3D, но мы фокусируемся на 2D).

Временной параметр t условен.

Переменная Статус x Фактическое значение y Фактическое значение z Виртуальный (отсутствует в 2D) t Условный (не влияет на свойства пространства) 

2. Сферическая геометрия 

Основное положение: точка наблюдателя находится в центре сферы.

Пространство: сферическое (замкнутое).

Один из параметров (диаметр объекта) принимает значение 1.

Переменная Статус x Фактическое значение y Фактическое значение z Фактическое значение t Виртуальный (не определяет пространственные свойства, но может влиять на динамику системы) 

3. Гиперболическая геометрия 

Основное положение: точка наблюдателя находится в условной точке 2, граница объекта – в точке 1, а виртуально можно вычислить нулевую точку центра объекта.

Пространство: бесконечно разрастающееся (имеет отрицательную кривизну).

Особенность: расстояния ведут себя не так, как в Эвклидовой геометрии – бесконечно удаленные точки могут иметь конечную разность.

Переменная Статус x Фактическое значение y Фактическое значение z Виртуальный (определяется относительно гиперболической кривизны) t Фактическое значение (может быть отрицательным или положительным, влияет на структуру пространства) 

4. Геометрия "петли времени" (или "сильной пустоты")

Основное положение: время образует замкнутую петлю, поэтому t уже не является линейной координатой.

Пространство-время: 4D, но с особыми свойствами.

Переменная Статус x Фактическое значение y Фактическое значение z Фактическое значение t Константа (время замкнуто, то есть оно фиксировано в пределах своей петли) 

Выводы 

В Эвклидовой геометрии x,y,z универсальны, "накладываются" в нужном месте (в динамическом исполнении - получается псевдо 3D), а время t не играет роли.

В сферической геометрии t виртуально, а пространственные параметры реальны внутри сферы.

В гиперболической геометрии x,y,z обладают величиноами, зависящими от "точки зрения" наблюдателя, а t приобретает значение, влияющее на результат (об этом много сомнений особенно для динамических процессов, близких к скорости света).

В геометрии "петли времени" временной параметр становится константой, а все три пространственные переменные являются фактическими.

Таким образом, каждая геометрия определяет пространство по-разному, и в новых моделях времени его можно рассматривать не только как дополнительную координату, но и как динамическую или даже фиксированную характеристику системы.

Астральные линии "на службе" у "сильной пустоты"

Геологическая миграция и готовность стран к "частотным катастрофам"?

 

Геологическая миграция: будущее планеты без Большого Конца Света

Современная наука всё чаще пересматривает устоявшиеся теории, и одной из таких теорий является концепция Большого Взрыва. Эта гипотеза, предложенная католическим священником Жоржем Леметром, представляет собой скорее религиозную фантазию, нежели научную истину. Однако если не было Большого Взрыва, то и Большого Конца Света тоже не предвидится. Вместо глобального катаклизма нас ждут процессы, вызванные разрастанием человеческой популяции и её воздействием на геологию планеты.

Человек как геологический фактор 

Человечество потребляет колоссальные массы природных ресурсов, заставляя огромные пласты материи перемещаться. Особенно заметно это в вопросе водных ресурсов и земных плит. Под материками и океанами существуют пустоты, которые в действительности представляют собой «подушки», поддерживающие определённые слои твердых пород. Из-за изъятия полезных ископаемых, нефти, газа и воды, эти структуры ослабляются, что ведёт к неизбежным смещениям литосферных плит. И проблема даже не в том, что мы потребляем конечные запасы Земли, а в том, что мы "выпускаем" без никакой пользы энергию подземных полостей, иногда - мощностью до 100 атмосфер. О каких дырах в небе мы говорим, делая дырки в Земле?

Геологическая миграция 

Опускание плит – явление, уже имевшее место в истории Земли. Подтверждением тому служат целые города и дома, найденные под слоями почвы. Это свидетельствует о том, что тектонические процессы подвержены изменениям под влиянием природных явлений и возможно - человека. В отдельных районах могут появляться «огненные полости», выбросы магмы и вулканическая активность, но это не предвестники апокалипсиса, а естественные процессы перераспределения массы планеты.

Полевая реорганизация Земли 

Ещё одной угрозой является перераспределение электромагнитных и гравитационных полей Земли. Эти изменения могут оказать значительное влияние на климат, миграцию живых существ и даже функционирование технологических систем. Однако у человечества есть способ защититься – композитные материалы, которые способны экранировать и компенсировать воздействие изменяющихся полей.

Какие нации готовы к новым вызовам? Не все государства одинаково подготовлены к будущим изменениям. Лидерами в области использования композитных материалов и адаптации к геологическим процессам можно считать:

Китай – передовой производитель и разработчик современных материалов.

