Формування колективної мети неможливе на рівні об'єктивного духу, тобто на рівні соціальних взаємодій, структур та інститутів. Для того щоб виникла справжня колективна мета, необхідне самоуглиблення духу, яке здійснюється через рефлексію над буттям.
Гегель у своїй «Філософії права» визначив три сфери об'єктивного духу: сім'я, громадянське суспільство та держава. Вони є втіленням вже усталених соціальних сенсів, проте не містять у собі творчого імпульсу, який би спрямовував суспільство до нових ідеалів. Саме тому виникає потреба у творчому дусі— категорії, яка виходить за межі Гегелівської концепції.
Творчий дух і його роль
Творчий дух— це той, хто не зобов’язаний повністю присвячувати себе підтримці існуючих соціальних структур. Він має здатність до самоуглиблення, тобто до пошуку істини, краси та вищих смислів. Це здійснюється через три основні форми:
-
Мистецтво—пізнання через естетичний досвід.
-
Релігія—пізнання через віру і сакральне.
-
Філософія—пізнання через розум і логіку.
Однак це не означає, що краса, Бог чи істина є лише людськими вигадками. Вони мають свої передумови у бутті, але лише через творче осмислення набувають конкретного вираження.
Вплив самоуглиблення на об'єктивний дух
Самоуглиблення творчого духу не залишається лише індивідуальним актом. Знайдені ним істини поступово поширюються серед інших людей, формуючи новий рівень суспільної свідомості. Це змінює об'єктивний дух, оновлюючи його через нові сенси та ідеали.
Однак цей процес не є лінійним: зміни в суспільстві часто відбуваються через хаос і протиріччя. Творчий дух не лише розкриває нові смисли, а й викликає спротив старих структур, які можуть чинити опір оновленню. Проте врешті-решт саме такі зрушення дають можливість суспільству знайти нову колективну мету та рушити вперед.
Комментариев нет:
Отправить комментарий