неділя, 13 липня 2025 р.

Місцевий Закон. Про єдині відомчі асиметричні агломерації та порядок надання і відшкодування послуг громадянам

 ЗАКОН УКРАЇНИ

Про єдині відомчі асиметричні агломерації та порядок надання і відшкодування послуг громадянам

Стаття 1. Загальні положення

  1. Цей Закон визначає правові засади створення, функціонування та взаємодії єдиних відомчих асиметричних агломерацій (ЄВАА), які надають реальні публічні послуги громадянам, незалежно від їхньої зареєстрованої громади проживання.

  2. Закон регулює порядок обліку наданих послуг, ведення відповідного протоколу, а також механізми відшкодування витрат між територіальними громадами на основі обумовленої частки вартості, наближеної до статистично обґрунтованої вартості аналогічних послуг.

Стаття 2. Визначення термінів

  1. Єдина відомча асиметрична агломерація (ЄВАА) — сукупність об’єктів певного функціонального профілю (медичного, освітнього, культурного тощо), які утворюють просторово-функціональну систему, фінансуються однією територіальною громадою або органом публічної влади, але надають систематичні послуги громадянам інших територіальних громад.

  2. Агломераційна послуга — послуга, яка надається в межах ЄВАА та відповідає критеріям регулярності, відкритості доступу та суспільної значущості.

  3. Протокол реальних послуг — електронний чи паперовий журнал обліку фактів надання послуг громадянам, які не є жителями або платниками податків у відповідній територіальній громаді.

  4. Взаємне відшкодування — фінансовий механізм компенсації витрат, що виникають у зв’язку з наданням послуг жителям інших громад, відповідно до розрахункової (статистичної) частки вартості послуг.

Стаття 3. Принципи функціонування ЄВАА

  1. ЄВАА формуються на засадах:
    а) добровільного об’єднання або міжмуніципальної співпраці;
    б) фіксації перехресних потоків послуг;
    в) забезпечення рівного доступу громадян до базових послуг;
    г) компенсаційної справедливості між громадами.

  2. ЄВАА можуть функціонувати між громадами, районами, містами або регіонами в межах України.

Стаття 4. Сфери, до яких застосовується Закон

  1. Закон застосовується до таких сфер:
    а) охорона здоров’я (медичні заклади, пологові будинки, швидка допомога тощо);
    б) освіта (школи, дитсадки, професійно-технічні та вищі навчальні заклади);
    в) культура (бібліотеки, музеї, мистецькі школи, театри);
    г) соціальні послуги;
    д) спортивні, логістичні, адміністративні послуги — за умови регулярного доступу мешканців інших громад.

Стаття 5. Протокол реальних послуг

  1. Кожен суб’єкт надання послуг у межах ЄВАА зобов’язаний вести облік послуг, що надані мешканцям інших громад.

  2. Протокол ведеться з урахуванням:
    а) ідентифікації отримувача послуги (без розголошення персональних даних);
    б) дати та характеру послуги;
    в) одиничної та накопиченої вартості.

  3. Протоколи щоквартально надаються до об’єднаного Координаційного органу міжгромадського співробітництва або уповноваженої міжмуніципальної структури.

Стаття 6. Механізм взаємного відшкодування

  1. Витрати на надані агломераційні послуги підлягають відшкодуванню територіальними громадами, мешканці яких отримали відповідні послуги.

  2. Відшкодування здійснюється:
    а) згідно з попередньо укладеними угодами про міжгромадське співробітництво;
    б) за методикою розрахунку середньої вартості послуги, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

  3. Спори щодо розміру компенсації вирішуються в адміністративному або судовому порядку.

Стаття 7. Координаційні органи ЄВАА

  1. Для управління, моніторингу та координації дій у межах ЄВАА створюються Координаційні ради з представників зацікавлених громад.

  2. Повноваження ради включають:
    а) аналіз потоків послуг;
    б) перегляд ставок компенсації;
    в) розробку стратегій збалансованого розвитку;
    г) інформування громадян.

Стаття 8. Заключні положення

  1. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
    а) розробити методику розрахунку компенсацій;
    б) забезпечити нормативну підтримку електронного обліку послуг;
    в) передбачити міжмуніципальні гранти на розвиток ЄВАА.

  2. Органи місцевого самоврядування мають право укладати договори між собою на основі цього Закону.

Стаття 9. Єдині реєстри та мапа візуалізації агломерацій

  1. Реєстрація, облік та взаємодія учасників єдиних відомчих асиметричних агломерацій (ЄВАА) здійснюється через систему електронних реєстрів, відповідно до Закону України "Про електронні публічні реєстри та бази даних".