Япония – страна, учитывающая геологические риски в своей архитектуре и технологиях.

Норвегия – лидер в области глубоководных и нефтегазовых технологий.

Армения – государство с уникальным опытом строительства в сейсмически активных зонах.

Монголия – культура, исторически адаптированная к резким изменениям окружающей среды.

Таким образом, человечество не движется к глобальному концу, а лишь вступает в новую фазу адаптации. Вместо страха перед концом света, нам стоит сосредоточиться на развитии технологий, способных помочь выжить и процветать в изменяющемся мире.

Окупація Бучі та звязок

Як колись буде виглядати в історії хроніка окупації Бучі. Та реальні практичні поради про мобільний звязок, якими мешканці та влада проігнорували. 

Окупація Бучі російськими військами тривала з кінця лютого до початку квітня 2022 року в рамках повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Буча стала одним із символів звірств, скоєних російськими військами проти цивільного населення.

Основні факти хроніки окупації Бучі в 2022 році: 24–27 лютого – російські війська прорвалися до Бучі з боку Гостомеля та Ворзеля, встановили контроль над містом 4-го квітня. Українські сили чинили опір, знищивши значну кількість техніки, але змушені були відступити. У Бучі не було класичних фронтових боїв із лінією зіткнення. Швидше, це була партизанська війна та засідки з боку українських сил і хаотичне насильство з боку російських військових.

Знищення великої колони російської техніки 27 лютого біля школи №3 та мосту – це один із найяскравіших епізодів спротиву. Проте загалом у місті діяли малі мобільні групи українських захисників та місцевих добровольців, які вели диверсійні операції, підривали техніку, атакували ворога із засідок.

Російські війська після 4-5 березня поводилися як окупанти, які розлючені втратою своїх солдатів і техніки. Це призвело до:

хаотичних зачисток серед мирного населення,

масових страт цивільних,

встановлення жорстокого контролю та облав.

З боку українських сил у місті діяли партизанські осередки, які періодично завдавали ударів по російських позиціях. Це змушувало окупантів поводитися ще жорстокіше, намагаючись придушити будь-який спротив.

Російські військові систематично знищували цивільну інфраструктуру, розстрілювали мирних жителів, мародерствували, катували і ґвалтували людей.

31 березня – Збройні сили України звільнили Бучу. Після цього були знайдені численні масові поховання та тіла людей, убитих на вулицях із зав’язаними руками та слідами катувань.

Під час окупації Бучі російські військові активно використовували системи відстеження мобільного зв’язку, щоб виявляти українських військових, тероборону, партизанів та активних мешканців.

Що відомо про ці системи? Перехоплення мобільного зв’язку

Російські військові використовували IMSI-catchers (перехоплювачі міжнародних ідентифікаторів мобільних абонентів).

Це пристрої, що імітують вежі стільникового зв’язку, змушуючи телефони підключатися до них.

Таким чином, окупанти могли дізнатися номери телефонів, місцезнаходження користувачів та прослуховувати дзвінки.

Аналіз дзвінків та смс

У багатьох випадках росіяни переглядали телефонні книги затриманих громадян.

Вони шукали номери, що починаються на "+38073", "+38067", "+38050" – тобто тих, хто користувався українським оператором "Київстар" (оскільки часто військові та тероборонівці мали такі номери).

Аналізували дзвінки та повідомлення, особливо якщо людина контактувала з військовими чи силовиками.

Техніка "СОРМ" (Система оперативно-розшукових заходів, що використовується ФСБ)

Росіяни могли використовувати обладнання СОРМ – воно дозволяє державним органам перехоплювати дзвінки та повідомлення в реальному часі.

Це система, яка працює на базі російських мобільних операторів.

Є підозри, що її могли застосовувати в захоплених містах, коли окупанти запускали російський мобільний зв'язок.

Захоплення інтернет-провайдерів

У Бучі, як і в інших окупованих містах, росіяни намагалися встановити контроль над місцевими інтернет-провайдерами.

Це дозволяло їм стежити за трафіком, блокувати українські сайти та контролювати інформаційні потоки.

Використання телефонів для "пастки"

Деяких мешканців катували та змушували телефонувати рідним або друзям, щоб виявити інших учасників спротиву.

Росіяни могли відправляти фальшиві смс від імені затриманих.

Висновок Російські військові активно використовували перехоплювачі мобільного зв’язку, аналіз дзвінків, СОРМ та захоплення провайдерів, щоб виявляти учасників опору. Це одна з причин, чому всім цивільним у зоні бойових дій та окупації радять вимикати мобільні телефони або користуватися VPN, месенджерами зі шифруванням та одноразовими SIM-картами.

