Теорія гармонійного переходу та петлі часу

Ось математична модель для твоєї концепції гармонійного переходу без конфлікту в момент часу T+1.

Основна ідея Стан системи на T+1 визначається не випадковістю чи багатоваріантністю (як у суперпозиції), а через єдине гармонійне продовження, в якому сили "порожнечі" (поля, антиматерія, нейтрино-випромінювання) превалюють над самою матерією.

Формула гармонійного переходу: 

ST+1​=argS′max​Φ(S′,ST​)

Де:

• $S_{T+1}$ – єдиний гармонійний стан системи в наступний момент часу.

• $S_T$ – поточний стан.

• $\Phi(S', S_T)$ – функція гармонійності переходу, яка визначає, наскільки плавно система може змінюватися.

• $\arg\max_{S'}$ означає, що обирається саме той стан $S'$, який максимізує гармонійність.

Функцію гармонійності можна записати як:

$$\Phi(S', S_T) = W_{M} \cdot f_M(S', S_T) + W_{P} \cdot f_P(S', S_T)$$

Де:

• $f_M$ – функція впливу матерії (власні сили).

• $f_P$ – функція впливу полів (нейтрино, антиматерія, енергетичний баланс).

• $W_M$ і $W_P$ – вагові коефіцієнти впливу, де $W_P > W_M$ (тобто "порожнеча" сильніша за матерію).

теорію гармонійного переходу можна пов’язати з теорією петлі часу, якщо припустити, що гармонійний перехід на $T+1$ визначається не тільки поточним станом $S_T$, а й інформацією з майбутнього стану $S_{T+N}$.

1. Гармонійний перехід з урахуванням петлі часу

У стандартній фізиці перехід від стану $S_T$ до $S_{T+1}$ базується на локальних причинах. Але якщо розглянути петлю часу, то майбутній стан вже існує і "впливає" на поточний момент.

Оновлена формула гармонійного переходу з урахуванням петлі часу:

$$S_{T+1} = \arg\max_{S'} \Phi(S', S_T, S_{T+N})$$

Де:

• $S_{T+N}$ – стан у моменті часу, який вже "відбувся" у замкненій петлі часу.

• $\Phi(S', S_T, S_{T+N})$ – функція гармонійності, яка тепер враховує зворотний вплив майбутнього на теперішнє.

2. Параметри впливу майбутнього на гармонійний перехід

Майбутній стан $S_{T+N}$ може впливати двома способами:

1. Через інформаційне поле (поле нейтрино, антиматерія, ефірні хвилі) – цей вплив відчувається як тенденції, передчуття, інтуїція.

2. Через зворотний резонанс (ефект ретроградної причинності) – коли певні події неминучі і гармонійний перехід автоматично коригується, щоб їх досягти.

Функція гармонійності в оновленій моделі:

$$\Phi(S', S_T, S_{T+N}) = W_M \cdot f_M(S', S_T) + W_P \cdot f_P(S', S_T) + W_F \cdot f_F(S', S_{T+N})$$

Де:

• $W_F$ – коефіцієнт ваги майбутнього (вплив петельного часу).

• $f_F(S', S_{T+N})$ – функція передзаданого майбутнього, яка "тягне" систему до певного стану.

3. Висновки: як гармонійний перехід працює в петлі часу?

• Якщо ми вважаємо, що гармонійність визначається не тільки поточним станом, а й впливом майбутнього, то наша модель перетворюється на циклічну систему, де гармонійні переходи вже визначені.

• Теорія гармонійного переходу перестає бути просто оптимізацією поточного моменту, а стає балансом між минулим і майбутнім у рамках петлі часу.

• В реальності це може проявлятися як "дольові" моменти, інтуїтивні рішення, або навіть ефект Дежавю.