неділя, 14 грудня 2025 р.

Юрій Сенюк: «Пологові будинки майбутнього»

I. Межі класичної філософії та необхідність методології діяльності

Теза 1

Класична філософія не здатна змінювати реальність, бо не працює з практикою діяльності.

Докази

  • Карл Маркс у «Тезах про Фейєрбаха» прямо вказує:

    філософи лише по-різному тлумачили світ, але справа полягає в тому, щоб його змінити.

  • Класична філософія:

    • описує світ,

    • інтерпретує сенси,

    • але не проєктує дії.

  • Економіка та управління не є полем філософії — тут потрібні методологи, а не інтерпретатори.

Висновок

Для змін потрібна методологія — як теорія діяльності, де:

  • центральною практикою є стратегічне проєктування;

  • мислення перевіряється реалізацією, а не текстом.

❗ Проблема України: методологів не готують системно.


II. Що насправді «руйнується» в Україні

Теза 2

В Україні руйнується не майбутнє, а пострадянська дійсність, яка:

  • не здатна себе зберігати;

  • не здатна управляти.

Докази

  • Неможливо зруйнувати майбутнє, яке ще не було збудоване.

  • Те, що руйнується зараз — це:

    • пострадянські інститути,

    • симуляція державного управління,

    • архаїчні уявлення про владу.

Емпіричні приклади

  • Єрмак — демонстрація провалу класичного «державного управління».

  • Міндіч — приклад реальної, хоч і тіньової, ефективності:

    • люди без формальних повноважень

    • вибудували суперефективну систему управління потоками.

Ключове поняття

ЧКК — Чиновник–Корупція–Кримінал

  • На відміну від російського ЧК (силового),

  • українське ЧКК:

    • керує фінансовими потоками;

    • інтегрує міністрів як фігури, але не гравців.

Висновок

Пострадянська держава де-факто замінена мережевою тіньовою системою управління.


III. Ресурсна мотивація vs суб’єктність

Теза 3

Проблема України — не в нестачі ресурсів, а в досуб’єктному стані соціуму.

Докази (антропологічні та соціальні)

  • Найпримітивніша мотивація — ресурсна:

    • «вижити»,

    • «мати що їсти».

  • Цей тип поведінки характерний для:

    • суспільств травми,

    • суспільств голоду,

    • пострадянського досвіду.

Формула Сенюка

  • Одні: «живуть, щоби їсти»

  • Інші: «їдять, щоби жити» — і керують першими

Другі:

  • прагнуть статусу,

  • символічного капіталу,

  • публічного визнання в «пострадянських» медіа.


IV. Чому «пострадянський» = досуб’єктний

Теза 4

Пострадянський соціум — досуб’єктний, тобто:

  • не здатний до самостійної діяльності;

  • функціонує в режимі майже рабської адаптації.

Докази

  • Суб’єктність — це:

    • здатність діяти,

    • брати відповідальність,

    • створювати нову реальність.

  • Без зміни свідомості критична маса суб’єктів не виникає.

Висновок

Без формування суб’єктності:

  • будь-які реформи імітаційні;

  • соціум відтворює залежність.


V. Антагонізм: радянська влада vs суб’єктна громада

Теза 5

Радянська влада і суб’єктна громада — антагоністи.

Докази

  • За наявності радянської моделі влади:

    • суб’єктна громада неможлива.

  • Парадокс:

    • ленінське гасло «Вся влада — радам»

    • реалізувалося саме в незалежній Україні.

Чому?

  • В СРСР влада була:

    • у КПРС,

    • у ЧК/КДБ,

    • але не в радах.

  • В Україні:

    • децентралізація зупинилась на рівні рад і старост;

    • громада як суб’єкт публічного права і діяльності не була поставлена як мета.

Висновок

Реформа місцевого самоврядування:

  • інституційна,

  • але не суб’єктна.


VI. ESG як формат майбутнього (не для всіх)

Теза 6

Світ переходить до ESG-підходу — нового типу суб’єктів діяльності.

Суть ESG

Мотивація виходить за межі прибутку і включає:

  • E — екологічну відповідальність;

  • S — соціальну цінність;

  • G — якісне управління.

Проблема України

  • Кадрів, навчених ESG-логіці, практично немає.

  • Свідомість більшості не готова до цього рівня мотивації.


VII. Відбір, а не «масове спасіння»

Теза 7

Майбутнє не для всіх — а для тих, хто «вагітний майбутнім».

Докази

  • Частина соціуму:

    • «стара не до строку»,

    • не хоче і не може вчитися.

  • Тому потрібен:

    • відбір,

    • формування середовищ навчання,

    • «поза учня».

Метафора

«Пологові будинки майбутнього»
але не для всього соціуму,
а для тих, хто готовий народжувати нове.


Загальний висновок

Позиція Юрія Сенюка — це не песимізм, а жорстка діагностика:

  • пострадянське приречене;

  • майбутнє не виникне автоматично;

  • суб’єктність — ключ;

  • методологія важливіша за ідеологію;

  • ESG — не мода, а новий тип діяльності;

  • зміни починаються з меншості, а не з мас.


 

Немає коментарів:

Дописати коментар