Боксологія. Глава 9. Тор та простір Мінковського.

 🌀 Тор і простір Мінковського у системі Т–1, Т, Т+1

1. Геометричне підґрунтя
Простір Мінковського — чотиривимірна модель, де час інтегрований у геометрію як координата, а події описуються конусами причинності. У ньому будь-який стан — це точка з координатами (x, y, z, t).
Тор — замкнута поверхня з подвійною періодичністю, яка в контексті Боксології може відображати не лише простір, а й циклічність інформації: повернення минулого у майбутнє через інші “горловини”.
Поєднання Тору і простору Мінковського дозволяє бачити історію не лінійно, а як замкнутий об’єм із нескінченними варіаціями руху між секторами.
2. Метрика трьох фаз: Т–1, Т, Т+1
Т–1 (Метавселенна пам’яті)
Це ще не зовсім минуле, а передісторія: рівень передумов і прихованих факторів, які вже не усвідомлюються, але впливають на систему. У просторі Мінковського — це "затінені області" поза нашим світловим конусом, але які закладають початкові умови.
Т (Метавселенна досвіду)
Це наш поточний шар: формалізовані знання, експерименти, модельні розрахунки. Він функціонує як локально плоска геометрія Мінковського — ми працюємо з відомими факторами, робимо виміри, будуємо модельні рівняння. У топології Тору — це один стабільний цикл, що замикається.
Т+1 (Метавселенна ймовірностей)
Це дерево майбутнього, яке насправді не є лінійним, а утворює багатовимірний пучок траєкторій.
У Мінковському це безліч можливих конусів майбутнього, з яких реалізується лише одна траєкторія. У Торовій топології — це прорив через «горловину» у новий цикл.
3. Конфлікт метавселенних
Т і Т+1 конфліктують через обмеженість моделі: ми беремо кілька параметрів (тиск, температуру, корозію), а майбутнє визначається мільйоном взаємодій.
Приклад “Титан” — точний розрахунок (Т) не врятував від асиметричного охолодження (неврахований фактор Т+1).
Тут проявляється метрика Тору: навіть маленьке відхилення у фазовому просторі може завести систему у зовсім іншу "горловину" подій.
4. Формальне описання (через F(t))
Введемо флуктуаційний горизонт F(t) — множину ймовірних станів при переході:
T* — модельне майбутнє (обмежена проекція).
T# — реалізоване майбутнє (реальна траєкторія).
Простір Мінковського тут грає роль каркасу координат, а Тор — топології відхилень і
альтернативних шляхів.
5. Філософський висновок
У системі Т–1, Т, Т+1 світ виглядає як тороїдальна структура у просторі Мінковського:
Т–1 — приховане поле причинності (пам’ять минулих всесвітів);
Т — локальний цикл із формалізованою метрикою;
Т+1 — розгалужене дерево можливостей, де кожна гілка може стати новим тором.
Отже, конфлікт метавселенних — це не катастрофа, а точка біфуркації, де старий тор замикається, а новий народжується через "горловину" майбутнього.