Визначити мобільність абонента та його можливий зв’язок із штабом супротиву можна за допомогою аналізу історії підключень телефону до стільникових веж. Ось як це працює:

1. Аналіз історії з’єднань із вежами мобільного зв’язку Кожен телефон при увімкненні автоматично підключається до найближчої вежі стільникового зв’язку. Оператори зберігають інформацію про ID вежі та приблизне місце розташування абонента.

Якщо окупанти мають доступ до цих даних (наприклад, через зламані українські оператори або російські IMSI-перехоплювачі), вони можуть:

Зібрати список останніх веж, до яких підключався телефон.

Побачити різку зміну місця – наприклад, людина раніше була в іншому місті, а тепер різко опинилася в окупованій зоні.

Визначити закономірності – якщо телефон нещодавно підключався до веж у районі, де діють українські військові чи партизани, це може викликати підозри.

2. Аналіз маршруту переміщення Окрім історії підключень до веж, можна визначити шлях пересування абонента:

Якщо людина прибула з району, де активно діють ЗСУ чи тероборона, її можуть вважати військовим або пов’язаним із супротивом.

Якщо телефон рухається разом із групою інших підозрілих номерів, це може бути ознакою організованого пересування.

Якщо телефон часто зникає з мережі (наприклад, у зонах з поганим покриттям або в укриттях), це також може насторожити окупантів.

3. Використання російських IMSI-перехоплювачів ("Fake BTS") Ці пристрої імітують стільникові вежі й змушують телефони підключатися до них. Через це окупанти можуть:

Отримати список телефонів, які з’явилися в певній зоні зовсім недавно.

Побачити неспівпадіння SIM-карт і місця реєстрації (наприклад, телефон із київським номером несподівано з’явився у Бучі).

Виявити номери, які з'явилися одночасно (можливо, це група військових або партизанів).

4. Аналіз дзвінків і SMS Навіть якщо абонент не використовував мобільний інтернет або не дзвонив, окупанти можуть:

Перевірити, з ким і коли він спілкувався.

Виявити номери, які часто контактують між собою, що може свідчити про координацію дій.

Проаналізувати географію дзвінків – якщо людина часто спілкується з номерами в районі активних бойових дій, це викликає підозру.

5. Використання "випадкових" перевірок Росіяни часто затримували людей на блокпостах і перевіряли їхні телефони вручну. Вони могли:

Подивитися останні дзвінки та контакти.

Перевірити історію місцезнаходжень у Google Maps або додатках з геолокацією.

Запустити SIM-карту в іншому телефоні, щоб побачити, які контакти та повідомлення на ній збережені.

Щільність ідентифікації абонента на місцевості залежить від кількох ключових факторів:

1. Радіус покриття стільникових веж Звичайна вежа мобільного зв’язку покриває радіус від 500 метрів до 35 км, залежно від:

Типу мережі (2G, 3G, 4G, 5G).

Щільності забудови та перешкод (місто, ліс, поле).

Потужності передавача.

Чим менший радіус вежі, тим точніше можна визначити місце перебування абонента. Наприклад, у місті щільність веж висока, і точність може бути до 50-300 метрів.

2. Використання IMSI-перехоплювачів (Fake BTS, StingRay) Мобільний телефон автоматично підключається до найсильнішого сигналу, навіть якщо це не справжня вежа.

IMSI-перехоплювач змушує телефон "засвітити" унікальний ідентифікатор SIM-карти (IMSI).

Радіус дії може бути від 200 метрів до 2 км, залежно від потужності пристрою.

Ворог може встановити кілька таких пристроїв, щоб створити "мережу" ідентифікації.

3. Метод триангуляції (Cell Tower Triangulation) Якщо телефон підключений до кількох веж одночасно, можна точно обчислити його координати.

Для міських умов точність може бути 10-50 метрів.

У сільській місцевості – до 500 метрів і більше.

4. GPS-відстеження через смартфон Якщо окупанти мають доступ до телефонів, вони можуть:

Використовувати Google Location History або інші сервіси для визначення точних GPS-координат.

Виявити маршрути пересування (наприклад, якщо абонент часто їздить між цивільною та військовою зонами).

Встановити шкідливе ПЗ (Trojan, Spyware), щоб отримувати дані про геолокацію в реальному часі.

5. Аналіз Bluetooth і Wi-Fi-з'єднань Багато сучасних пристроїв мають активний Bluetooth і Wi-Fi, навіть якщо мобільні дані вимкнені.

Спеціальні сканери можуть виявляти MAC-адреси пристроїв на відстані від 10 до 100 метрів.

Якщо людина користувалася Wi-Fi у штабі або військовій базі, її MAC-адресу можуть ідентифікувати пізніше в іншому місці.

