На 1909 рік у Бучі вже було збудовано 79 будинків, включно з дачею Булгакових. Ще 171 перебував у процесі будівництва. До 1912 року тут уже було 15 вулиць і 340 облаштованих дачних маєтків. Можна достовірно назвати власників кількох дач.
Недалеко від Булгакових розташовувалася дача Миколи Мурашка – відомого художника, засновника першої київської школи малювання, з якої вийшла ціла плеяда талановитих художників, таких як Святославський, Олександр Мурашко, Іжакевич.
Його дача, у порівнянні з дачею Булгакових, була великою, цегляною, двоповерховою, із високим ганком. Там пізніше влаштовували театральні вистави, у яких ще гімназистом як актор, а згодом, у студентські роки, як режисер брав участь Михайло Булгаков. Вперше він вийшов на сцену у 12-річному віці.
У Бучі, поблизу маєтку поміщика Сагатовського (нинішня вулиця Кірова, 203), розташовувалася велична дача відомого київського адвоката Неметті, яку він придбав у подарунок для своєї дружини – відомої актриси Інсарової. (Придбав готовою у графіні Браніцької?)
У прекрасному саду, де було безліч квітів, знаходилися два невеликі мальовничі озера з перекидними містками, якими граційно плавали чорні та білі лебеді – велика рідкість у ті часи. До цього саду міг потрапити кожен за невелику плату.
У Бучі можна було побачити й дачу радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма, яка за своєю архітектурою нагадувала середньовічний замок із химерними терасами, балкончиками, мезанінами, куполами та шпилями.
Цікавий і той факт, що поруч із дачею Булгакових була збудована дача відомого власника київських прибуткових будинків – Ланчіа. Йому належав знаменитий триповерховий готель «Європейський» на Царській площі, який був зведений за проєктом видатного італійського архітектора Беретті.
Дача Ланчіа знаходилася навпроти дачі Булгакових і вирізнялася не лише вишуканою архітектурою, а й розкішною оранжереєю. Але саме з цим сусідом у Булгакових були натягнуті стосунки – вони не любили згадувати Ланчіа.
У дореволюційній Бучі жив і Вітольд Камінський, який після навчання в Німеччині повернувся в Україну. Він здобув спеціальність лікаря-гідропата і лікував за допомогою води.
Він користувався популярністю далеко за межами Києва та України. Камінський є автором книги «Друг здоров’я», а нещодавно вийшла друком його друга книга – «Чудове водолікування», де він дає поради щодо лікування за допомогою води, сонця, повітря, дієти та руху. І якщо Камінський обрав саме Бучу для своєї практики, то це означало, що вона відповідала всім його вимогам: цілюща вода, чисте соснове повітря і лагідне сонце!
Одними з перших у Бучі оселилася і сім'я Євгена Патона – видатного вченого в галузі електрозварювання, відомого конструктора, автора понад 50 проєктів залізничних клепаних мостів.
У 1904 році він переїхав жити з Москви до Києва, де став викладачем Київського політехнічного інституту. Того ж року він придбав дачу в Бучі.
Сім'я Булгакових не була заможною, жили виключно на зарплату батька – Афанасія Івановича. Тому при облаштуванні дачі допомагали всі.
Зі спогадів сестри Михайла Булгакова, Надії, ми дізнаємося:
«Батько володів величезною працездатністю. Він їхав із дачі до Києва на іспити, а після повернення одразу ж знімав сюртук, надягав просту косоворотку і йшов розчищати ділянку під сад або город. Разом із двірником вони викорчовували дерева, а вже сам, без двірника, батько прокладав на ділянці (а вона була велика – дві десятини) доріжки, а брати допомагали прибирати дерен, пісок…».
На ділянці росло багато квітів, які вирощувала Варвара Михайлівна. Каштани також були посаджені руками матері. Їй тоді було 30 років.
dyrpen
Комментариев нет:
Отправить комментарий