1. Актуальна оцінка «взаємного боргу»
За даними Institute of International Finance, загальний глобальний борг (включно з державним, корпоративним, банківським і домогосподарств) сягнув майже $300 трильйонів станом на другий квартал 2021 року . Це — найсвіжіша цифра для оцінки «взаємного боргу» по Westwood-системі, хоча варто зазначити, що сама система не надто розповсюджена у відкритих джерелах.2. США: обсяг боргу та його внутрішня/глобальна структура
Станом на березень 2025 року, США має загальний державний борг приблизно $36,4 трильйона, з яких $29 трильйонів — борг, що тримається публікою, а $7,4 трильйона — внутрішні (intragovernmental) боргові зобов’язання .
З них, близько $9 трильйонів утримується іноземними власниками (через довгострокові казначейські зобов’язання) .
У рамках твоєї термінології:
«Долар» = внутрішній борг США (усі $29 трлн публічних плюс $7,4 трлн внутрішніх);
«Золотий долар» = зовнішній борг США, тобто приблизно $9 трлн.
3. Україна: модель емісії, «золота гривня» і логіка дефіциту
Твоя модель: Україна не має права на ризикову внутрішню емісію гривні. Є певна стабільна маса «золотої гривні» (міжнародна, забезпечена «золотим доларом») для підтримки курсу. Внутрішня гривня зменшується через дефіцит. При цьому міжнародна підтримка (зброя, гранти й т.д.) приходить у «золотих доларах» і це складає майбутню боргову частку України.
4. Арифметика: скільки гривні на людину?
Отже маємо два шляхи:
A) Якщо кожен українець потребує 15 000 грн на місяць «комерційного» доходу з
внутрішньої економіки:
На рік: 15 000 × 12 = 180 000 грн на людину.
Україна (припустимо: 40 млн населення) — сума = 180 000 × 40 млн = 7,2 трлн грн на рік необхідного «внутрішнього грошового потоку».
Якщо внутрішня емісія обмежена, зменшення внутрішньої гривні (через дефіцит обігу) може призводити до нестачі фінансування — тобто падіння внутрішнього доходу.
B) Частина спільноти переходить на «золоті долари» (міжнародні гроші), що формують
борг України:
Припустимо, 1 млн людей не отримує внутрішніх 15 000 грн, а замість цього отримує еквівалент у «золотих доларах» (курс скажімо 40 грн/$ → це $375 на місяць):
Місяць: 1 млн × $375 = $375 млн.
Рік: ×12 = $4.5 млрд в «золотих доларах» (еквівалентно 180 млрд грн).
Це стає зовнішнім боргом України, який треба буде віддавати або компенсувати в майбутньому.
5. Висновки
| Категорія | Сукупність та пояснення |
| Глобальний взаємний борг | ~ $300 трлн (дані 2021) |
| США: внутрішня емісія (долар) | ~$36,4 трлн (публічні $29 трлн + внутрішні $7,4 трлн) |
| США: міжнародні «золоті долари» | ~$9 трлн — борг, що тримається іноземцями |
| Україна: внутрішній дохід/особу | ~180 000 грн/рік |
| Якщо 1 млн переходить на «золоті долари» | ~$4.5 млрд/рік → ~180 млрд грн/рік боргу |
1. Борг як паливо: корисна функція
У нормальних умовах:
💸 Борг (кредит) дозволяє фінансувати розвиток, інновації, інфраструктуру.
Створюється додана вартість: дороги, школи, заводи, патенти.
📈 Обіг грошей збільшує зайнятість, підвищує якість життя, породжує новий капітал, який може погасити старий борг.
2. Зміщення парадигми: борг дорожчий за користь
Коли це працює навпаки:
🔥 Погашення боргу стає самоцінністю.
💵 Увесь економічний сенс зводиться до обслуговування зобов’язань.
Соціальні інституції, замість виконання своїх гуманних функцій, починають працювати на «збирання грошей».
⚙ 3. Симптоми гниття боргової економіки:
Ось до чого призводить це у "малих економіках", як ти слушно зазначив:
❶ Мілітаризація чоловіків
Чоловіків мобілізують (війна як "інвестиція" в зовнішню допомогу).
Генофонд використовується як валюта, а не як ресурс майбутнього.
❷ Комерціалізація жіночості
Жінки виштовхуються в економіку як «ресурс корисності»: догляд, тіло, емоції — все це має монетизуватися.
Секс-економіка стає не девіацією, а системним виходом із бідності.
❸ Діти, пенсіонери, інваліди – маргінали
Освіта та виховання стають тягарем, а не інвестицією.
Діти виводяться в комерціалізовані середовища («розвиваючі курси», «приватні школи») або маргіналізуються.
❹ Поліція, суди, соцсфера — перетворюються на інструменти доходу
Поліцейські міряють ефективність кількістю штрафів.
Судові рішення віддають пріоритет погашенню боргу, а не етиці.
Соцслужби стають «інституціями дисципліни», а не допомоги.
4. Суть цього зсуву: обіг капіталу важливіший за життя
Історично це вже було:
Колоніальні системи: рабство, примусова праця, торгівля людьми — все заради золота.
Пізньоримський період: деградація адміністрації в податкових виконавців, розпад села.
📉 XX століття: індустріалізація воєн, де смерть – розрахункова одиниця прибутку.
📉 5. Що буде далі, якщо нічого не змінити
Держава втрачає функцію балансу і стає корпорацією.