Висновок У місті, де багато веж, точність ідентифікації – 10-300 метрів.

У сільській місцевості – 500 м – 2 км.

Якщо використовуються IMSI-перехоплювачі або GPS-збір, точність може бути до кількох метрів.

Як захиститися? 💡 Вимикати телефон перед в’їздом у небезпечну зону. 💡 Використовувати одноразові SIM-карти та телефони. 💡 Знищувати або приховувати старі SIM-карти, які можуть вказати на зв’язок із військовими. 💡 Очищати історію дзвінків, повідомлень і геолокацій у смартфоні. 💡 Використовувати зашифровані месенджери (Signal, Telegram, WhatsApp із увімкненим зникненням повідомлень).

Злочини, скоєні в Бучі, були кваліфіковані як воєнні злочини та геноцид українського народу. Світова спільнота, включаючи ООН та міжнародні правозахисні організації, засудила ці дії.

Віталій Іщенко, мілітарна академія зв'язку

История геометрии: от Эвклида к гармонии будущего

 

Эвклид, величайший математик античности, предложил миру геометрию, в которой прямая линия бесконечна, а пространство упорядочено. С помощью аксиом и теорем он дал нам возможность представить мир как место, где всё подчиняется строгим законам. В его геометрии глаз наблюдателя — внешнего исследователя, — мог следовать по прямой линии, выпрямляя мир вокруг себя, словно пространство – не более чем чистая идея.

Но вот, наступает новый взгляд на мир, взгляд, который привнесёт больше сложности и непростых размышлений: Григорий Перельман с его топологией и представлением о многообразиях — идеях, в которых пространство, кажется, выходит за пределы привычного. Перельман "обрезает" лишнее, сводя геометрические фигуры к чистым, простым формам, обнажая истинную суть пространства, где даже пространство само может быть изогнуто, где наблюдатель меняет угол зрения и это искажает реальность. Таким образом, пространство превращается в нечто гибкое и многомерное.

Сферическая геометрия: глаз внутри объекта

И вот, в рамках этого развития геометрии, приходит и концепция сферической геометрии, которая была открыта ещё до Эвклида, но только с развитием науки и философии стала восприниматься как новый взгляд на мир. В этой геометрии глаз наблюдателя уже не находится снаружи объекта, а внутри его.

Представьте себе, что наблюдатель не просто стоит на плоской поверхности и смотрит на объекты, а находится внутри сферы, самой в себе замкнутой. Все линии, которые он видит, начинают возвращаться к своему началу, а прямые — искривляются, образуя круги. На этой сфере, например, любые две параллельные линии начинают пересекаться. Пространство становится замкнутым, где нет бесконечности как таковой.

Точка отсчёта этого наблюдения меняется. В мире Эвклида наблюдатель может следовать за прямой линией в любую сторону, но в сфере его путь будет всегда замкнутым, его наблюдение будет ограничено. Это новая форма восприятия пространства, в которой все предметы, каждый угол и каждая линия стремятся вернуться к своему началу, где всё существует в состоянии замкнутой гармонии.

Теория гармонии будущего: наблюдатель Т+1

Но как бы то ни было, наблюдатель в настоящем времени (Т) сталкивается с ограничениями своих геометрий. И вот, наступает момент, когда мы переходим к новому наблюдателю — наблюдателю будущего — Т+1. Мы исчерпали геометрии, которые могли бы объяснить наш мир, и пришли к точке, где на смену старым концепциям приходит теория, которая призвана объединить их в гармоничное целое.

Теория гармонии будущего не подчиняется ни прямым линиям Эвклида, ни даже замкнутым траекториям сферической геометрии. Вместо этого она предлагает новую геометрию — геометрию гармонии, где все части пространства, как и части времени, взаимодействуют и регулируют друг друга. Эта теория опирается на принцип, что всё в мире существует в балансе, и что каждый объект в пространстве воздействует на все другие, создавая общую гармонию.

Вместо того чтобы наблюдать геометрические объекты как статичные формы, наблюдатель будущего видит их как динамичные, взаимодействующие элементы. Пространство и время больше не разделены на независимые величины, а становятся частью единого потока, где линии не всегда прямые, а траектории — не просто кривые, но и гармоничные пути, которые не заканчиваются, а переходят в новые формы.

Таким образом, теории Эвклида, Лобачевского, Перельмана и сферической геометрии, каждая в своё время представляла собой шаг к более полному пониманию окружающего мира. Но только теория гармонии будущего позволяет синтезировать все эти подходы, образуя новую геометрию, которая уже не ограничена рамками классических концепций.

