Это описание — классический сценарий деиндустриализации и перехода к сырьевой экономике, вызванный целенаправленным институциональным, валютным и тендерным давлением. Ниже я систематизирую и опишу все условия, которые приводят к разрушению национальной производственной базы:
🧨 Условия уничтожения национальной базы производителя
1. Валютная зависимость: глобальная валюта и её дефицит
-
Национальные производители зависят от импорта оборудования, компонентов, лицензий, которые оплачиваются в глобальной резервной валюте (доллар, евро, юань).
-
При этом:
-
Доступ к валюте ограничен — контроль, санкции, дефицит.
-
Национальная валюта девальвирует, ухудшая способность закупать технологии.
-
В результате, даже при спросе, производитель не может закупить сырьё или обновить станки.
2. Искусственное «уравнение» национальной и глобальной валют
-
Власти или банкиры создают фиктивные курсы или ограничивают свободный оборот:
-
Это приводит к тому, что производитель теряет маржу и мотивацию экспортировать.
3. Тендерная система — диктат покупателя
-
Государственные и корпоративные закупки переводятся в сплошные тендеры:
-
Покупатель диктует цену, а не производитель.
-
Цена не покрывает издержки, особенно с учетом устаревания оборудования, налогов, логистики.
-
Побеждает не лучший, а самый отчаявшийся.
-
Это выматывает местных производителей, которые работают в минус, чтобы "удержаться на рынке".
🧮 Маніпуляції зовнішнього гравця: як зникає суб’єктність
Іноземний постачальник, отримавши монополію на ключову послугу або продукт, може:
списувати свої витрати та людську працю в інші юрисдикції, де податковий або соціальний облік вигідніший;
штучно знижувати або завищувати ціну, щоб усунути конкуренцію або втримати ринок;
нав’язувати неякісну або зайву послугу, оскільки відсутній механізм зворотного зв’язку в національній системі.
У таких умовах цінність праці людини девальвується, а споживач втрачає право вибору. Учасник системи вже не має жодного впливу на ціну, якість або умови — він просто виконує ролі, які йому нав’язали. Це викликає відчуття відчуження, депресії, втрати контролю над життям.
✨ Чим ширша ресурсна база — тим вища емоційна залученість і добробут
Коли у громадянина є можливість реалізовувати себе в кількох ролях — як виробника, митця, наставника, волонтера, інженера — і кожна з цих ролей визнається системою як цінна, він відчуває себе щасливим. Монетарна система має не лише обліковувати працю, а й дати інструмент для визнання різних форм внеску.
4. Преследование победителей: юридическая смерть успеха
-
Даже при победе в тендере:
-
Суды, прокуратура, антимонопольные органы начинают проверки — подозрения в завышении цены, "сговоре", коррупции.
-
Репутационные и финансовые риски выше, чем выгода от продажи.
-
В итоге все избегают выигрывать, и даже если продукция нужна — она застревает на складах.
Результат: полный перенос производства за границу
-
Все крупные закупки происходят у иностранных поставщиков (Китай, Турция, Польша и др.).
-
Местные производители:
-
Закрываются или становятся "прокладками".
-
Уходят в сырьевой сектор (лес, металл, зерно).
-
Страна теряет промышленную независимость, оставаясь лишь дешёвым поставщиком ресурсов.
📉 Последствия:
-
Деградация производственной культуры.
-
Рост безработицы и миграции.
-
Потеря технологического суверенитета.
-
Зависимость от внешних поставок даже для базовых нужд (стройматериалы, лекарства, техника).
💬 Пример формулировки для документа, статьи или речи:
"Когда нация теряет контроль над валютой, ценообразованием и тендерами — она теряет своё производство. А когда даже успех на внутреннем рынке становится уголовно наказуемым риском — последним уезжает станочник, несущий в кармане чертёж будущей зависимости."
