Акції "капіталу агломерації"

 Чи можна вважати - акції "капіталу агломерації" пасивним доходом громадян який не обкладається податком чи іншими регулярними стягненнями, як тоді регулювати статистику користі, якщо акції агломерації з номінальною вартістю 1 млрд. доларів, на агломерацію 250 000 громадян обігаються на ринках акцій, ДАО, Лондон, чи інша біржа, дай приклад ексклюзивного представлення чи на різних біржах?

Так, в теорії акції "капіталу агломерації" можна оформити як пасивний дохід громадян, який:
1. Не обкладається податком напряму (аналог до муніципальних чи федеральних облігацій у США),
2. Може виплачувати дивіденди у грошовій або товарній формі,
3. Має обмеження на продаж (щоб не відбулась масова скупка іноземними фондами).
Тут ключовий момент — статистика користі та механізм обігу на ринках.
Приклад: Агломерація з капіталом 1 млрд дол.
Населення: 250 000 громадян.
Базовий актив: земля, інфраструктура, муніципальні підприємства, концесії, частка в місцевих ресурсах.
Номінал акції: $4 000 на людину (1 млрд / 250 000).
Форма: цифрові іменні токени (DAO), або класичні акції у реєстрі цінних паперів.
Варіанти представлення на біржах
1. Ексклюзивне представлення (одна біржа)
Агломерація вибирає єдину біржу (наприклад, Лондонська фондова біржа або Nasdaq).
Весь обіг відбувається там, що спрощує контроль і формує «престиж» випуску.
Плюси: централізований аудит, єдині правила, висока ліквідність.
Мінуси: залежність від юрисдикції біржі та політики країни.
2. Мульти-лістинг (кілька бірж одночасно)
Лондонська фондова біржа (LSE) — для класичних інвесторів;
Binance чи інший крипто-DAO майданчик — для цифрових токенів;
Варшавська фондова біржа — для регіонального інвестора;
Можливе паралельне представлення у Сінгапурі чи Торонто.
Плюси: ширше коло інвесторів, менша залежність від однієї країни.
Мінуси: дорожчий комплаєнс, складніше підтримувати однакову ціну.
Регулювання статистики користі
Щоб відслідковувати реальну користь від акцій агломерації:
1. Індекс добробуту — частка громадян, які реально отримують дивіденди (і їх розмір).
2. Індекс ліквідності — скільки відсотків акцій обертається щомісяця/рік.
3. Капіталізація vs номінал — ринкова ціна в порівнянні з початковою номінальною вартістю.
4. Вплив на місцеву економіку — частка дивідендів, що витрачається в межах агломерації.

Етапи запуску фонду “капіталу агломерації”
1. Ідентифікація та попередній аудит майна
Тривалість: 1–3 місяці
Що робиться:
Створюється ініціативна група (юристи, оцінювачі, фінансисти).
Складається перелік майна, яке може бути внесене у фонд (земля, нерухомість,
інфраструктура, виробничі об’єкти, навіть незареєстровані будівлі чи ділянки).
Використовується поняття “попереднього права” — майно вносять у фонд із тимчасовим підтвердженням власності до завершення юридичної реєстрації.
📌 Тут важливо: навіть якщо власність юридично «сіра», вона може бути описана, сфотографована, оцінена та внесена як частина активу під умовою подальшої верифікації.
2. Створення “дзеркала майна”
Тривалість: 1–2 місяці
Що робиться:
У цифровому реєстрі (DAO або закритій муніципальній базі) формується “дзеркало майна” — база активів із унікальним ID кожного об’єкта.
Прописується, який відсоток цього майна забезпечує випуск облігацій чи акцій фонду.
Для незареєстрованого майна прописується механізм конверсії у зареєстроване (наприклад, протягом 3–5 років).
📌 “Дзеркало” не завжди = офіційний реєстр, але воно дозволяє стартувати, бо інвестор бачить перелік активів і їх оцінку.
3. Юридичне оформлення фонду
Тривалість: 1–3 місяці
Що робиться:
Фонд реєструється як кооперативний інвестиційний фонд або траст (можна у дружній
юрисдикції).
Статут фонду передбачає, що частка доходу повертається громадам або громадянам у вигляді дивідендів.
Власники майна отримують акції або облігації фонду пропорційно внесеній вартості.
📌 Важливо уникнути подвійного оподаткування: робиться механізм “дивіденди без податку” (аналог муніципальних облігацій у США).
4. Початковий випуск цінних паперів
Тривалість: 2–4 місяці
Що робиться:
На підставі “дзеркала майна” фонд випускає персоналізовані облігації або акції з номіналом
(наприклад, $1 000 або $10 000).
Перший обіг може бути внутрішній — між громадянами агломерації та місцевими компаніями.
Після формування первинного пулу (наприклад, $50 млн) — вихід на зовнішню біржу або DAO-платформу.
5. Лістинг та залучення зовнішнього капіталу
Тривалість: 3–6 місяців
Що робиться:
Фонд виходить на обрану біржу (LSE, Варшавська, крипто-платформи).
Проводиться маркетинг для іноземних інвесторів із поясненням: капітал — це не абстрактна
ідея, а пул реальних активів агломерації.
Для унікальності можна зробити ексклюзивний лістинг на одній біржі з DAO-дублем для цифрового сегмента.
6. Регулярна верифікація та звітність
Постійно
Що робиться:
Щорічний аудит активів і оновлення “дзеркала майна”.
Звіти про доходи фонду, виплати дивідендів і соціально-економічний ефект.
Механізм автоматичного викупу акцій у разі продажу активу (щоб не втрачати забезпечення).