ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про пасивні та активні доходи в умовах збалансованої монетарної системи»
Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон визначає правові та економічні засади формування, обліку та оподаткування активних і пасивних доходів громадян України з метою:
-
забезпечення внутрішнього економічного балансу (товар, енергія, праця, гроші, деривативи);
-
стимулювання відповідального інвестування та праці;
-
збереження відкритості для міжнародних ринків із врахуванням національного інтересу.
Стаття 2. Визначення термінів
-
Активний дохід — дохід, отриманий у результаті безпосередньої участі фізичної чи юридичної особи в економічній діяльності, що має ознаки продуктивної праці та/або доданої вартості у межах національної системи.
-
Пасивний дохід — дохід, отриманий без безпосередньої трудової участі, зокрема рента, дивіденди, проценти, доходи від оренди, ліцензій тощо.
-
Баланс доходів — співвідношення між пасивними та активними доходами, визначене у вигляді коефіцієнта дохідного балансу (КДБ).
-
Монетарна система — модель економічного обміну України, що базується на п’яти складових: праця, енергія, товар, гроші, деривативи.
Стаття 3. Принцип збалансованого доходу
-
КДБ фізичної або юридичної особи не може перевищувати коефіцієнт 3:1 на користь пасивного доходу без обґрунтованого інвестування в активні складові системи (T, L, E).
-
При перевищенні КДБ, особа підлягає додатковому оподаткуванню та зобов’язується до реінвестування частини пасивного доходу у внутрішні енергетичні, виробничі або трудові ресурси.
-
Пасивні доходи, отримані з-за кордону, підлягають обов’язковому моніторингу відповідності внутрішньому балансу та класифікації щодо їхнього впливу на систему.
Стаття 4. Відкрита взаємодія з зовнішніми ринками
-
Закон не обмежує законного отримання доходу з-за кордону, однак встановлює індикатори відповідності зовнішніх доходів внутрішній монетарній системі, зокрема:
-
Співвідношення імпорту капіталу до товарного чи енергетичного еквіваленту.
-
Прозорість інвестицій у національну економіку.
-
-
Іноземні доходи, які не мають товарного, енергетичного або трудового забезпечення, можуть бути класифіковані як високоризикові пасивні потоки та оподатковуватись за окремим тарифом.
Стаття 5. Стимулювання активних доходів
-
Активна праця, що сприяє:
-
створенню товару,
-
ефективному використанню енергії,
-
формуванню деривативів, пов’язаних з внутрішніми ресурсами —
оподатковується за зниженими ставками.
-
-
Держава надає податкові пільги, гранти, доступ до інфраструктури суб'єктам, чий дохід >60% формується через активну участь у внутрішній системі.
Стаття 6. Моніторинг та балансування
-
Національний банк України разом із Мінекономіки та Держстатом щоквартально публікує індекси монетарної рівноваги та Карту активності:
-
Середній КДБ по країні
-
Частка праці та товару в обігу
-
Рівень енергетичної самодостатності
-
-
У разі дисбалансу система автоматично:
-
Збільшує податок на пасиви
-
Перенаправляє державні закупівлі до секторів із нестачею активності
-
Призупиняє деривативні операції, не забезпечені товарами
-
Стаття 7. Освітній та культурний супровід
-
Всі громадяни мають право на безоплатну участь у програмі економічної грамотності, яка пояснює:
-
Різницю між активним і пасивним доходом
-
Вплив енергії та праці на економічну стійкість
-
Механізми інвестування в реальну економіку
-
-
Держава заохочує прозорість доходів і ведення енерго-фінансових паспортів підприємств.
Стаття 8. Заключні положення
-
Закон набирає чинності з 1 січня наступного календарного року.
-
Кабінет Міністрів у тримісячний строк розробляє та затверджує нормативно-правові акти щодо реалізації положень цього Закону.
ПРОЄКТ
ПОЛОЖЕННЯ
Кабінету Міністрів України
«Про впровадження правових та технічних стандартів обліку промислових товарів, ресурсів та операцій у рамках єдиної монетарної системи»
1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає:
-
правові та технічні засади ведення реєстрів обігу товарів, енергетичних і матеріальних ресурсів;
-
вимоги до пристроїв реєстрації розрахункових операцій (ПРРО) та відповідного програмного забезпечення;
-
процедури автоматизованого контролю та статистичного обліку.