---

Итог

Геометрия Эвклида — это основа, на которой построено наше понимание пространства и мира, как пространства бесконечных прямых. Однако новые исследования, от геометрии Лобачевского и Перельмана до сферической геометрии, позволили увидеть, что пространство не является постоянным и идеальным, а может быть искривлено, многомерно и гибко. Но в итоге, в будущем, появляется новая концепция — теория гармонии, которая учитывает взаимодействие всех элементов во Вселенной и позволяет наблюдателю из будущего не только понимать, но и формировать пространство, принимая во внимание его динамичную природу.

От Эвклида к Перельману.

 

Эвклид и концепция бесконечной прямой

Эвклид, в своей классической геометрии, предложил мир, где пространство строится на основе аксиом, где одна из них говорит, что через любые две точки можно провести одну и только одну прямую. Он разработал строгую систему аксиом, которая позволяла рассматривать геометрию как непреложную истину, применимую ко всему окружающему миру. Его геометрия заключалась в мире прямых линий и плоских поверхностей, где пространство представляло собой нечто упорядоченное и логичное. Прямая линия в этом контексте — идеализированное математическое понятие, которое представляется без конца и начала.

Представьте себе, что глаз наблюдателя перемещается вдоль этой бесконечной прямой, и наблюдатель как бы "выпрямляет" сложные объекты, видя их в их упрощённой, идеализированной форме. Всё становится понятным и упорядоченным. Пространство, как бы, "выравнивается" под глазами наблюдателя, становясь плоским, и всё, что в нём происходит, можно свести к математически точным линиям, углам и плоскостям.

Геометрия Перельмана и идея "обрезания" лишнего

Работа Григория Перельмана по гипотезе Пуанкаре, а также его теории о формах многомерных объектов, в определённом смысле, является продолжением идей о "выпрямлении" пространства, но с акцентом на формы и поверхности. Перельман с помощью топологии показал, как многообразия могут быть приведены к простым формам через операцию "сшивания" и "обрезания" лишних частей. Это позволяет как бы "преобразовать" пространство, убрав излишества и оставив только те элементы, которые создают устойчивую структуру.

Если применить это к геометрии Эвклида, то можно представить, что наблюдатель не просто "выпрямляет" пространство, но и "очищает" его от лишнего, устраняя все те изогнутые элементы, которые могут быть не видны или не важны для наблюдателя, ориентированного на идеализированные прямые и поверхности. Пространство становится упрощённым и более упорядоченным, но этот процесс имеет ограничение: он может работать только в том случае, если пространство не имеет сложных топологических свойств, как в случае с многомерными многообразиями.

Геометрия Лобачевского и гиперболическая теория

И вот теперь мы переходим к геометрии Лобачевского и гиперболической теории. В то время как Эвклид вводит прямую как неограниченно идеализированную сущность, Лобачевский показывает, что в реальном, физическом мире могут существовать другие формы геометрии, где параллельные линии могут не быть параллельными. В его гиперболической геометрии пространство не является плоским, а скорее "изогнуто" или "криво".

Здесь можно представить, что глаз наблюдателя теперь уже не может просто "выпрямить" пространство, потому что оно уже изогнуто, и прямые, которые мы воспринимаем как прямые, на самом деле могут не пересекаться или вовсе не вести в бесконечность, как того ожидает классическая геометрия. В гиперболическом пространстве линии ведут к совершенно новым результатам: параллельные линии сходятся, объекты, которые в Евклиде были бы идентичны, могут становиться разными в зависимости от того, в каком "углу" пространства вы их видите.

Непротиворечие между Эвклидом и Лобачевским-Бойяи

Чтобы сделать это непротиворечивым, мы можем представить, что геометрия Лобачевского-Бойяи развивает идеи Эвклида в том плане, что она строит свою теорию, не исключая её, а как бы расширяя и модифицируя. В случае Эвклида пространство "выпрямляется" и идеально подходит для понимания большинства физических явлений, где наблюдатель воспринимает мир как нечто идеальное и упорядоченное.

Но если учесть, что пространство и время могут искривляться (как это показал Риман, а позднее Эйнштейн), то геометрия Лобачевского-Бойяи позволяет учитывать искривление пространства и рассматривает другие законы, которые могут быть применимы в условиях сильных гравитационных полей или в более сложных физически реальных сценариях.

Итог: как соединить эти концепты

Если мы представим пространство как нечто, что может быть "обрезано", "выпрямлено" или "искажено", то на стыке геометрий Эвклида, Перельмана и Лобачевского мы получаем картину, где простая и идеализированная прямая Эвклида может быть применена для обычных, упрощённых расчётов в обычных условиях. Но как только мы сталкиваемся с более сложными условиями, например, искривлением пространства или многомерными структурами, мы должны использовать более сложные геометрии, такие как гиперболическая, которые способны описать и объяснить поведение объектов в таких условиях.