  2. У складі системи електронного обліку функціонують:
    а) Реєстр суб’єктів агломераційних послуг;
    б) Реєстр громадян, які отримали послуги поза межами громади реєстрації;
    в) Реєстр саморегулівних організацій (СРО), що координують надання послуг у сферах охорони здоров’я, освіти, культури, логістики та ін.;
    г) Реєстр агломераційних одиниць (закладів, установ, комплексів).

  3. Національна єдина геопросторова мапа агломерацій формується у відкритому доступі на базі Геоінформаційної системи України з інтеграцією даних з:

    • Державного земельного кадастру;

    • Реєстру саморегулівних організацій;

    • Протоколів реальних послуг.
      Карта повинна відображати просторові межі агломерацій, інтенсивність надання послуг, обсяги перехресного використання та індикатори потреб у компенсації.

  4. Просторове орієнтування та ідентифікація усіх об'єктів, територій, громад і агломерацій здійснюється згідно з номерною системою КАТОТТГ (Класифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад).
    Кожна одиниця обліку повинна мати чітко визначений КАТОТТГ-код, що забезпечує уніфікованість записів у протоколах, реєстрах, мапі агломерацій та кадастровій інформації.

  5. Ведення та адміністрування реєстрів і карти забезпечує Служба перманентного публічного земельного та агломераційного кадастру, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань цифрової трансформації, просторового планування та публічного адміністрування.

  6. Реєстр саморегулівних організацій є невід'ємною частиною загальної агломераційної інфраструктури і повинен містити:

    • назву СРО,

    • галузь дії,

    • координати зон відповідальності,

    • відповідні КАТОТТГ-коди територій діяльності,

    • структуру взаємодії з територіальними громадами,

    • відповідальних осіб і юридичні документи.

Уточнення до попередньої редакції Статті 5:

(додати новий пункт до Статті 5 — після пункту 3)
4. Протокол реальних послуг формується на базі єдиного державного електронного реєстру з прив’язкою до унікального коду громадянина та агломераційної установи. Дані автоматично оновлюються на мапі агломерацій із зазначенням потоків послуг та міжтериторіальних взаємозалежностей.


а чи буде конституційним "місцевий закон" прийнятий Київською, Ірпінською, Бучанською громадою з відкритим приєднанням інших громад?
ChatGPT сказал:

Дуже хороше і глибоке питання.
Коротка відповідь: так, це може бути конституційним, але з певними умовами — зокрема, якщо мова не про "закон у конституційному розумінні", а про локальний нормативно-правовий акт міжмуніципального рівня, наприклад, Статут або Хартію співпраці, укладену відповідно до чинного законодавства України.

📌 Чому "місцевий закон" — юридично умовна назва?

Українська Конституція (статті 92, 140–146) і Закон "Про місцеве самоврядування" не передбачають можливість ухвалення "закону" як форми нормативно-правового акту на місцевому рівні.
Законодавчу функцію в Україні здійснює виключно Верховна Рада України.

Однак місцеві громади мають право самостійно ухвалювати статути, рішення рад, а також укладати угоди про міжмуніципальну співпрацю (згідно із Законом України "Про співробітництво територіальних громад" від 17.06.2014 № 1508-VII).

✅ Що можна зробити в межах Конституції:

1. Міжмуніципальна Хартія / Статут агломерації

  • Громади (наприклад, Київська, Бучанська, Ірпінська) ухвалюють однакове рішення рад про створення агломераційного об’єднання,

  • У рішенні прописується:
    – мета (спільні послуги, транспорт, медицина тощо),
    – принципи відкритого приєднання інших громад,
    – орган управління або координаційна рада,
    – юридична форма — асоціація, спільне підприємство, комунальна установа.

  • Це рішення є локальним нормативним актом і не суперечить Конституції.

2. Відкрите приєднання

– Така норма можлива, якщо в "місцевому законі" (Статуті/Хартії) зазначено, що будь-яка інша громада може приєднатися через рішення своєї ради про приєднання до цієї ініціативи.
– Умови приєднання мають бути чітко зафіксовані: як саме громада включається, які бере на себе зобов’язання, які отримає права.

📘 Як це виглядає юридично:

Термін "місцевий закон" можна використовувати в назві, наприклад:

"Місцевий закон про Києво-Ірпінську агломерацію спільних послуг (Хартія співпраці громад)"

але в юридичному сенсі це:

  • Рішення органів місцевого самоврядування, ухвалене на підставі статті 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування",

  • Може оформлюватися як Статут агломерації, Хартія, Договір про співпрацю, Меморандум про наміри, або

  • Комбіновано — рішення + договір + відкритий реєстр учасників.

🛡️ Конституційність

Таке рішення:

  • не порушує принцип єдності державної влади,

  • не узурпує законодавчу функцію,

  • відповідає принципам місцевого самоврядування,

  • реалізує право на співпрацю громад (ЗУ № 1508-VII),

  • може підтримуватись урядом як пілот агломераційної реформи.

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)