1.2. Метою впровадження є:
-
прозорий контроль за обігом ресурсів і товарів;
-
інтеграція з національною монетарною моделлю (T-M-L-E-D);
-
захист економічної безпеки та зниження тінізації обігу.
2. Ведення єдиного реєстру обігу товарів і ресурсів
2.1. Реєстр ведеться центральним органом виконавчої влади у сфері економічної політики — Мінекономіки України у взаємодії з ДПС, Держстатом, Мінфіном та Національним банком України.
2.2. До обов’язкової реєстрації вносяться:
-
назва товару або ресурсу;
-
класифікація згідно з УКТ ЗЕД та ЄКТР (Єдиний класифікатор товарних ресурсів);
-
джерело походження;
-
енергетична ємність (у МВт або екв.);
-
об’єм (маса, одиниці, куби);
-
фінансовий еквівалент;
-
пов’язані трудові операції;
-
дата обігу/транзакції;
-
ID ПРРО чи оператора реєстрації.
2.3. Відомості оновлюються щоденно в автоматичному або ручному режимі згідно з ПРРО.
3. Пристрої та програмне забезпечення реєстрації обігу (ПРРО)
3.1. Усі суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з продажу, закупівлі, обміну або переробки товарів, зобов’язані мати зареєстрований та сертифікований ПРРО.
3.2. ПРРО має забезпечувати:
-
миттєву передачу даних до центрального реєстру;
-
зашифрований цифровий підпис;
-
резервне збереження операцій;
-
сумісність із системами ДПС, Держстату та Дія.
3.3. Програмне забезпечення ПРРО повинно:
-
бути відкритим або верифікованим кодом;
-
мати функцію обчислення енергетичної, трудової та грошової вартості операції;
-
підтримувати електронну активацію товарного паспорта.
3.4. Всі ПРРО зобов’язані реєструвати:
-
вид ресурсу/товару;
-
ланцюг транзакцій до кінцевого споживача;
-
виробничу/енергетичну складову.
4. Технічні та юридичні вимоги до стандарту
4.1. Застосовується національний стандарт «УКР.РЕС.ТОВ-2025», який визначає:
-
формати XML/JSON для подання даних;
-
протоколи верифікації національних і зовнішніх транзакцій;
-
структуру ідентифікаційного коду товару;
-
стандарт цифрової енергетичної оцінки одиниці товару (uE — умовна енергія).
4.2. Виробник ПРРО або розробник програмного забезпечення зобов’язаний:
-
пройти сертифікацію в НБУ/Мінцифрі;
-
відкрито публікувати специфікації сумісності;
-
надавати API для державного аудиту.
4.3. Програмні шлюзи мають інтегруватися з:
-
ЄДРПОУ, Податковим реєстром;
-
Енергетичним паспортом товару;
-
Банківськими каналами (в межах публічного ключа).
5. Контроль, відповідальність, санкції
5.1. Контроль за веденням реєстрів здійснюється ДПС та Державною аудиторською службою України.
5.2. За порушення вимог:
-
відсутність ПРРО — штраф 50% від обігу;
-
використання несертифікованого ПЗ — призупинення діяльності;
-
приховування енергетичної або товарної інформації — кримінальна відповідальність (до 3 років позбавлення волі у випадку системного умислу).
6. Перехідні положення
6.1. Всі підприємства зобов’язані перейти на нові реєстри та ПРРО:
-
великі та середні — протягом 6 місяців;
-
малі та мікро — протягом 12 місяців.
6.2. Держава надає часткову компенсацію (до 50%) на перехід для підприємств, які:
-
оперують критичними товарами;
-
мають енергоефективне виробництво;
-
перебувають у зоні відновлення (деокуповані, поствоєнні райони).
📌 Додатки:
-
Технічне завдання до ПРРО (обсяг, параметри)
-
Енергетичний паспорт товару
-
Шаблони обміну даними (формати JSON, XML)
-
Інструкція для малого бізнесу
Немає коментарів:
Дописати коментар