Боксологія. Глава 11. Геометричний експеримент.

Геометричний експеримент

У Боксології ми прийшли до висновку, що жодна теорія науки не може бути абсолютно завершеною.
Вона завжди ґрунтується на:
аксіомах, які самі по собі є лише домовленістю;
обмеженнях Геделя, що вказують на неповноту будь-якої системи;
недосконалості числового апарату, адже навіть елементарні співвідношення — як відношення довжини кола до його радіуса — виражаються нескінченними і неточними коефіцієнтами;
евклідовій геометрії, яка надмірно спирається на ментальні уявлення дослідника та його здатність уявляти «правильний» простір;
дозволах та заборонах, що накладає наукова традиція, іноді штучно звужуючи поле пошуку.
Частково ці межі долаються завдяки методам, які виходять за рамки строгого формалізму — як, наприклад, метод Дюркгейма, що дозволяє подивитися на людину й суспільство не лише через цифри, а й через структуру взаємодій.
Але остаточним кроком, який пропонує Боксологія, є геометричний експеримент.
Сутність методу 
Геометричний експеримент — це принцип:
Це означає: не обмежуватися абстрактними розрахунками чи уявними конструкціями, а створювати на практиці:
малювати,
будувати графічні образи,
конструювати моделі,
комбінувати різні підходи у єдиній формі.
Цей експеримент не є тільки технічним прийомом. Він є шляхом пізнання, який дозволяє перевірити:
що є що, а що чим не є.
Майстерня Боксології
Майстерня Боксології — це не лабораторія у класичному сенсі, а простір, де відбувається живе випробування геометрії. Тут малюнок стає моделлю, модель стає гіпотезою, а гіпотеза повертається у форму нового малюнка.
У цьому колі взаємоперетворень народжується справжнє розуміння:
не лише теоретичне, а й практичне.
Гасло Боксології
Наш підсумок можна виразити простим гаслом:
«Геометричний експеримент — це шлях подолання межі пізнання».