Концепція Чотирьох Балансів Держави

(історичний та сучасний погляд на Україну)

---

1. Білий муніципальний баланс

✔️ Суть

Це баланс місцевої громади, інфраструктури, землі та комунальних активів.
Він “білий”, бо повинен бути прозорим, але в Україні він здебільшого необ’єктивізований через невизначеність прав на землю та майно.

✔️ Вміст муніципального балансу:

• земельні ділянки громади (кадастр часто неповний або суперечливий);

• комунальні підприємства;

• дороги, мережі води, тепла, електрики;

• бюджет розвитку;

• баланс соціальних об’єктів: школи, садки, лікарні.

✔️ Проблема

Блокуючим фактором є відсутність повної інвентаризації, через що:

• частина землі “в підвішеному стані”;

• комунальна власність може бути приховано передана;

• громади не можуть розрахувати свої реальні можливості.

✔️ Історичний контекст

У Європі муніципальні баланси з’явилися у ХІХ ст.
В Україні — після 2014 почалися спроби, але вони залишились фрагментованими.

---

2. Білий державний баланс

✔️ Суть

Це баланс держави як власника: земля, надра, інфраструктура, оборонні об’єкти, державні підприємства, бюджетні зобов’язання.

✔️ Проблема

Через “візантійську” систему багато об’єктів:

• не мають єдиної класифікації,

• не внесені у публічний державний реєстр,

• не мають визначеного юридичного статусу або правонаступництва (особливо після СРСР).

Це створює ефект “білої плями”: формально об’єкти є, фактично — ніким не керуються.

✔️ Наслідки

• складно формувати державну політику;

• непрозоре управління активами;

• неможливо побудувати чесну податкову чи бюджетну модель.

---

3. Червоний баланс (підприємці та швидкий обіг)

✔️ Суть

Це динамічний приватний сектор: бізнес, стартапи, торгівля, оборот коштів.
Назва "червоний" символізує швидкість, ризик, рух капіталу.

✔️ Особливості

• бізнес уникає “білих” балансів, бо ті забюрократизовані;

• формується паралельний “червоний” обіг — швидкий, але нестабільний;

• він забезпечує 60–70% життєвості економіки, але часто в тіні, бо “біла” система некерована.

✔️ Сучасна Україна

Після 2022 року червоний баланс став артерією виживання, але тисне на нього:

• військове навантаження;

• релокація;

• нестабільні регуляції;

• високі ризики втрат майна.

---

4. Блакитний баланс (прибутковий, податковий)

✔️ Суть

Це публічно-податковий контур, який акумулює реальні доходи держави.
Сюди входить:

• податки;

• митниця;

• акумульовані залишки;

• дивіденди з держпідприємств;

• міжнародна допомога;

• частка податків із бізнесу.

✔️ Проблема

Блакитний баланс залежить від:

• хаотичного державного балансу;

• часткового “виходу в тінь” червоного балансу;

• нестабільного військового стану.

У результаті податкова стабільність коливається, як хвиля — “блакитний баланс” має колір води саме через це.

---

5. Зелений баланс (військовий)

✔️ Суть

Це воєнні витрати, мобілізаційний ресурс, логістика, техніка, безпека.

✔️ Чому зелений?

Колір форми, колір оборони, колір сектору безпеки.

✔️ Особливість України

Після 2022 року зелений баланс став домінуючим.
Фактично:

• зелений “з’їдає” блакитний і частково червоний;

• тримається на зовнішній допомозі;

• залежить від реєстрів, яких немає (облік майна війська, резерви, відбудова).

---

🧭 Взаємозв’язок чотирьох балансів

Модель працює так:

Баланс	Матеріальна база	Фінансування	Проблема
Білий муніципальний	Земля, інфраструктура	Блакитний баланс	Немає об’єктивізації
Білий державний	Надра, дороги, активи	Блакитний баланс	Немає класифікації та обліку
Червоний	Бізнес, ринок	Самофінансування	Тінізація
Блакитний	Податки, мита	Залежить від усіх	Нестабільність
Зелений	Оборона	Блакитний + допомога	Надзвичайне навантаження

---

📜 Історичний вимір

Ця система нагадує етапи державотворення в Європі:

Середньовіччя → Феодальні баланси

• земля не інвентаризована;

• взаємини персональні.

XIX століття → Національні баланси

• кадастри;

• промислові реєстри;

• публічні стандарти.

XXI століття → Баланси складних держав

• цифрові реєстри;

• прозорі протоколи;

• ISO20022, INSPIRE, класифікатори ЄС.

Україна зараз одночасно живе у трьох епохах:

• муніципалітети — у XIX ст.;

• держава — у XX ст.;

• бізнес — у XXI ст. (в частині швидкості та інновацій);

• оборона — в умовах повної мобілізації.