Project of Transliteration Standard for Financial and Customs Operations (ISO 20022)

 Project of Transliteration Standard for Financial and Customs Operations (ISO 20022)

1. Introduction

Financial and customs operations require correct transliteration of Cyrillic characters into Latin script and their reverse transliteration. Given the different linguistic features of Cyrillic and special characters of European Latin scripts, a unified transliteration standard is necessary to prevent errors in large data sets.

2. Main Issues

1. Multilingualism: Cyrillic systems have unique characters (білоруські, казахські, українські, сербські літери), while Latin scripts in the EU include specific letters (ø, đ, š, č, etc.).

2. Lack of a universal standard: National transliteration systems exist, but there is no single international standard for financial and customs operations.

3. Manual correction: Current systems require manual adjustment of transliteration, slowing down the processing of large data volumes.

3. Proposed Transliteration System

3.1. Basic Principles

• Use of a unified alphabet for transliteration (based on ISO 9, BGN/PCGN, ICAO).

• Preservation of readability of identifiers (names, titles, terms) without loss of information.

• Support for reverse transliteration without distortion of the original meaning.

3.2. Transliteration Table

For a standardized approach, we use an adapted ISO 9 system, ensuring unambiguous conversion:

Cyrillic	Latin (ISO 9)	Alternative Variant
А а	A a	A a
Б б	B b	B b
В в	V v	V v
Г г	G g	H h (українське "Г")
Ґ ґ	G g	G g
Д д	D d	D d
Е е	E e	E e
Є є	Je je	Ye ye
Ж ж	Zh zh	Ž ž
З з	Z z	Z z
И и	I i	Y y
І і	I i	I i
Ї ї	Ji ji	Yi yi
Й й	J j	Y y
К к	K k	K k
Л л	L l	L l
М м	M m	M m
Н н	N n	N n
О о	O o	O o
П п	P p	P p
Р р	R r	R r
С с	S s	S s
Т т	T t	T t
У у	U u	U u
Ф ф	F f	F f
Х х	Kh kh	H h
Ц ц	Ts ts	C c
Ч ч	Ch ch	Č č
Ш ш	Sh sh	Š š
Щ щ	Shch shch	Šč šč
Ю ю	Ju ju	Yu yu
Я я	Ja ja	Ya ya

3.3. Automation and Transliteration Gateway

Development of an API gateway for automatic transliteration with the following capabilities:

• Use of rule-based databases for different languages (українська, білоруська, казахська, сербська, etc.).

• Optimization for financial and customs services.

• Support for reverse transliteration from Latin to Cyrillic using encoded special symbols.

4. Implementation of Intermediate Encoding

To prevent data loss during reverse conversion, intermediate encoding is proposed:

1. Option 1: Use of a unified code for each character that retains the original information.

2. Option 2: Use of an extended table with language-specific markers (e.g., "uk-Є" for Ukrainian "Є", "ru-E" for Russian "Э").

5. Conclusions

• Creating a single transliteration standard for financial and customs services will eliminate manual errors and simplify data processing.

• An automated API gateway will provide fast and accurate transliteration according to ISO 9 and adapted rules for each language.

• Using intermediate encoding will help maintain accuracy in reverse data conversion.

6. Next Steps

1. Gather feedback from customs and financial institutions regarding current issues.

2. Develop an API for testing on large data sets.

3. Implement a pilot project in banks and customs services to evaluate effectiveness.

Проект стандарту транслітерації для фінансових та митних операцій (ISO 20022)

1. Вступ

Фінансові та митні операції вимагають коректної транслітерації кириличних символів у латиницю та їхньої зворотної транслітерації. Враховуючи різні мовні особливості кирилиці та спеціальні символи європейських мов латиниці, необхідно створити єдиний стандарт транслітерації для запобігання помилкам у великих масивах даних.

2. Основні проблеми

1. Багатомовність: кириличні системи мають унікальні символи (білоруські, казахські, українські, сербські літери), а латиниця в ЄС містить специфічні літери (ø, đ, š, č тощо).

2. Відсутність універсального стандарту: існують національні системи транслітерації, проте немає єдиного міжнародного стандарту для фінансових і митних операцій.

3. Ручне виправлення: поточні системи потребують ручного коригування транслітерації, що уповільнює обробку великих масивів інформації.

3. Запропонована система транслітерації

3.1. Основні принципи

• Використання уніфікованого алфавіту для транслітерації (відповідно до ISO 9, BGN/PCGN, ICAO).

• Збереження читаємості ідентифікаторів (імен, назв, термінів) без втрати інформації.

• Підтримка зворотної транслітерації без спотворення початкового значення.

3.2. Таблиця транслітерації

Для уніфікованого підходу використаємо адаптовану систему ISO 9, що забезпечує однозначне перетворення:

Кирилиця	Латиниця (ISO 9)	Альтернативний варіант
А а	A a	A a
Б б	B b	B b
В в	V v	V v
Г г	G g	H h (українське "Г")
Ґ ґ	G g	G g
Д д	D d	D d
Е е	E e	E e
Є є	Je je	Ye ye
Ж ж	Zh zh	Ž ž
З з	Z z	Z z
И и	I i	Y y
І і	I i	I i
Ї ї	Ji ji	Yi yi
Й й	J j	Y y
К к	K k	K k
Л л	L l	L l
М м	M m	M m
Н н	N n	N n
О о	O o	O o
П п	P p	P p
Р р	R r	R r
С с	S s	S s
Т т	T t	T t
У у	U u	U u
Ф ф	F f	F f
Х х	Kh kh	H h
Ц ц	Ts ts	C c
Ч ч	Ch ch	Č č
Ш ш	Sh sh	Š š
Щ щ	Shch shch	Šč šč
Ю ю	Ju ju	Yu yu
Я я	Ja ja	Ya ya

3.3. Автоматизація та шлюз транслітерації

Розробка API-шлюзу для автоматичної транслітерації з такими можливостями:

• Використання бази правил для різних мов (українська, білоруська, казахська, сербська тощо).

• Оптимізація для фінансових та митних служб.

• Підтримка зворотної транслітерації з латиниці в кирилицю за допомогою кодування спеціальних символів.

4. Впровадження проміжного кодування

Для запобігання втратам при зворотному перетворенні пропонується використовувати проміжне кодування:

1. Варіант 1: Використання уніфікованого коду для кожного символу, що зберігає вихідну інформацію.

2. Варіант 2: Використання розширеної таблиці з позначками мови (наприклад, "uk-Є" для українського "Є", "ru-E" для російського "Э").

5. Висновки

• Створення єдиного стандарту транслітерації для фінансових і митних служб дозволить усунути ручні помилки та спростити обробку даних.

• Автоматизований API-шлюз забезпечить швидку та точну транслітерацію у відповідності до ISO 9 та адаптованих правил для кожної мови.

• Використання проміжного кодування допоможе зберігати точність при зворотному перетворенні інформації.

6. Подальші кроки

1. Збір відгуків від митних та фінансових установ щодо поточних проблем.

2. Розробка API для тестування на великих масивах даних.

3. Впровадження пілотного проекту в банках і митницях для оцінки ефективності.