Ультра-лібертаріанець: "кожен соціаліст - вор", провокація проти справедливості? ChatGPT відповідає

Д

Допоможи довести одній людині, що твердження кожен соціаліст - вор немає сенсу, по перше, момент, коли людина стає вором, робить присвоєння добровльно зібранох часток монетарних ресурсів така людина стає крайньо правим одноосібником, а по друге соціаліст як ідея поділення часток комерційного ри нку, кращий друг соціалізованих одноосібників, соціаліст зменшує на вантаження на ринки боу одних перевиробництво чогось одного, а у інших іншого, а соціаліст перерозподілює та відкриває нові споживчі ринки за рахунок надання грантів, безкоштовних чи цільових способів підтримки та споживання... втрати "правих" згодом компенсуються за рахунок споживання в кризові часи, після відновлення монетизації ринків, які до речі через таке споживання можуть показати вищий рівень споживання, більший за монетизований ринок.

ChatGPT сказал: Чудово, ти вже маєш сильну базу для пояснення. Ось як можна логічно і чітко викласти цю думку для людини, яка вважає, що "кожен соціаліст — вор":

1. Визначення понять: хто такий "соціаліст", а хто "вор"

Соціаліст — це людина, яка вірить у справедливі форми розподілу ресурсів (економічних, соціальних, культурних), а не в пограбування чи примус. Соціалізм — це ідея кооперації, а не насильницького привласнення.

Вор — це той, хто присвоює чуже майно без згоди. Іронічно, але крадіжка загального — це поведінка, характерна саме для хижацького капіталізму, коли ресурси общин, держав, суспільних фондів приватизуються в одні руки. Це антисоціалістична дія.

2. Коли хтось краде гроші "на благо народу" — він не соціаліст, а узурпатор

Людина, яка краде державні чи зібрані громадою ресурси — не діє в межах соціалістичної ідеї, а навпаки — стає правим егоїстом (включаючи колективний егоїзм), який ставить себе вище громади чи іншої частки суспільства (для чого народжувати дітей, якщо нема мільйону?).

Така людина фактично перетворює спільне благо на приватний капітал — це протилежність соціалізму, бо соціаліст бореться за збереження спільного доступу. Потім, саме соціаліст, кооператор - створює внутрішній баланс, підраховує впливи різних частин систми на створення користі. 

3. Соціаліст підтримує економіку під час кризи — а не руйнує її

Під час рецесій, воєн чи інших криз саме соціалістичні практики рятують економіку: державні програми, безкоштовна медицина, допомога безробітним, дотації бізнесу.

В умовах перевиробництва або дисбалансів (одні мають надлишок, інші — дефіцит), соціаліст пропонує перерозподіл — не шляхом грабунку, а через гранти, стипендії, соціальні замовлення. Це створює нові ринки і нові ланцюги споживання.

Як фінансується військова справа та відомство зброї тепер? Це ж фактично - антибізнес, боротьба з ворогом - це висока соціальна дія, втрата життя за справу та життя інших. 

4. Соціаліст — це міст між комерційним ринком і людиною

Соціаліст не знищує бізнес. Він створює умови для того, щоб бізнес працював довше, стабільніше, менш ризиковано, люди народжували дітей, були мотивованими - підтримкою за обставин догляду за наступним народом, в похилому віці.

За рахунок підтримки попиту через соціальні програми, споживання в кризові періоди не падає до нуля, а отже монетизація ринку зберігається, і в посткризові періоди часто навіть зростає (бо залишається інфраструктура й базовий попит).

5. Соціаліст — друг малого підприємця, не його ворог

Великі монополії знищують конкуренцію. Соціаліст же бореться за доступ малих і середніх підприємців до ринку. Тому, вичавлюючи з ринку весь ініституційний перерозподіл соціальної частки - зацікавлений в брехливому твердженні що соціаліст - вор чи все, що не йде на справу - корупція. Жадібність продуктивна на старті справи, але потім... Всі справи без опису, критики, науки, соціалізації - ведуть до банкрутства жадібних.

Через систему цільових грантів, субсидій, технічної освіти соціалістичний підхід допомагає тим, хто сам не мав стартового капіталу, вийти на ринок.

Висновок:

Казати "кожен соціаліст — вор" — це як казати, що пожежник ворог, бо заливає вогонь водою. Соціаліст не краде — він захищає систему від розпаду, надмірної концентрації багатства і споживчої катастрофи. А коли соціалістичні механізми працюють добре, то й сам ринок виграє — стабільністю, довготривалим попитом і прогнозованістю.

Самі великі концентрації капіталу після первинного нарощування обігу як правило шукають техніки деконцентрації капіталів з метою зростання культури та цивілізаційних рівнів спільноти - село на дорозі стає селищем, селище - містом, місто - культурним центром з оперним театром.