Етнос і держава: різні природи, різні логіки

 

Етноси не виникають за наказом і не зникають указами.
Вони формуються століттями, а інколи — тисячоліттями, через спільний побут, ландшафт, господарські навички, міфи, ритуали, мову як живу тканину щоденного життя, а не як інструмент контролю.

Держава ж — інше явище.
Це організація управління, яка завжди потребує:

• уніфікації,

• стандартизації,

• спільної мови права,

• системи обліку,

• механізму передачі наказів і смислів.

Там, де етнос живе, держава кодує.

---

Мова як система кодування, а не «душа народу»

Коли велика держава об’єднує різні етноси, вона змушена обрати єдину систему “кодування та декодування” смислів:

• для суду,

• для адміністрації,

• для армії,

• для торгівлі,

• для освіти.

Римська імперія

Рим складався з десятків етносів:

• італіки,

• кельти,

• ібери,

• греки,

• фракійці,

• семіти,

• германці.

Але латина не була «етнічною мовою всіх».
Вона була:

• мовою права,

• мовою управління,

• мовою легіонів,

• мовою державної логіки.

Це не знищувало етноси — це дозволяло імперії працювати.

---

Британія і “брити”

«Брити» — це не чистий етнос, а державна збірка:

• кельтська основа,

• римський адміністративний шар,

• англо-саксонський компонент,

• норманський управлінський клас.

Англійська мова — не “кров і ґрунт”, а інструмент державного узгодження, який з часом став мовою культури, але починав як мова управління і права.

---

Польща, Росія, інші держави

Те саме відбувалося і відбувається в інших просторах:

• держава збирає різні етнічні масиви,

• вибирає мову управління,

• створює правову й адміністративну надбудову.

Тому:

• “польський етнос” ≠ польська держава

• “російський етнос” ≠ російська держава

Саме тому марно шукати “руський етнос” як однорідну біологічну або культурну сутність.
Є різні східноєвропейські, фінно-угорські, тюркські, кавказькі та інші етноси, об’єднані державним кодом, який називався «руський / російський».

---

Про «боротьбу з мовою»

Коли люди борються з:

• латиною,

• англійською,

• «руською» / російською,

у більшості випадків це не боротьба між етносами.

Це:

• спроба вийти з-під державного тиску певного устрою,

• відмова від нав’язаного коду управління,

• бажання повернути мову з ролі інструмента контролю в роль живої культури.

Це не «хутсі проти тутсі».
Це не біологічна і не племінна війна.

Це конфлікт між живою багатоманітністю етносів і жорсткою уніфікацією державної машини.