АНАЛIТИЧНА ЗАПИСКА
ТЕМА: ДЕРЖАВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВНУТРІШНЬОГО КОДЕКСУ ГРОМАДЯНИНА
Проблематика: Українська Конституція формально декларує верховенство прав людини (ст. 3), однак структура державного управління, підзаконні акти та практика реалізації функцій держави здебільшого зберігають парадигму "влади над громадянином" замість сервісного підходу. Це призводить до системної шкоди для ініціатив, малого і середнього бізнесу, підприємництва, самоврядування, і формує середовище страху, недовіри й правового цинізму.
Мета записки: Запропонувати нову концептуальну рамку розуміння функцій держави як інструменту, а також визначити роль внутрішнього кодексу громадянина як джерела саморегуляції, ініціативи та взаємної відповідальності.
- Держава як інструмент: функціональний підхід
Держава — це набір механізмів управління публічними ресурсами та процесами. Як ніж або інструмент: вона може бути корисною (захищати, підтримувати, сприяти), або руйнівною (пригнічувати, знищувати, зловживати).
Функції держави повинні включати:
Гарантування справедливих правил гри (рівні умови для доступу до ринку, освіти, медичних послуг, захисту).
Захист від зловживань владою або монополіями (включно з самою державою).
Обслуговування життєвих процесів — спрощення, а не ускладнення доступу до ресурсів, інформації, адміністративних рішень.
Нейтральність у конфліктах — забезпечення незаангажованого вирішення спорів.
Інституційна відповідальність — якщо дія/бездіяльність чиновника призвела до збитків, шкоди чи зриву підприємницької діяльності, має бути механізм відповідальності.
Підрив цих функцій (через бездіяльність, корупцію, зловживання) має класифікуватися як системне перешкоджання життєдіяльності громади.
- Внутрішній кодекс громадянина (етико-соціальна відповідальність)
У ситуації, коли формальні інститути не виконують своїх функцій, виникає потреба у внутрішньому "соціальному кодексі" — неофіційному, але глибоко моральному наборі принципів, яким керується людина:
Не шкодь: не використовуй позицію чи знання для руйнування чужого шляху.
Підтримуй ініціативу інших, якщо вона несе користь громаді.
Поважай працю — не принижуй того, хто створює.
Відповідай за сказане і зроблене, навіть якщо формально це не прописано в законі.
Не підтримуй неправду, навіть мовчки.
Такий кодекс не замінює закони, але створює ціннісне поле, в якому закони можуть бути ефективними.
- Порівняльний приклад: Південна Корея
У Південній Кореї діє кримінальна відповідальність за перешкоджання підприємництву, в тому числі через усні домовленості, змови чи приватні вказівки посадовців, якщо вони спричинили втрати.
Це створює інституційну культуру обережності та поваги до приватної ініціативи.
Україна може адаптувати цю модель:
Ввести кримінальну відповідальність за блокування або шкоду підприємницькій діяльності.
Впровадити принцип "служіння держави громадянину" через KPI службовців та автоматичну перевірку дій державного апарату за шкодою, яку вони спричинили.
- Висновки і пропозиції
Необхідно змінити правове мислення — не державоцентризм, а людиноцентризм.
Закріпити в законодавстві окрему відповідальність за дії/бездіяльність, що призвели до згортання ініціативи чи руйнування легальної праці.
Створити умови для розвитку внутрішнього кодексу — через освіту, лідерство, культуру поваги до творця.
Запровадити законодавчі ініціативи, які гарантують швидкий захист для підприємця, інноватора, волонтера, митця від перешкод системи.
Суть держави — не керувати, а захищати свободу дії.
Підготовлено для обговорення в експертному середовищі та з метою подальшого формування законодавчих пропозицій.
Комментариев нет:
Отправить комментарий