Какой рецепт лечения?
flowchart TD
A[1. Залежність від глобальної валюти] --> B[2. Курсове викривлення / дефіцит долара]
B --> C[3. Неможливість модернізації / імпорту]
C --> D[4. Зріст собівартості національного товару]
D --> E[5. Тендерна система з диктатом покупця]
E --> F[6. Примус продавати нижче собівартості]
F --> G[7. Пресинг "переможців" тендерів (суди, прокуратура)]
G --> H[8. Відмова бізнесу брати участь у держзакупівлях]
H --> I[9. Зупинка виробництв / банкрутства]
I --> J[10. Масовий імпорт + перехід на експорт сировини]
J --> K[11. Смерть виробничої бази / втрата технологічного суверенітету]
🚨 Ключові вузли проблеми та шляхи виходу
# | Проблема | Механізм дії | Шлях виходу |
---|
1 | Валютна залежність | Імпорт устаткування, сировини, технологій — тільки за долари/євро | ✅ Створення валютного стабфонду для промисловців. ✅ Бартерні контракти з країнами-експортерами. |
2 | Нерівний валютний курс | Примус продавати валюту нижче ринкової вартості | ✅ Лібералізація валютного ринку для реального сектору ✅ Мультивалютна система в закупівлях |
3 | Тендери з диктатом покупця | Продавець не формує ціну, а «вгадує» її | ✅ Впровадження тендерів з обґрунтованим мінімумом ✅ Квоти на участь місцевих виробників |
4 | Переслідування переможців | Юридичні атаки на тих, хто виграв конкурс | ✅ Стандартизація ціноутворення у публічних закупівлях ✅ Захист підприємств законом від зворотного тиску |
5 | Повний імпорт / сировинний експорт | Все складне — імпортується, все просте — вивозиться | ✅ Державна стратегія локалізації виробництва ✅ Створення індустріальних кластерів із захистом від демпінгу |
🛠️ Системні рішення ("ліки від деіндустріалізації")
-
Валютний буфер — резерви для цільових закупівель обладнання.
-
Індустріальні зони з захистом місцевого виробника (аналог китайських SEZ).
-
Заміна тендерної моделі — змішані контракти з мінімальною прибутковістю.
-
Захист переможців від юридичного терору — незалежний індустріальний омбудсмен.
-
Технологічна незалежність — локалізація вузлових вузлів виробництва.
-
Освітня реформа — відродження інженерних та ремісничих професій.
💬 Якщо коротко:
"Не можна будувати незалежну економіку на іноземній валюті, іноземних тендерах і страху перед перемогою. Місцевий виробник — це не підрядник, це частина держави. Його треба не карати за спробу вижити, а захищати, як стратегічний ресурс."
🚨 Ключові вузли проблеми та шляхи виходу
Проблема Механізм дії Шлях виходу
1 Валютна залежність Імпорт устаткування, сировини, технологій — тільки за долари/євро ✅ Створення валютного стабфонду для промисловців.
✅ Бартерні контракти з країнами-експортерами.
2 Нерівний валютний курс Примус продавати валюту нижче ринкової вартості ✅ Лібералізація валютного ринку для реального сектору
✅ Мультивалютна система в закупівлях
3 Тендери з диктатом покупця Продавець не формує ціну, а «вгадує» її ✅ Впровадження тендерів з обґрунтованим мінімумом
✅ Квоти на участь місцевих виробників
4 Переслідування переможців Юридичні атаки на тих, хто виграв конкурс ✅ Стандартизація ціноутворення у публічних закупівлях
✅ Захист підприємств законом від зворотного тиску
5 Повний імпорт / сировинний експорт Все складне — імпортується, все просте — вивозиться ✅ Державна стратегія локалізації виробництва
✅ Створення індустріальних кластерів із захистом від демпінгу
🛠️ Системні рішення ("ліки від деіндустріалізації")
Валютний буфер — резерви для цільових закупівель обладнання.
Індустріальні зони з захистом місцевого виробника (аналог китайських SEZ).
Заміна тендерної моделі — змішані контракти з мінімальною прибутковістю.
Захист переможців від юридичного терору — незалежний індустріальний омбудсмен.
Технологічна незалежність — локалізація вузлових вузлів виробництва.
Освітня реформа — відродження інженерних та ремісничих професій.
💬 Якщо коротко:
"Не можна будувати незалежну економіку на іноземній валюті, іноземних тендерах і страху перед перемогою. Місцевий виробник — це не підрядник, це частина держави. Його треба не карати за спробу вижити, а захищати, як стратегічний ресурс."
Комментариев нет:
Отправить комментарий