Юрій Сенюк: «Пологові будинки майбутнього»

I. Межі класичної філософії та необхідність методології діяльності

Теза 1

Класична філософія не здатна змінювати реальність, бо не працює з практикою діяльності.

Докази

• Карл Маркс у «Тезах про Фейєрбаха» прямо вказує:

  філософи лише по-різному тлумачили світ, але справа полягає в тому, щоб його змінити.

• Класична філософія:

  • описує світ,

  • інтерпретує сенси,

  • але не проєктує дії.

• Економіка та управління не є полем філософії — тут потрібні методологи, а не інтерпретатори.

Висновок

Для змін потрібна методологія — як теорія діяльності, де:

• центральною практикою є стратегічне проєктування;

• мислення перевіряється реалізацією, а не текстом.

❗ Проблема України: методологів не готують системно.

---

II. Що насправді «руйнується» в Україні

Теза 2

В Україні руйнується не майбутнє, а пострадянська дійсність, яка:

• не здатна себе зберігати;

• не здатна управляти.

Докази

• Неможливо зруйнувати майбутнє, яке ще не було збудоване.

• Те, що руйнується зараз — це:

  • пострадянські інститути,

  • симуляція державного управління,

  • архаїчні уявлення про владу.

Емпіричні приклади

• Єрмак — демонстрація провалу класичного «державного управління».

• Міндіч — приклад реальної, хоч і тіньової, ефективності:

  • люди без формальних повноважень

  • вибудували суперефективну систему управління потоками.

Ключове поняття

ЧКК — Чиновник–Корупція–Кримінал

• На відміну від російського ЧК (силового),

• українське ЧКК:

  • керує фінансовими потоками;

  • інтегрує міністрів як фігури, але не гравців.

Висновок

Пострадянська держава де-факто замінена мережевою тіньовою системою управління.

---

III. Ресурсна мотивація vs суб’єктність

Теза 3

Проблема України — не в нестачі ресурсів, а в досуб’єктному стані соціуму.

Докази (антропологічні та соціальні)

• Найпримітивніша мотивація — ресурсна:

  • «вижити»,

  • «мати що їсти».

• Цей тип поведінки характерний для:

  • суспільств травми,

  • суспільств голоду,

  • пострадянського досвіду.

Формула Сенюка

• Одні: «живуть, щоби їсти»

• Інші: «їдять, щоби жити» — і керують першими

Другі:

• прагнуть статусу,

• символічного капіталу,

• публічного визнання в «пострадянських» медіа.

---

IV. Чому «пострадянський» = досуб’єктний

Теза 4

Пострадянський соціум — досуб’єктний, тобто:

• не здатний до самостійної діяльності;

• функціонує в режимі майже рабської адаптації.

Докази

• Суб’єктність — це:

  • здатність діяти,

  • брати відповідальність,

  • створювати нову реальність.

• Без зміни свідомості критична маса суб’єктів не виникає.

Висновок

Без формування суб’єктності:

• будь-які реформи імітаційні;

• соціум відтворює залежність.

---

V. Антагонізм: радянська влада vs суб’єктна громада

Теза 5

Радянська влада і суб’єктна громада — антагоністи.

Докази

• За наявності радянської моделі влади:

  • суб’єктна громада неможлива.

• Парадокс:

  • ленінське гасло «Вся влада — радам»

  • реалізувалося саме в незалежній Україні.

Чому?

• В СРСР влада була:

  • у КПРС,

  • у ЧК/КДБ,

  • але не в радах.

• В Україні:

  • децентралізація зупинилась на рівні рад і старост;

  • громада як суб’єкт публічного права і діяльності не була поставлена як мета.

Висновок

Реформа місцевого самоврядування:

• інституційна,

• але не суб’єктна.

---

VI. ESG як формат майбутнього (не для всіх)

Теза 6

Світ переходить до ESG-підходу — нового типу суб’єктів діяльності.

Суть ESG

Мотивація виходить за межі прибутку і включає:

• E — екологічну відповідальність;

• S — соціальну цінність;

• G — якісне управління.

Проблема України

• Кадрів, навчених ESG-логіці, практично немає.

• Свідомість більшості не готова до цього рівня мотивації.

---

VII. Відбір, а не «масове спасіння»

Теза 7

Майбутнє не для всіх — а для тих, хто «вагітний майбутнім».

Докази

• Частина соціуму:

  • «стара не до строку»,

  • не хоче і не може вчитися.

• Тому потрібен:

  • відбір,

  • формування середовищ навчання,

  • «поза учня».

Метафора

«Пологові будинки майбутнього»
але не для всього соціуму,
а для тих, хто готовий народжувати нове.

---

Загальний висновок

Позиція Юрія Сенюка — це не песимізм, а жорстка діагностика:

• пострадянське приречене;

• майбутнє не виникне автоматично;

• суб’єктність — ключ;

• методологія важливіша за ідеологію;

• ESG — не мода, а новий тип діяльності;

• зміни починаються з меншості, а не з мас.