И, в конечном счёте, эти разные подходы к геометрии — будь то изогнутое пространство Лобачевского или упрощённые модели Эвклида — не противоречат друг другу. Они просто описывают разные аспекты реальности в зависимости от того, как и с какой точки зрения мы на неё смотрим.

Теорія гармонійного переходу та петлі часу

Ось математична модель для твоєї концепції гармонійного переходу без конфлікту в момент часу T+1.

Основна ідея Стан системи на T+1 визначається не випадковістю чи багатоваріантністю (як у суперпозиції), а через єдине гармонійне продовження, в якому сили "порожнечі" (поля, антиматерія, нейтрино-випромінювання) превалюють над самою матерією.

Формула гармонійного переходу: 

ST+1​=argS′max​Φ(S′,ST​)

Де:

• $S_{T+1}$ – єдиний гармонійний стан системи в наступний момент часу.

• $S_T$ – поточний стан.

• $\Phi(S', S_T)$ – функція гармонійності переходу, яка визначає, наскільки плавно система може змінюватися.

• $\arg\max_{S'}$ означає, що обирається саме той стан $S'$, який максимізує гармонійність.

Функцію гармонійності можна записати як:

$$\Phi(S', S_T) = W_{M} \cdot f_M(S', S_T) + W_{P} \cdot f_P(S', S_T)$$

Де:

• $f_M$ – функція впливу матерії (власні сили).

• $f_P$ – функція впливу полів (нейтрино, антиматерія, енергетичний баланс).

• $W_M$ і $W_P$ – вагові коефіцієнти впливу, де $W_P > W_M$ (тобто "порожнеча" сильніша за матерію).

теорію гармонійного переходу можна пов’язати з теорією петлі часу, якщо припустити, що гармонійний перехід на $T+1$ визначається не тільки поточним станом $S_T$, а й інформацією з майбутнього стану $S_{T+N}$.

1. Гармонійний перехід з урахуванням петлі часу

У стандартній фізиці перехід від стану $S_T$ до $S_{T+1}$ базується на локальних причинах. Але якщо розглянути петлю часу, то майбутній стан вже існує і "впливає" на поточний момент.

Оновлена формула гармонійного переходу з урахуванням петлі часу:

$$S_{T+1} = \arg\max_{S'} \Phi(S', S_T, S_{T+N})$$

Де:

• $S_{T+N}$ – стан у моменті часу, який вже "відбувся" у замкненій петлі часу.

• $\Phi(S', S_T, S_{T+N})$ – функція гармонійності, яка тепер враховує зворотний вплив майбутнього на теперішнє.

2. Параметри впливу майбутнього на гармонійний перехід

Майбутній стан $S_{T+N}$ може впливати двома способами:

1. Через інформаційне поле (поле нейтрино, антиматерія, ефірні хвилі) – цей вплив відчувається як тенденції, передчуття, інтуїція.

2. Через зворотний резонанс (ефект ретроградної причинності) – коли певні події неминучі і гармонійний перехід автоматично коригується, щоб їх досягти.

Функція гармонійності в оновленій моделі:

$$\Phi(S', S_T, S_{T+N}) = W_M \cdot f_M(S', S_T) + W_P \cdot f_P(S', S_T) + W_F \cdot f_F(S', S_{T+N})$$

Де:

• $W_F$ – коефіцієнт ваги майбутнього (вплив петельного часу).

• $f_F(S', S_{T+N})$ – функція передзаданого майбутнього, яка "тягне" систему до певного стану.

3. Висновки: як гармонійний перехід працює в петлі часу?

• Якщо ми вважаємо, що гармонійність визначається не тільки поточним станом, а й впливом майбутнього, то наша модель перетворюється на циклічну систему, де гармонійні переходи вже визначені.

• Теорія гармонійного переходу перестає бути просто оптимізацією поточного моменту, а стає балансом між минулим і майбутнім у рамках петлі часу.

• В реальності це може проявлятися як "дольові" моменти, інтуїтивні рішення, або навіть ефект Дежавю.

Звернення розвитку

 ЗВЕРНЕННЯ

Бучанська міська територіальна громада, керуючись принципами сталого розвитку, відповідно до Закону України "Про публічні реєстри" та інших нормативно-правових актів, впроваджує систему обліку ініціатив, спрямованих на збереження та розвиток ключових ресурсів громади.

Основні засади розвитку громади

Розвиток громади базується на консервативному забезпеченні збереження існуючих ключових ресурсів та розвитку всіх типів ресурсів шляхом реалізації чотирьох типів ініціатив:

• Приватні ініціативи – проєкти та програми, що реалізуються фізичними особами, підприємцями, бізнесом.

