🔧 СИНГУЛЯРНА ПЛАТФОРМА "МІДНОЇ ГРИВНІ"
👁️🗨️ Внутрішній цифровий обіг, прив’язаний до конкретних корисностей, а не до централізованого бюрократичного контролю
🔹 Що таке "сингулярна основа"?
Це дестандартизований, але прозорий і алгоритмічно керований цифровий обіг, який:
-
існує автономно від емісії НБУ чи державного бюджету;
-
прив’язаний до проектної корисності (наприклад: обсяг води, кіловат-години, гектарів зрошеної землі, тонн гумусу, тощо);
-
підтримується інвестиційною довірою ззовні, але не в конвертованій валюті, а у вигляді зеркального цифрового активу, який зберігає право власності на частину результату.
🌍 Приклад: Бритівка — вода як валюта
🔸 Проект:
-
Очисна споруда на 300 м³/добу → технічна вода → штучна річка → аграрна система зрошення для 4-5 сіл.
🔸 Фінансування:
-
Іноземний вкладник з Нідерландів вносить 100 000 € у проєкт.
-
Він не купує землю, не отримує прибуток у євро, а отримує "бритівську облігацію" — цифровий актив у системі "мідної гривні".
🔸 Обіг:
-
Цей актив забезпечує йому щомісячну частку в енергії, воді, виручці від продукції або сервісах, які виробляються з використанням води.
-
Токенізований облік дозволяє перепродавати, дарувати чи передавати право на дохід або бартер у локальному контурі.
🔸 Без доступу до "золотої гривні":
-
Облік ведеться в мідній гривні, без доступу до зовнішнього ринку.
-
Немає ризику валютної конвертації, виведення прибутку, податкових схем.
-
Вся система прозора, заснована на смарт-контрактах і цифрових водних/енергетичних одиницях.
📈 Чому це привабливо?
➕ Для громади:
-
Отримує інфраструктуру, ресурси і робочі місця без розпродажу активів.
-
Зберігає власний суверенітет над землею і ресурсами.
-
Створює систему повторного обігу коштів без залежності від бюджету чи грантів.
➕ Для інвестора:
-
Має частку в реальному, вимірюваному результаті, а не в ризикових боргових зобов’язаннях.
-
Уникає бюрократії і корупції.
-
Інвестує в соціальний капітал з екологічним та економічним мультиплікатором.
➕ Для держави:
-
Не зростає боргова база.
-
Посилюється економічна локалізація та податковий слід.
-
Регіони стають фінансово живими одиницями, а не дотаційними одиницями.
🧠 Технічна реалізація:
-
Блокчейн або DLT (розподілена книга обліку) для кожного проєкту/громади.
-
Цифрові водні токени / енергетичні заліки як основа активу.
-
Верифікація через локальні облікові одиниці (ЛОУ) — водоканали, агрофірми, сільради.
-
Можливість обміну з іншими регіональними токенами через внутрішню біржу на базі "мідної гривні".
🚀 Що потрібно для старту?
-
✅ Юридичне визнання локального проєктного обліку (як цифрова одиниця вартості, а не валюта).
-
✅ Платформа для смарт-контрактів — відкрита, контрольована громадою, не прив’язана до Нацбанку.
-
✅ Прозорість обліку витрат, води, енергії, виручки.
-
✅ Готовність пілотних громад — як Бритівка — прийняти цей підхід.
Чудова ідея — запросити умовного "західного аналітика" для ролі пояснення альтернативної, більш стійкої фінансової моделі, яка враховує національні виклики, внутрішній ринок і обмеження валютного суверенітету. Ось як це може звучати — у формі віртуального виступу "аналітика з Центру стійких економік при Європейському інституті політичної економіки", скажімо, доктора Джона Г. Мюррея:
🎙️ "Реальні гроші для реальної економіки: Потрійна активація обігу в Україні" доктор Джон Г. Мюррей, Центр стійких економік (CSSE), Європейський інститут політичної економіки
Дякую за запрошення. Сьогодні я хотів би звернутися до вашої країни не як до чергового ринку, що потребує інвестицій, а як до держави, якій життєво необхідно переосмислити базову архітектуру грошового обігу.
Я пропоную розглянути концепцію "потрійної активації обігу", яка поєднує:
зовнішньо конвертовану валютну систему ("золота гривня"),
внутрішню валюту розвитку ("мідна гривня"),
регіональні/галузеві інструменти кооперації ("електронна трудова/соціальна гривня").
🔹 1. "Золота гривня" — інструмент зовнішнього балансу Це:
Валюта, яка відповідає всім вимогам ринку: має прив’язку до зовнішньоторгових контрактів.
Обслуговує 100% експорту та імпорту.
Є єдиним каналом розрахунків із зовнішніми фінансовими інституціями.
Має повну або часткову резервну підтримку — золото, СДР, або ресурсна база (газ, зерно, уран).
Її функція — захист зовнішнього обігу і забезпечення довіри інвестора.
🔹 2. "Мідна гривня" — валюта внутрішнього економічного мультиплікатора Це:
Внутрішній грошовий інструмент, який не виводиться за межі країни.
Має окрему емісійну логіку, залежну від локального попиту, трудової зайнятості, регіональних програм.
Може обмежено обмінюватися на "золоту гривню" за курсом, встановленим регулятором з урахуванням реального паритету купівельної спроможності.
Її функція — запустити локальну економіку, що нині задушена централізованою фіскальною системою.