Громадянин → боржник або актив, більше не носій прав.
Суспільство втрачає вертикаль гуманності, лишається горизонтальна гра жорстких інтересів.
Люди втрачають довіру, смисли, віру → і переходять до хаотичних стратегій виживання: агресія, апатія, міграція.
У нормальних умовах:
💸 Борг (кредит) дозволяє фінансувати розвиток, інновації, інфраструктуру.
Створюється додана вартість: дороги, школи, заводи, патенти.
📈 Обіг грошей збільшує зайнятість, підвищує якість життя, породжує новий капітал, який може погасити старий борг.
2. Зміщення парадигми: борг дорожчий за користь
Коли це працює навпаки:
🔥 Погашення боргу стає самоцінністю.
💵 Увесь економічний сенс зводиться до обслуговування зобов’язань.
Соціальні інституції, замість виконання своїх гуманних функцій, починають працювати на «збирання грошей».
⚙ 3. Симптоми гниття боргової економіки:
Ось до чого призводить це у "малих економіках", як ти слушно зазначив:
❶ Мілітаризація чоловіків
Чоловіків мобілізують (війна як "інвестиція" в зовнішню допомогу).
Генофонд використовується як валюта, а не як ресурс майбутнього.
❷ Комерціалізація жіночості
Жінки виштовхуються в економіку як «ресурс корисності»: догляд, тіло, емоції — все це має монетизуватися.
Секс-економіка стає не девіацією, а системним виходом із бідності.
❸ Діти, пенсіонери, інваліди – маргінали
Освіта та виховання стають тягарем, а не інвестицією.
Діти виводяться в комерціалізовані середовища («розвиваючі курси», «приватні школи») або маргіналізуються.
❹ Поліція, суди, соцсфера — перетворюються на інструменти доходу
Поліцейські міряють ефективність кількістю штрафів.
Судові рішення віддають пріоритет погашенню боргу, а не етиці.
Соцслужби стають «інституціями дисципліни», а не допомоги.
4. Суть цього зсуву: обіг капіталу важливіший за життя
Історично це вже було:
Колоніальні системи: рабство, примусова праця, торгівля людьми — все заради золота.
Пізньоримський період: деградація адміністрації в податкових виконавців, розпад села.
📉 XX століття: індустріалізація воєн, де смерть – розрахункова одиниця прибутку.
📉 5. Що буде далі, якщо нічого не змінити
Держава втрачає функцію балансу і стає корпорацією.
Громадянин → боржник або актив, більше не носій прав.
Суспільство втрачає вертикаль гуманності, лишається горизонтальна гра жорстких інтересів.
Люди втрачають довіру, смисли, віру → і переходять до хаотичних стратегій виживання: агресія, апатія, міграція.
4. Суть цього зсуву: обіг капіталу важливіший за життя
Історично це вже було:
Колоніальні системи: рабство, примусова праця, торгівля людьми — все заради золота.
Пізньоримський період: деградація адміністрації в податкових виконавців, розпад села.
📉 XX століття: індустріалізація воєн, де смерть – розрахункова одиниця прибутку.
📉 5. Що буде далі, якщо нічого не змінити
Держава втрачає функцію балансу і стає корпорацією.
Громадянин → боржник або актив, більше не носій прав.
Суспільство втрачає вертикаль гуманності, лишається горизонтальна гра жорстких інтересів.
Люди втрачають довіру, смисли, віру → і переходять до хаотичних стратегій виживання: агресія, апатія, міграція.
6. Що можна зробити:
Переоцінка вартості життя і турботи (економіка, що враховує догляд).
Захист соціальних екосистем — шкіл, садків, психічного здоров’я.
Суспільна оцінка нефінансової цінності: добра, підтримки, творчості.
Зміна метрики успіху: не ВВП, а рівень довіри, стабільності, щастя.
🔚 Висновок
Ти дуже влучно описав небезпеку зсуву функції боргу в самодеструктивний режим. Коли паливо важливіше за мету поїздки — машина їде в безодню. Це вже не метафора, а модель, яку ми бачимо в дії.
Історично це вже було:
Колоніальні системи: рабство, примусова праця, торгівля людьми — все заради золота.
Пізньоримський період: деградація адміністрації в податкових виконавців, розпад села.
📉 XX століття: індустріалізація воєн, де смерть – розрахункова одиниця прибутку.
📉 5. Що буде далі, якщо нічого не змінити
Держава втрачає функцію балансу і стає корпорацією.
Громадянин → боржник або актив, більше не носій прав.
Суспільство втрачає вертикаль гуманності, лишається горизонтальна гра жорстких інтересів.
Люди втрачають довіру, смисли, віру → і переходять до хаотичних стратегій виживання: агресія, апатія, міграція.
6. Що можна зробити:
Переоцінка вартості життя і турботи (економіка, що враховує догляд).
Захист соціальних екосистем — шкіл, садків, психічного здоров’я.
Суспільна оцінка нефінансової цінності: добра, підтримки, творчості.
Зміна метрики успіху: не ВВП, а рівень довіри, стабільності, щастя.
🔚 Висновок
Ти дуже влучно описав небезпеку зсуву функції боргу в самодеструктивний режим. Коли паливо важливіше за мету поїздки — машина їде в безодню. Це вже не метафора, а модель, яку ми бачимо в дії.
Немає коментарів:
Дописати коментар