• Комунальні ініціативи – ініціативи органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств.

• Корпоративні ініціативи – соціально відповідальні програми та проєкти великих компаній та корпорацій, спрямовані на підтримку громади.

• Ініціативи центральної влади та міжнародних партнерів – програми державного та міжнародного рівня, спрямовані на розвиток громади.

Запровадження єдиної платформи

Для підвищення ефективності управління ініціативами громада впроваджує єдину платформу та сертифіковану програму для обліку ініціатив, що дозволить:

• систематизувати наявні ініціативи та оцінити їхній вплив на розвиток громади;

• забезпечити прозорість та відкритість даних для мешканців і суб’єктів ініціатив;

• сприяти координації між суб’єктами ініціатив задля максимального використання ресурсів;

• визначати рівень цивілізаційного розвитку населених пунктів агломерації Бучі та Києва;

• застосовувати розширене розуміння коефіцієнта корисної дії (ККД), яке включає фінансові та натурально-практичні результати реалізації ініціатив на місцях.

Розширене розуміння коефіцієнта корисної дії

ККД ініціатив враховуватиме охоплення всіх видів ресурсів монетарної системи території, включаючи:

• фінансові ресурси – грошові потоки, бюджети, грантові надходження;

• майнові ресурси – власність (реєстрована та нереєстрована), інфраструктура;

• трудові ресурси – кадровий потенціал, зайнятість населення;

• товарні ресурси – матеріальні активи, виробничі потужності;

• енергетичні ресурси – споживання та виробництво енергії;

• деривативні ресурси – інструменти фінансового ринку, що впливають на економічний стан громади.

Запрошення до співпраці

Запрошуємо всіх суб’єктів ініціатив до співпраці та користування єдиною платформою. Це сприятиме підвищенню ефективності впроваджуваних проєктів та забезпечить їхню інтеграцію в загальну стратегію розвитку громади.

Зацікавлені сторони можуть отримати додаткову інформацію та подати свої пропозиції щодо використання платформи за контактами громади.

Бучанська міська територіальна громада

Формула коефіцієнта корисної дії (ККД):

$$ККД = \sum_{i=1}^{n} W_i \times R_i$$

Де:

• $W_i$ – ваговий коефіцієнт впливу кожного ресурсу (фінансові, майнові, трудові, товарні, енергетичні, деривативні).

• $R_i$ – рівень використання або ефективність кожного ресурсу в межах громади.

• $n$ – загальна кількість врахованих ресурсів.

Визначення вагових коефіцієнтів:

Кожен ресурс може мати різний вплив на економіку та соціальний розвиток громади. Наприклад:

• Фінансові ресурси – 30% ($W_1 = 0.3$)

• Майнові ресурси – 20% ($W_2 = 0.2$)

• Трудові ресурси – 15% ($W_3 = 0.15$)

• Товарні ресурси – 10% ($W_4 = 0.1$)

• Енергетичні ресурси – 15% ($W_5 = 0.15$)

• Деривативні ресурси – 10% ($W_6 = 0.1$)

Значення $R_i$ можуть визначатися на основі статистичних даних та динаміки розвитку громади.

Как организовать антикоррупционный комплаенс

 Как организовать антикоррупционный комплаенс, чтобы разоблачить такую схему. Основная цель — вывести злоумышленников на чистую воду, подтвердить незаконность их требований и вынудить их прекратить давление.

1. Структура комплаенс-проверки Антикоррупционный комплаенс должен включать три ключевых механизма: ✅ Опрос — сбор показаний жертв схемы и сотрудников, которые могут быть свидетелями. ✅ Запрос — юридическое требование к источникам таких писем с целью получения разъяснений. ✅ Собрание — привлечение полномочных лиц, способных дать официальный ответ.

ШАГ 1: Проведение опроса (сбор свидетельств) Создаём перечень вопросов для тех, кто получил подобные письма. Цель — понять масштабы схемы, выявить паттерны давления.

🔹 Пример вопросов для жертв коррупции:

Кто отправитель письма? (ФИО, организация, контактные данные)

В каком виде получен документ? (бумажный, электронный, через посредника)

Какие документы у вас запросили? (список)

Какие угрозы были указаны? (уголовное преследование, штрафы, санкции)

Был ли указан конкретный закон или постановление?

Кто подписал документ, и указана ли его должность?

Как предлагалось решить "проблему"? (были ли намеки на неформальный путь)

🔹 Дополнительно: вопросы для сотрудников организации, в которой работает автор письма:

Должен ли этот человек заниматься такими вопросами?

Действительно ли у него есть такие полномочия?

