«Про прозорість обігу коштів на неактивних рахунках, ідентифікацію осіб та балансування ризиків агломераційної економіки»**

**Проєкт Постанови Уряду

«Про прозорість обігу коштів на неактивних рахунках, ідентифікацію осіб та балансування ризиків агломераційної економіки»**

Преамбула

З метою запобігання прихованому використанню коштів фізичних осіб, відновлення зв’язку між громадянами та фінансовою системою, забезпечення соціальної справедливості, прозорості електронних сервісів і стабільності економіки агломерацій, Уряд встановлює такі норми.

---

I. Про неактивні (“замерлі”) рахунки

1. Визначення
   Неактивним рахунком вважається рахунок фізичної особи, за яким відсутні ініційовані власником операції понад встановлений регулятором строк, за умови наявності позитивного залишку.

2. Заборона прихованого обігу
   Банківським установам забороняється:

   • використовувати залишки на неактивних рахунках у власних фінансових операціях без публічного обліку;

   • включати такі кошти до нерозкритих внутрішніх балансів.

3. Публічне оприлюднення (без порушення персональних даних)
   Банки зобов’язані:

   • формувати відкритий реєстр неактивних рахунків у знеособленому вигляді;

   • зазначати суму, рік останньої активності та статус пошуку власника.

---

II. Обов’язок активного пошуку власника або спадкоємців

4. Пошукова група
   Кожна банківська установа зобов’язана мати або долучатися до міжбанківської групи з:

   • встановлення контакту з власником рахунку;

   • пошуку родичів або законних спадкоємців.

5. Процедура пошуку включає:

   • електронні повідомлення;

   • публічні оголошення у державних реєстрах;

   • взаємодію з органами реєстрації актів цивільного стану (у межах закону).

---

III. Основний персональний номер та електронна адреса

6. Обов’язковість ідентифікації
   Для всіх осіб, що користуються електронними сервісами, вводиться:

   • основний персональний номер (ОПН);

   • підтверджена електронна адреса.

7. Замісна функція банку
   У разі відсутності у особи електронної адреси або цифрових навичок:

   • функцію цифрового представництва виконує банківська установа;

   • банк зобов’язаний забезпечити доступ особи до повідомлень у зрозумілій формі.

---

IV. Комунальні заборгованості та ризики відтермінування

8. Ліцензовані комерційні суб’єкти
   Під такими розуміються постачальники комунальних послуг, що діють на підставі державної або муніципальної ліцензії.

9. Передача ризиків
   У разі наявності сумарної індивідуальної заборгованості населення за комунальними тарифами:

   • ризики послуг з відтермінуванням платежів бере на себе Уряд;

   • як структура, відповідальна за збалансовану економіку агломерації.

10. Заборона соціального тиску
    Забороняється перекладати системні тарифні ризики на окремих споживачів шляхом штрафів, відключень або колективних санкцій.

---

V. Стандарти транслітерації та фінансових повідомлень

11. Транслітерація
    Встановлюється обов’язкове застосування стандарту:

• ISO 9:1995 (розширена кирилиця → латиниця),

• у трансформованій версії для країн ЄС+,

• з вимогою повної зворотної транслітерації без втрати сенсу.

12. Єдиний фінансовий стандарт
    Усі міжбанківські та публічні фінансові повідомлення здійснюються відповідно до:

• ISO 20022,

• з забезпеченням семантичної сумісності між державними, банківськими та муніципальними системами.

---

VI. Прикінцеві положення

13. Ця постанова спрямована на:

• припинення практики “заробляння на забутих коштах”;

• відновлення довіри між громадянином, банком і державою;

• формування економіки пам’яті, а не економіки втрат.