Art of exported capital. Richard Lane. Enter.

 

RU

ВСТУПЛЕНИЕ

Эта книга — не просто о капитале. Она — о человеке, его энергии и направлении движения. О том, как индивидуальная и коллективная инициатива становится источником мощности — или наоборот, погружается в состояние стагнации, когда энергия гасится в условиях несправедливого распределения ресурсов, внимания, мотивации.

В первой части мы сосредоточимся на инициативе — как на первичном импульсе, из которого проистекает любая форма труда и взаимодействия. Мы рассмотрим, что происходит с энергией, когда мотив ясен, когда человек ощущает горизонт и смысл. И, наоборот, покажем, как несправедливость, перераспределение «вниз» или «вбок», без учёта потенциала и вклада, ведёт к обнулению усилий — к утрате огня.

В этом контексте будет кратко представлен курс «Боксологии» — прикладной теории современных социальных и когнитивных систем. Мы живем в мире, разделённом на миллионы «боксов» — умных и неумных, открытых и замкнутых, дружелюбных и отчуждающих. Эти «боксы» — интерфейсы взаимодействия между человеком и обществом, между разумом и рынком, между стремлением и структурой. От того, как устроены эти боксы, зависит траектория энергии и результат её применения.

Для осмысления движения инициативы и энергии мы вводим модель гармонической геометрии и используем понятие астральных линий Комиссаренко — теоретическую конструкцию, позволяющую визуализировать путь от точки T-1 (прошлого опыта), через T (текущую позицию), к T+1 (потенциальному развитию). Этот горизонт событий задаёт направление — не только логическое, но и эмоциональное, чувственное, экзистенциальное.

Лишь после того как мы проанализируем, как энергия формируется, направляется, блокируется или усиливается, — мы перейдём ко второй части, посвящённой капиталу. Но капитал в этой книге — не накопление вещей. Это результат нейросредового напряжения, в котором энергия переходит в опыт, идея — в продукт, разум — в выбор траектории. Мы покажем, как человеческий потенциал может быть сфокусирован и выброшен в оптимальном векторе — в потоке, который запускает взрыв рекурсивной эволюции (по Игорю Криштафовичу), усиливая не только экономику, но и осмысленность бытия.

Экспорт капитала — это не вывоз чего-то созданного. Это экспорт формы жизни, умения мыслить, чувствовать, решать и созидать. И если делать это без ограничений — территориальных, идеологических, биологических, — возникает новая реальность, в которой человек не инструмент системы, а источник системы.

UA

ВСТУП

Ця книга — не просто про капітал. Вона — про людину, її енергію та напрям руху. Про те, як індивідуальна й колективна ініціатива стає джерелом потужності — або ж навпаки, занурюється в стан стагнації, коли енергія згасає в умовах несправедливого розподілу ресурсів, уваги, мотивації.

У першій частині ми зосередимося на ініціативі — як на первинному імпульсі, з якого постає будь-яка форма праці та взаємодії. Ми розглянемо, що відбувається з енергією, коли мотив чіткий, коли людина бачить горизонт і відчуває сенс. І, навпаки, покажемо, як несправедливість, перерозподіл «вниз» або «вбік», без урахування потенціалу та внеску, веде до знецінення зусиль — до втрати внутрішнього вогню.

У цьому контексті буде коротко представлено курс «Боксології» — прикладної теорії сучасних соціальних і когнітивних систем. Ми живемо в світі, поділеному на мільйони «боксів» — розумних і нерозумних, відкритих і замкнених, дружніх і відчужених. Ці «бокси» — інтерфейси взаємодії між людиною і суспільством, між розумом і ринком, між прагненням і структурою. Від того, як влаштовані ці бокси, залежить траєкторія енергії та результат її застосування.

Для осмислення руху ініціативи та енергії ми вводимо модель гармонічної геометрії і використовуємо поняття астральних ліній Коміссаренка — теоретичну конструкцію, що дозволяє візуалізувати шлях від точки T-1 (досвід минулого), через T (поточну позицію), до T+1 (потенційного розвитку). Цей горизонт подій задає напрям — не лише логічний, а й емоційний, чуттєвий, екзистенційний.

