Казус Калєтніка

 

Опис ситуації "Казус Калєтніка" можна подати як ілюстративний приклад системної суперечності між декларованими принципами соціальної справедливості та прихованими схемами приватного збагачення, з використанням ресурсів держави, інститутів права і ідеологічного камуфляжу. Ось як можна концептуалізувати цей кейс:

---

📘 Казус Калєтніка: теоретико-правовий та соціально-економічний аналіз

1. Вступ: подвійність ролі

Ігор Калєтнік — колишній високопосадовець митної служби, спонсор і публічне обличчя ідеологічно-комуністичної платформи у 2000–2010-х роках. Його особа втілює унікальний парадокс: публічне служіння соціалізму — але приватне накопичення капіталу через механізми, притаманні олігархічному капіталізму.

---

2. Суть казусу: архітектура "сірого привласнення"

"Казус Калєтніка" — це юридично-фінансова схема, яка полягала в:

• Формальній передачі земельних ділянок по 10 соток (передбачених законом для окремих категорій громадян) — переважно підставним особам;

• Фактичному контролі цих ділянок без передання їм оригіналів документів (прав на розпорядження);

• Юридичному об'єднанні ділянок у масив — 14 гектарів у Лісовій Бучі;

• Фінансовому вигодонабутті через монетизацію об'єднаної ділянки, де зникла публічна соціалізація — вона ніколи не настала;

• Формуванні паркану як "інструмента узурпації доступу" до публічних/спірних територій.

---

3. Парадокс правосуддя: паркан сильніший за державу

Попри доведення попередньої змови щодо незаконного заволодіння територією:

• В Ірпінському суді, Апеляції та Верховному Суді було встановлено факти зловживання;

• Проте адвокати Калєтніка вивели юридичну "точку опори": право на приватну власність — паркан, яке заблокувало виконавче провадження;

• Тобто, паркан став не лише фізичним, але й юридичним бар’єром, який забезпечив ефективну узурпацію.

---

4. Пропозиція: симетрія доходів та розпорядження

💡 Принцип пасивного доходу

Рекомендується запровадити механізм асиметричної компенсації:

Власник активу	Пасивний дохід від активу (за рік)	Пропозиція розподілу доходу
Приватна особа	100%	60% власник / 40% громада
Громада	0% (нині)	100% місцева казна
Держава	Мінімальний	Залежно від категорії активу

📌 Якщо пасивний дохід від майна виникає завдяки інфраструктурі, безпеці, навколишній цінності громади — то й громада має долю у доході, що виникає без активної праці.

---

5. Вклад у "комуністичне минуле": тіньова ідеологія

• Калєтнік виступав за ідеї "рівності", "доступності", "державного контролю";

• Але в реальності діяв через систему митниці, яка була головним джерелом непрозорого капіталу;

• Суспільний ефект: симуляція соціалізації — насправді — гіперіндивідуалізація прибутку.

---

6. Узагальнення: що таке "Казус Калєтніка"?

Це ситуація, коли декларована соціалізація стала маскою для десоціалізації, а сірий вплив на митницю і публічне планування простору був інструментом узурпації колективного ресурсу — через паркан, папери та зв'язки.

---

📎 Рекомендації:

• Ввести податок на паркан як юридичний інструмент контролю доступу;

• Прив’язати пасивні доходи від нерухомості до мінімального доходу працівника громади (наприклад, не більше 5x середньої зарплати);

• Створити реєстр "формально публічних, фактично приватних" активів, які повинні періодично переглядатися.