среда, 25 июня 2025 г.

Аналіз причин виникнення сірих схем

 Чи можна проаналізувати основні причини виникнення таких схем? Відсутність збалансованої національної фінансової позалежність від "золотих" валют, найбільш прибуткових ринків (пускать \не пускать) , формування монопольних вартостей та постачань енергоносіїв, сировини в багатьох "ліцензованих" конторах, відсутність системи тендерів, де збалансовано визначення переможця та срок виготовлення готового продукту (краще - компенсація національних втрат вітчизняного виробника, залік в тендерній пропозиції ризику мякого фінансового стану гривні, залежність від вартості енергоносіїв та законодавства по заробітку трудового ресурсу). Можеш описати цю ситуацію та запропонувати мікроскоп винайдення проблем?

ChatGPT сказал:

Абсолютно слушне питання — і воно зачіпає ядро тіньової економіки, що виникає не лише від злого умислу, а як системна реакція на незбалансованість макроекономіки, фінансової архітектури та ринкових правил.


🧩 Системний аналіз причин виникнення сірих схем:

1. Відсутність збалансованої національної фінансової системи

  • Гривнячасто без статусу довіри, надто волатильна.

  • Бракує резервної політики в нацвалюті: немає інструментів довгострокового внутрішнього інвестування.

  • Довіра до "золотих" валют (USD, EUR) провокує витіснення гривні навіть у внутрішніх розрахунках.

🔍 Результат: бізнес веде подвійний облік, виводить прибутки в твердій валюті, тінізує обіг.


2. Залежність від доступу до “золотих ринків”

  • Україна в торговельній політиці — слабка сторона договору.

  • Обмеження на експорт/імпорт з боку сильніших країн => спричиняє контрабанду, паралельний імпорт, “гуманітарки”.

🔍 Результат: формуються “сіро-ліцензовані” фірми для обходу норм.


3. Монопольне формування вартостей та сировини

  • Енергоносії, сталь, аграрна продукція — в руках кількох гравців.

  • Ціноутворення не ринкове, часто з корупційними надбавками (відкатами).

🔍 Результат: малий і середній бізнес змушений шукати “чорні” постачання, або “сірий” імпорт, щоб вижити.


4. Псевдотендерна система

  • Переможець визначається не за принципами ефективності/рівності.

  • Часто не враховується ризик фінансової нестабільності, девальвації, зміни вартості енергоносіїв.

  • Виробники не мають інструментів для компенсації ризиків.

🔍 Результат: занижені ставки, фірми-”прокладки”, зрив строків, зрив виробництва, перехід в тінь.


5. Законодавство про працю: недозволений компроміс

  • Високе фіскальне навантаження на офіційну зарплату.

  • Застаріле трудове право, що не враховує гіг-економіку, дистанційку, сезонність.

  • Мільйони українців за кордоном – резерв недооформленої сили в економіці.

🔍 Результат: нелегальна праця, "зарплати в конвертах", неформальний сектор до 35% ВВП.


🔬 Мікроскоп виявлення проблеми (діагностична модель):

🧠 Парадигма: "відхилення як реакція"

Тіньова схема – це не просто злочин, це відповідь системи на несправедливі або неадекватні правила.


📉 Інструмент аналізу (можна реалізувати в моделі):

Формула критичного тіньового відхилення (КТВ):

КТВ = (Fₑ × Rₑ × Pₑ) / (Sₐ × Gₒ × Iₐ)

де:

  • Fₑ — фінансова нестабільність (інфляція, девальвація, доступ до кредиту)

  • Rₑ — рівень регуляторного тиску (податки, фіскалізація, інспекції)

  • Pₑ — політико-монопольна складова (концентрація ринку, наближеність до влади)

  • Sₐ — прозорість системи адміністративного розподілу ресурсів (тендери, субсидії)

  • Gₒ — доступ до глобальних ринків (експорт/імпорт без обмежень)

  • Iₐ — інституційна відповідальність (суди, санкції, прозорість)


🔧 Що робити: інструменти реформи

  1. Тендерна система з коригуванням ризику: врахування валютної волатильності, енерговитрат, “індексу гривневої стабільності” в оцінці пропозиції.

  2. Податкова амністія з гнучкими умовами — легалізація бізнесу без репресій.

  3. Публічний аудит "гуманітарного ввезення" з автоматичною перевіркою збуту.

  4. Національний фінансовий буфер у гривні – довгострокові облігації, інвестиції в нацвалюті.

  5. Закон “Про справедливу працю” — дозволити офіційно платити частину зарплати “гнучко” з прив’язкою до купівельної спроможності.

  6. Ринок сировини та енергоносіїв через електронну біржу — як Prozorro для матеріалів.

Комментариев нет:

Отправить комментарий