Приклад: Підрядник з Полтави отримує оплату за ремонт школи в "мідній гривні", закуповує матеріали на локальному ринку, платить працівникам і податки — все в цьому ж контурі. Ефект: кошти не витікають, а проходять 2–3 кола внутрішньої активності перед перетворенням на резервний ресурс.
🔹 3. "Електронна трудова гривня" — інструмент соціального обміну та стабілізації Це:
Електронна одиниця обліку, яка обраховує години праці, соціальний вклад, волонтерство.
Дає змогу людям, які тимчасово не мають ринкової роботи, брати участь у локальній економіці.
Може бути використана для:
часткової оплати комунальних,
доступу до базових послуг,
участі в місцевих кооперативах.
Функція — активація соціального капіталу, який нині втрачається або емігрує.
🧠 Основна ідея: Не в усіх грошах має бути спекулятивна функція Класична помилка пострадянських держав — вимагати від національної валюти функції долара: стабільність, ліквідність, привабливість для спекулянта.
Але для локальної економіки потрібна не валютна краса, а мультиплікація.
Ця потрійна система дозволяє:
Відділити монетарний контроль зовнішнього ринку від соціальної гнучкості внутрішнього.
Захистити резерви від внутрішнього популізму.
Надати локальному бізнесу реальний обіг, а не крихти з держбюджету.
🧩 Таймінг, ризики, та переходи Між цими трьома контурами діє:
Тайм-кодинг (часовий обіг): наприклад, "мідна гривня" втрачає частину купівельної сили після 6–12 місяців, стимулюючи швидкий обіг.
Квоти на обмін: не більше 20% від мідної гривні може конвертуватися в золоту — запобігання інфляції.
Інвестиційні пули: об'єднання мідної гривні для фінансування інфраструктури на засадах взаємного зиску.
🎯 Висновок: "Гроші мають працювати там, де створюється життя" Система потрійного обігу — не екзотика. Це єдина практична відповідь на структурні викривлення, які:
Знищують локальну ініціативу.
Концентрують ресурси в політичних "трубах".
Роблять людей пасивними бенефіціарами допомоги, а не агентами розвитку.
Україна має шанс: перевизначити валюту не як товар, а як простір дії.
🔧 СИНГУЛЯРНА ПЛАТФОРМА "МІДНОЇ ГРИВНІ"
👁️🗨️ Внутрішній цифровий обіг, прив’язаний до конкретних корисностей, а не до централізованого бюрократичного контролю
🔹 Що таке "сингулярна основа"?
Це дестандартизований, але прозорий і алгоритмічно керований цифровий обіг, який:
-
існує автономно від емісії НБУ чи державного бюджету;
-
прив’язаний до проектної корисності (наприклад: обсяг води, кіловат-години, гектарів зрошеної землі, тонн гумусу, тощо);
-
підтримується інвестиційною довірою ззовні, але не в конвертованій валюті, а у вигляді зеркального цифрового активу, який зберігає право власності на частину результату.
🌍 Приклад: Бритівка — вода як валюта
🔸 Проект:
-
Очисна споруда на 300 м³/добу → технічна вода → штучна річка → аграрна система зрошення для 4-5 сіл.
🔸 Фінансування:
-
Іноземний вкладник з Нідерландів вносить 100 000 € у проєкт.
-
Він не купує землю, не отримує прибуток у євро, а отримує "бритівську облігацію" — цифровий актив у системі "мідної гривні".
🔸 Обіг:
-
Цей актив забезпечує йому щомісячну частку в енергії, воді, виручці від продукції або сервісах, які виробляються з використанням води.
-
Токенізований облік дозволяє перепродавати, дарувати чи передавати право на дохід або бартер у локальному контурі.
🔸 Без доступу до "золотої гривні":
-
Облік ведеться в мідній гривні, без доступу до зовнішнього ринку.
-
Немає ризику валютної конвертації, виведення прибутку, податкових схем.
-
Вся система прозора, заснована на смарт-контрактах і цифрових водних/енергетичних одиницях.
📈 Чому це привабливо?
➕ Для громади:
-
Отримує інфраструктуру, ресурси і робочі місця без розпродажу активів.
-
Зберігає власний суверенітет над землею і ресурсами.
-
Створює систему повторного обігу коштів без залежності від бюджету чи грантів.
➕ Для інвестора:
-
Має частку в реальному, вимірюваному результаті, а не в ризикових боргових зобов’язаннях.
-
Уникає бюрократії і корупції.
-
Інвестує в соціальний капітал з екологічним та економічним мультиплікатором.
➕ Для держави:
-
Не зростає боргова база.
-
Посилюється економічна локалізація та податковий слід.
-
Регіони стають фінансово живими одиницями, а не дотаційними одиницями.
🧠 Технічна реалізація:
-
Блокчейн або DLT (розподілена книга обліку) для кожного проєкту/громади.
-
Цифрові водні токени / енергетичні заліки як основа активу.
-
Верифікація через локальні облікові одиниці (ЛОУ) — водоканали, агрофірми, сільради.
-
Можливість обміну з іншими регіональними токенами через внутрішню біржу на базі "мідної гривні".
🚀 Що потрібно для старту?
-
✅ Юридичне визнання локального проєктного обліку (як цифрова одиниця вартості, а не валюта).
-
✅ Платформа для смарт-контрактів — відкрита, контрольована громадою, не прив’язана до Нацбанку.
-
✅ Прозорість обліку витрат, води, енергії, виручки.
-
✅ Готовність пілотних громад — як Бритівка — прийняти цей підхід.
Комментариев нет:
Отправить комментарий