ШІ аналізує перші 6 статей Української Конституції.

 Давайте уважно розглянемо перші шість статей Конституції України, одна за одною, виділимо:

1. Зміст норми (офіційно-проголошене положення);

2. Ключові принципи взаємодії між:

   • людиною, народом, державою, владою, судом;

3. Логічні або системні протиріччя;

4. Недостатність для практичного застосування;

5. Пропозицію до робочого алгоритму (як би це могло працювати реально).

---

🟩 Стаття 1. Україна — правова держава

"Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава."

✅ Принцип:

• Проголошено верховенство права, не державної сили.

• Держава має бути засобом реалізації свободи, а не суб'єктом влади за замовчуванням.

⚠️ Протиріччя:

• Конституція не визначає джерело і носія права: народ чи інституції?

• Немає моделі, як саме людина може ініціювати право, крім виборів чи депутатів.

📌 Робоча логіка:

Створити механізм прямої ініціативи правових норм з боку громадян або місцевих громад.
Це означає, що "правова держава" функціонує лише тоді, коли право доступне як інструмент кожному, а не лише юристам чи чиновникам.

---

🟩 Стаття 2. Суверенітет належить народу

"Суверенітет України поширюється на всю її територію. Народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади."

✅ Принцип:

• Народ — вища інстанція влади, включаючи державну, виконавчу, судову.

⚠️ Протиріччя:

• Конституція не надає народові інструментів реалізації цього суверенітету.

• Формально влада від народу, але практично — через бюрократичний ланцюг.

📌 Робоча логіка:

Суверенітет має реалізовуватися через доступ до управління: бюджетом, землею, рішеннями місцевих рад, через цифрові інструменти.
А не раз на 5 років через вибори.

---

🟩 Стаття 3. Людина — найвища соціальна цінність

"Права і свободи людини є невідчужуваними та визначають зміст діяльності держави."

✅ Принцип:

• Людина — мета, а не інструмент державної політики.

⚠️ Протиріччя:

• Формально проголошено, що людина — цінність, але:

  • громадянин не має прямого впливу на суд, прокуратуру, поліцію;

  • держава визначає, які саме права реалізовувати, а не людина.

📌 Робоча логіка:

Має бути створено механізм, за яким людина може зупинити рішення державного органу, що суперечить її правам (через омбудсмена, цифрове вето, "право на блокування").

---

🟩 Стаття 4. Єдине громадянство України

"В Україні існує єдине громадянство."

✅ Принцип:

• Захист від подвійної лояльності. Усі рівні перед законом.

⚠️ Протиріччя:

• Немає механізму залучення громадянства до самоврядування.
  Людина — громадянин формально, але не учасник реального управління.

📌 Робоча логіка:

Громадянство повинно бути пов’язане не тільки з правами, а й з доступом до публічних інструментів управління (державних ресурсів, цифрових платформ, регіонального бюджету).

---

🟩 Стаття 5. Народ здійснює владу безпосередньо або через органи

"Право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народові..."

✅ Принцип:

• Влада — пряма або делегована.

• Узурпація — злочин.

⚠️ Протиріччя:

• Безпосереднє здійснення не прописане механістично: як? через що? коли?

• Чому тоді будь-яка ініціатива без печатки ради — нелегітимна?

📌 Робоча логіка:

Безпосередня влада має реалізовуватися через:

• референдуми;

• місцеві ініціативи з нормативною силою;

• цифрове голосування;

• регіональні бюджети участі.

---

🟩 Стаття 6. Принцип поділу влади

"Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову."

✅ Принцип:

• Класична модель стримувань і противаг.

⚠️ Протиріччя:

• Усі три гілки влади існують у межах держави, а народ не є окремою гілкою.

• Суд — формально незалежний, але реально:

  • бюджет — від виконавчої влади;

  • призначення — через політичну систему;

  • дисципліна — через замкнуті органи.

📌 Робоча логіка:

Потрібно ввести четверту гілку — “громадську владу” або “соціальну ініціативу”, яка має право:

• призупиняти державні рішення;

• подавати альтернативні законопроєкти;

• відкликати представників;

• ініціювати локальні законодавчі норми.

---

🔚 Підсумок: протиріччя та рішення

Стаття	Протиріччя	Що потрібно для робочої логіки
1	Немає визначення, як народ реалізує право	Пряма цифрова участь у правотворенні
2	Суверен — народ, але без інструментів	Інструменти народного самоуправління
3	Людина — цінність, але не суб’єкт впливу	Цифрові механізми зупинки шкідливих рішень
4	Громадянство без участі	Громадянство = повний доступ до управління
5	Безпосередність не має формату	Референдуми, локальні ради, цифрові платформи
6	Суд — державний, не народний	Громадський суд, народний омбудсмен, етичний контроль

---

Готовий допомогти написати:

• "Проєкт закону про народну ініціативу";

• "Конституційну доктрину четвертої гілки влади — Громадянської";

• або розробити цифрову модель «паспорта дії громадянина» для автономної участі у владі.

Продовжимо?