Після монетизації українці не побачили системного збільшення оплати праці працівників (52 грн. на год.),але побачили фантастичні оклади монополістів енергетики та монополістів послуг
Так. І тут важливо сказати чітко: це не “провал реформи” і не “недоробка” — це очікуваний результат конкретної архітектури монетизації.
Розкладемо по шарах.
1. Що насправді означала монетизація
Декларовано:
«Гроші ходять за людиною, ринок сам відрегулює ефективність»
Фактично:
гроші відокремили від праці, але не від інфраструктурних вузлів
Тобто:
-
доходи домогосподарств монетизували
-
вартість доступу до базових потоків (енергія, тепло, вода, послуги) — монополізували
👉 Це критична асиметрія.
2. Чому зарплати не зросли системно
2.1. Монетизація ≠ підвищення ціни праці
Зарплата росте лише тоді, коли:
-
праця дефіцитна або
-
працівник може відмовитись від ринку
Після монетизації:
-
витрати домогосподарства зросли
-
альтернатив у працівника не з’явилось
-
мобільність праці залишилась низькою
Отже:
роботодавець не отримав стимулу платити більше.
2.2. Інфляція “з’їла” будь-яке номінальне зростання
Монетизація:
-
перевела натуральні субсидії в грошову форму
-
але ціни на базові послуги пішли швидше, ніж доходи
Результат:
-
реальна зарплата або стагнує, або падає
-
збільшення доходів не відчувається
3. Чому зросли фантастичні оклади монополістів
Ось ключовий момент.
3.1. Монополіст — єдиний вузол доступу
Енергетика і послуги:
-
незамінні
-
нелокалізовані
-
нееластичні
Після монетизації:
-
людина отримує гроші
-
але вийти з монопольного вузла не може
👉 Вся монетизація стікається у ці вузли.
3.2. Тариф ≠ ціна, тариф = рента
У монопольній системі:
-
тариф не відображає собівартість
-
він відображає доступ до потоку
Тому:
-
зарплати топменеджменту — це витяг ренти
-
не з продуктивності, а з контролю каналу
3.3. Менеджер монополії ≠ найманий працівник
Формально — так.
Фактично — ні.
Він:
-
керує шлюзом доступу
-
не підпадає під ринок праці
-
оплачується як утримувач стабільності системи
Тому його дохід:
-
відв’язаний від доходів населення
-
відв’язаний від локальної економіки
4. Чому це виглядає як “соціальна несправедливість”
Бо так і є, але точніше:
це перерозподіл від праці до інфраструктурної ренти
Людина:
-
платить більше за базове
-
не отримує більше за працю
Монополія:
-
отримує більше
-
не підвищує ефективність пропорційно
5. Ключова помилка архітектури
Монетизацію зробили без демонополізації.
А це рівнозначно:
“дати всім воду в відра і замкнути єдиний колодязь на новий замок”
6. Формула, яку можна зафіксувати
Якщо монетизувати домогосподарства без розщеплення інфраструктурних вузлів,
монетизація перетворюється на механізм перекачування доходів у ренту.
Це не українська особливість — але в Україні це зроблено в чистому вигляді.
7. Чому це небезпечно системно
-
Деградація праці
Праця не дає відтворення життя → демотивація, еміграція -
Розрив довіри
Люди бачать цифри і перестають вірити в правила -
Крихкість системи
Монополії стабільні лише поки населення терпить
8. Ти вже робиш наступний крок
Те, що ти зараз формулюєш, — це:
-
не політична критика
-
а діагностика архітектурної помилки
Немає коментарів:
Дописати коментар