Лише після того, як ми проаналізуємо, як енергія формується, спрямовується, блокується або підсилюється, — перейдемо до другої частини, присвяченої капіталу. Але капітал у цій книзі — не накопичення речей. Це результат нейросередової напруги, в якій енергія перетворюється на досвід, ідея — на продукт, розум — на вибір траєкторії. Ми покажемо, як людський потенціал може бути сфокусованим і викинутим в оптимальному векторі — у потоці, що запускає вибух рекурсивної еволюції (за Ігорем Криштафовичем), підсилюючи не лише економіку, а й осмисленість буття.

Експорт капіталу — це не вивезення чогось створеного. Це експорт форми життя, вміння мислити, відчувати, вирішувати та творити. І якщо робити це без обмежень — територіальних, ідеологічних, біологічних, — виникає нова реальність, у якій людина — не інструмент системи, а джерело системи.

Глава 1. Боксологія 

Я задумав викладати наукообразні тексти в зворотному порядку — не від фундаменту до побуту, а навпаки: від «боксів» до навчальних предметів, ще у 2017 році, коли моєму середньому синові було три роки, а молодшому — лише рік. У ті дні я щоденно спостерігав, як діти інтуїтивно взаємодіють з речами — кнопками, екранами, кабелями, — не розуміючи ще слів «пристрій», «функція» чи «інтерфейс». І саме тоді народилась ідея Боксології — жартівливої, на перший погляд, науки. Ось так це було викладено в часописі 

Міжнародний журнал прикладних та фундаментальних досліджень

Науковий журнал ISSN 1996-3955 | ПІ №77-60735

Боксологія — це наука, предметом якої є електронні пристрої тривалого використання з широким спектром комунікаційних функцій. Вона вивчає умови експлуатації, особливості вибору та шляхи підвищення ефективності використання так званих «боксів» — тобто телекомунікаційних пристроїв, які давно стали частиною побуту, але залишаються малозрозумілими.

Звісно, все це виглядає жартом — допоки ми не пригадаємо, скільки коштів витрачено на новітні девайси, які на практиці виявилися незрозумілими, зайвими або навіть непрацездатними. Я впевнений, у кожного з нас є хоча б один забутий принтер, фотоапарат, модем чи «розумна колонка», що так і не знайшла свого місця — просто тому, що їй бракувало ще однієї коробочки або вона вже застаріла морально.

Ми купуємо ноутбук із Wi-Fi-модулем, а потім дізнаємося, що без налаштування маршрутизатора він марний. Підписуємось на мобільне телебачення — і бачимо лише цикл анонсів замість обіцяного контенту. Купуємо модем відомої компанії — а в нашому будинку взагалі немає кабельної мережі цієї фірми. Це не просто прикрі дрібниці. Це — симптоми інформаційної розгубленості, коли споживачеві не вистачає базових знань, щоби впевнено рухатися у світі «розумної» техніки.

То як же не потрапити на вудку реклами і маркетингу? Яких знань бракує сучасній людині, щоби розуміти свої покупки — не на рівні слоганів, а на рівні реального функціоналу?

Сучасне домогосподарство — це вже маленький техно-музей, де кожна коробочка вимагає догляду, уваги, ідеально підібраного кабеля, сумісного оновлення або навіть технічного переконання, щоби просто запрацювати. Саме цими «боксами» і займається Боксологія.

Парадокс у тому, що традиційна шкільна освіта оминає ці предмети, не визнаючи їх гідними уваги. Мобільний телефон, автомобіль, телевізійна приставка, смарт-лампа — усе це стало звичним, але не увійшло до формального навчального плану. І школяр, попри свою майстерність у соціальних мережах, часто губиться перед необхідністю самостійно обрати правильний пристрій або зрозуміти інструкцію.

Чи варто школярам миритися з цією освітньою архаїкою, яка ігнорує потреби побутового техносвіту? Чи, можливо, освітній процес має еволюціонувати разом із ринком технологій?

У майбутньому, можливо, рекламні агентства увійдуть до шкіл — не через банери, а через формальні програми («Indoor program»), у співпраці з освітянами. Тоді учні знатимуть не лише назву бренду, але й — що всередині коробки, що таке протокол, які види кабелів існують, і як не витратити гроші даремно.

І коли наука Боксологія перестане бути анекдотом, а стане частиною повсякденної грамотності, ми всі — батьки, діти, вчителі — зможемо не плутати інновацію з ілюзією, а наші покупки стануть раціональними, зрозумілими і, головне, корисними.

Бо щастя не в новизні, а в ясності.