Есть ли утвержденные внутренние регламенты по таким запросам?

Как обычно оформляются официальные требования?

💡 Задача: найти несовпадения, выявить самовольное присвоение полномочий.

ШАГ 2: Отправка юридического запроса После сбора свидетельств отправляем официальный запрос на проверку полномочий.

Пример формулировки запроса: 📌 Адресат: Организация, от имени которой отправлен документ. 📌 Тема: Проверка законности требований.

✉️ Текст запроса:

"Уважаемые [название организации],

В адрес [ФИО/организация] поступил документ [название, номер], подписанный [ФИО, должность]. В документе изложены требования, не подкрепленные ссылками на нормативно-правовые акты, а также указаны угрозы уголовного преследования.

В связи с этим просим: 1️⃣ Подтвердить, действительно ли [ФИО] уполномочен направлять такие документы. 2️⃣ Указать законные основания для запрашиваемых данных. 3️⃣ Объяснить, каким образом должна быть решена данная ситуация в соответствии с действующими нормами.

В случае отсутствия ответа мы будем вынуждены обратиться в компетентные органы и опубликовать данный случай в открытых источниках.

С уважением, [Имя] [Контактные данные]"

💡 Задача: выявить отсутствие законных оснований для требований и создать официальное давление на злоумышленников.

ШАГ 3: Собрание полномочных лиц Теперь организуем встречу с людьми, имеющими реальные полномочия принимать решения.

🔹 Кого пригласить? ✅ Официальных представителей организации (чтобы они ответили, фальшивый ли документ). ✅ Юристов (чтобы объяснили правовые аспекты). ✅ Жертв схемы (чтобы дать свидетельства). ✅ Независимых экспертов (например, антикоррупционный комитет, журналистов).

🔹 Что обсуждать?

Кто выдавал такие документы?

Были ли на это официальные распоряжения?

Какие законные способы решения проблемы существуют?

Нужно ли передавать информацию в правоохранительные органы?

💡 Задача: публично разоблачить схему и зафиксировать в протоколе официальный ответ, чтобы люди знали, как действовать.

Дополнительные меры для максимального эффекта 📌 Привлечение СМИ — если схема затрагивает многих, её стоит предать гласности. 📌 Юридическая жалоба — если организация не реагирует, подаём жалобу в антикоррупционные структуры. 📌 Публикация разъяснения — помогаем людям понять, как правильно отвечать на подобные угрозы.

Вывод Этот антикоррупционный комплаенс создаёт максимальный дискомфорт для организаторов схемы. Они теряют возможность запугивать, так как процесс становится публичным и юридически прозрачным.

📌 Результат: ✅ Схема разоблачена. ✅ Люди получают разъяснения, как законно решать свои вопросы. ✅ Коррупционные действия зафиксированы и переданы для расследования.

Самоуглиблення духу та формування колективної мети

 Формування колективної мети неможливе на рівні об'єктивного духу, тобто на рівні соціальних взаємодій, структур та інститутів. Для того щоб виникла справжня колективна мета, необхідне самоуглиблення духу, яке здійснюється через рефлексію над буттям.

Гегель у своїй «Філософії права» визначив три сфери об'єктивного духу: сім'я, громадянське суспільство та держава. Вони є втіленням вже усталених соціальних сенсів, проте не містять у собі творчого імпульсу, який би спрямовував суспільство до нових ідеалів. Саме тому виникає потреба у творчому дусі— категорії, яка виходить за межі Гегелівської концепції.

Творчий дух і його роль

Творчий дух— це той, хто не зобов’язаний повністю присвячувати себе підтримці існуючих соціальних структур. Він має здатність до самоуглиблення, тобто до пошуку істини, краси та вищих смислів. Це здійснюється через три основні форми:

1. Мистецтво—пізнання через естетичний досвід.

2. Релігія—пізнання через віру і сакральне.

3. Філософія—пізнання через розум і логіку.

Однак це не означає, що краса, Бог чи істина є лише людськими вигадками. Вони мають свої передумови у бутті, але лише через творче осмислення набувають конкретного вираження.

Вплив самоуглиблення на об'єктивний дух

Самоуглиблення творчого духу не залишається лише індивідуальним актом. Знайдені ним істини поступово поширюються серед інших людей, формуючи новий рівень суспільної свідомості. Це змінює об'єктивний дух, оновлюючи його через нові сенси та ідеали.

Однак цей процес не є лінійним: зміни в суспільстві часто відбуваються через хаос і протиріччя. Творчий дух не лише розкриває нові смисли, а й викликає спротив старих структур, які можуть чинити опір оновленню. Проте врешті-решт саме такі зрушення дають можливість суспільству знайти нову колективну мету та рушити вперед.